Справа № 2-1161/1-2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
25 березня 2010 року Дніпровський районний суд у м. Києва у складі:
головуючого судді Метелешко О.В.
при секретарях Попович О.В., Паєті О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що з 1998 року вони з відповідачем разом не проживають, не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних стосунків. Вказала, що подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам, які мають істотне значення, а саме: унеможливлює укладення шлюбу з іншою людиною.
Позивач у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила шлюб з відповідачем розірвати.
У судове засідання відповідач не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме через засоби масової інформації (газета Урядовий Кур’єр № 48 від 16 березня 2010 року, що міститься в матеріалах справи), клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе на підставі наявних у справі доказів розглядати справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення.
Позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 11 травня 1995 року, який зареєстровано Будинком укладення шлюбів м. Іркутська, актовий запис № 769.
Дітей від шлюбу не мають.
Спільне життя між сторонами не склалося, сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків з 1998 року, подальше життя неможливе.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що сім’я розпалася і збереження її неможливо, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 10, 58, 208, 209-210, 212, 213, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд ,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2, який зареєстровано Будинком укладення шлюбів м. Іркутська, актовий запис № 769 – розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_1 на користь держави мито в сумі 17 грн. 00 коп., а ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк встановлений законодавством України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
СУДДЯ: