Справа № 1-п-386/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    15 квітня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді:                   Метелешко О.В.

при секретарі:                           Паєті О.В.

з участю прокурора:             Ткачук Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченню ОСОБА_1  за ч. 1 ст. 286 КК України, яка надійшла з постановою старшого слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві про закриття справи у зв’язку із закінченням строків давності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 24 жовтня 2006 року, приблизно о 07 годині 55 хвилин, керуючи технічно-справним автомобілем «ДАФ ТЕ95XF» реєстраційний НОМЕР_1 з причепом «МАЗ 93971» реєстраційний номер НОМЕР_2, розпочав рух прямо, з правим поворотом, виїжджаючи з прилеглої території на проїзну частину вул. Червоногвардійська, навпроти буд. № 20-А у м. Києві.

У той час по тротуару вздовж проїзної частини вул. Червоногвардійської, напроти буд. № 20-А в м. Києві рухався пішохід ОСОБА_2, біля передньої частини автомобіля «ДАФ ТЕ95XF» реєстраційний НОМЕР_1 з причепом «МАЗ 93971» реєстраційний номер НОМЕР_3, з права наліво по відношенню до його руху.

Під час руху водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 10.1., 10.2. Правил дорожнього руху України:

- п. 10.1.:«Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

- п. 10.2.:«Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з’їжджаючи з дороги – велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає».

Порушення вищевказаних вимог ПДР України з боку водія ОСОБА_1 виразилось в тому, що він, керуючи автомобілем «ДАФ ТЕ95XF» реєстраційний НОМЕР_1 з причепом «МАЗ 93971» реєстраційний номер НОМЕР_2, розпочав рух, виїжджаючи з прилеглої території на проїзну частину вул. Червоногвардійська не переконавшись, що це буде безпечним і не створить небезпеки пішоходу ОСОБА_2, та не дав йому дорогу.

Розпочинаючи небезпечний рух, ОСОБА_1, правою передньою, боковою частиною свого автомобіля «ДАФ ТЕ95XF» реєстраційний НОМЕР_1 з причепом «МАЗ 93971» реєстраційний номер НОМЕР_2 скоїв наїзд на ліву частину тіла пішохода ОСОБА_2, у результаті чого останній отримав тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 154/э від 15.01.2007 р. пішохід ОСОБА_2 у результаті даної дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження: закритий перелом діафізів проксимальних фаланг 4,5 пальців лівої стопи із зміщенням уламків, наявність садна в даній області; підшкірна гематома, садна м’яких тканин по зовнішній поверхні лівого бедра, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, так як для зрощування переломів необхідний строк більше 21 дня.

Дана дорожньо-транспортна пригода  виникла з вини водія ОСОБА_1, який порушив вимоги п. п. 10.1., 10.2. Правил дорожнього руху України.

Своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.

12 березня 2010 року притягнутий  і допитаний як обвинувачений, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю, щиро покаявся та дав покази по суті пред’явленого йому обвинувачення.

Окрім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, його винність у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, повністю доведена зібраними у справі доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події та схемою до нього (а.с. 12-13);

- речовим доказом - автомобілем «ДАФ ТЕ95XF» реєстраційний НОМЕР_1 (а.с. 14);

- показами потерпілого ОСОБА_2;

- висновком судово-медичної експертизи № 145/э від 20.03.2007 року, згідно якої виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження, відносяться до середньої тяжкості, які не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров’я (а.с. 22-24);

- іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Санкція ч. 1 ст. 286 КК України передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років, тому згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення злочину невеликої тяжкості, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, становить три роки.

ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, 24 жовтня 2006 року, а отже з часу скоєння злочину до пред’явлення йому обвинувачення (ОСОБА_1 притягнуто як обвинуваченого 12 березня 2010 року) минуло понад три роки.

У матеріалах справи відсутні дані про те, що з моменту порушення кримінальної справи та пред’явлення обвинувачення ОСОБА_1, останній перебував би у розшуку, від слідства та суду не переховувався, а тому підстав для переривання строку давності в даному випадку немає.

З урахуванням наведеного, заслухавши думку прокурора, яка не заперечувала проти закриття справи у зв'язку з закінченням строків давності, підсудного, який просив закрити справу, потерпілого, який заперечував проти її закриття, суд приходить до висновку про необхідність закрити кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 відповідно до ст. 11-1 КПК України та ст. 49 КК України.

Згідно зі ст. 11-1 КПК України, суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених  ч. 1 ст. 49 КК, закриває кримінальну справу.

Цивільний  позов у справі не заявлено.

Речовий доказ – автомобіль «ДАФ ТЕ95XF» реєстраційний НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_1, залишити у його власності (а.с. 15).

Арешт, накладений на автомобіль «ДАФ ТЕ95XF» реєстраційний НОМЕР_1, – скасувати.  

На підставі викладеного, відповідно до ст. 49 КК України, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 7-1, ст. 11-1 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв’язку з закінченням строку давності, а провадження у справі закрити.  

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу постанови в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Арешт, накладений на автомобіль «ДАФ ТЕ95XF» реєстраційний НОМЕР_1, – скасувати.

Цивільний  позов у справі не заявлено.

Речовий доказ – автомобіль «ДАФ ТЕ95XF» реєстраційний НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_1, залишити у його власності 

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 7 діб з часу її проголошення.  

Суддя