Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2010 р. справа № 2а-23385/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 05 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Іванченкова А.С.
при секретарі Фенделєвій В.Є.,
за участю представників сторін:
від позивача: Недомовна Т.В., за довіреністю № 500/07 від 13 січня 2010 року,
від відповідача: Черемісіна К.А., за довіреністю № 08-81/228 від 04 січня 2010 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області
до державного підприємства «Макіїввугілля»
про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 16481 грн. 64 коп.,-
В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області (далі – позивач, Управління) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Макіїввугілля» (надалі – відповідач, підприємство) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 16481 грн. 64 коп.
В обґрунтування позову зазначив, що відособлений підрозділ «Проектно-конструкторське бюро» державного підприємства «Макіїввугілля» відповідно до статей 14, 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є страхувальником та платником страхових внесків, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки. За період з 28 січня 2010 року по 28 червня 2010 року відособлений підрозділ «Проектно-конструкторське бюро» державного підприємства «Макіїввугілля» має перед Управлінням прострочену заборгованість (недоїмку) по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 16481 грн. 64 коп., що виникла на підставі наданих боржником звітів за період грудень 2009 року – травень 2010 року. Страхувальником не сплачено суму страхових внесків у строк, встановлений законодавством, чим порушено норми зазначеного Закону. На адресу відповідача були направлені вимоги про сплату боргу, але сума заборгованості не була сплачена, вимоги не оскаржувались. Просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості на користь управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Додатково пояснив, що відповідно до частини 5 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Відповідно до пункту 10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
На підставі цього і були зараховані сплачені відповідачем кошти на погашення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмка) згідно наданих звітів починаючи з травня 2009 року, строк сплати яких настав з 30 червня 2009 року.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що вказана сума заборгованості була своєчасно сплачена відповідачем, однак, позивач зробив перерозподіл поточних платежів. Зазначив, що на підприємстві значиться заборгованість перед Управлінням за несплату страхових внесків за період з 01 вересня 2008 року по 01 березня 2009 року у розмірі 2% на загальну суму 15655 грн. 07 коп. Стаття 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не визначає підставу нарахування фінансових санкцій та пені самостійне зарахування органами Пенсійного фонду поточних платежів в погашення недоїмки. Крім того, позивач у порушення Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, не направляв на адресу відокремленого підрозділу повідомлення про перерозподіл сум сплачених коштів. Таким чином, дії позивача щодо направлення грошових коштів на погашення недоїмки та штрафних санкцій є протизаконними. Тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивач – Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
Згідно зі статтею 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Відповідно до статті 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Відповідач – державне підприємство «Макіїввугілля», код ЄДРПОУ 32442295, є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 29 квітня 2003 року (а.с. 70-86), має відокремлений підрозділ «Проектно-конструкторське бюро», код ЄДРПОУ 26391185, який відповідно до статей 14 та 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є страхувальником та платником страхових внесків, свідоцтво № 722547 від 03 червня 2005 року (а.с. 23).
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Так, відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 4 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники, зокрема, зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.
Відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки надані розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період грудень 2009 року, січень, лютий, березень, квітень та травень 2010 року, відповідно до яких загальна сума страхових внесків, що підлягає сплаті, складає 17013 грн. 48 коп. (а.с. 15-46).
Відповідно до частини 2 статті 106 вказаного закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно даних наявних в матеріалах справи карток особового рахунку страхувальника – відповідача за період з 01 травня 2009 року по 30 червня 2010 року недоїмка зі сплати страхових внесків відповідача у зв’язку з частковою сплатою становить 16481 грн. 64 коп. (а.с. 55-58).
У зв’язку з тим, що відповідач мав недоїмку зі сплати страхових внесків, керівником Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області були сформовані та направлені відповідачу вимоги про сплату боргу № Ю-25 від 01 лютого 2010 року на суму 44610 грн. 21 коп., № Ю-25 від 01 березня 2010 року на суму 44091 грн. 70 коп., № Ю-25 від 01 квітня 2010 року на суму 654943 грн. 85 коп., № Ю-25 від 05 травня 2010 року на суму 767093 грн. 76 коп., № Ю-25 від 02 червня 2010 року на суму 49625 грн. 73 коп., № Ю-25 від 02 липня 2010 року на суму 767093 грн. 77 коп., які отримані відповідачем (а.с. 17-21).
Відповідач вказані вимоги не оскаржував, суми, визначені у вимогах, не сплатив.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у період з січня 2010 року по червень 2010 року здійснював поточні платежі.
Однак, суд не приймає доводів відповідача, що позивач неправомірно погасив недоїмку підприємства зі сплати страхових внесків попередніх періодів, змінивши призначення платежів, які було сплачено платіжними доручення № 294 від 26 січня 2010 року, № 354 від 23 лютого 2010 року, № 08 від 30 березня 2010 року, № 1 від 28 квітня2010 року, № 254 від 26 травня 2010 року та № 321 від 25 червня 2010 року (а.с. 31-36).
Суд зазначає, що частиною 5 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Відповідно до пункту 10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Тобто, сплачені позивачем суми поточних платежів направляються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Проаналізувавши вищенаведену норму, суд зазначає, що дана норма при наявності несплаченої недоїмки, пені та фінансових санкцій надає право Управлінню при надходженні коштів від страхувальника скеровувати їх в порядку календарної черговості виникнення недоїмки незалежно від призначення платежу, вказаному в платіжному дорученні.
Суд також зазначає, що відповідно даних картки особового рахунку відповідача Управління не змінювало вид платежу, тобто перерозподіл призначення платежів, оскільки суми, сплачені позивачем згідно з наведених вище платіжних доручень, зараховані в рахунок сплати страхових внесків інших періодів.
Оскільки, відповідач мав несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції, на підтвердження даного факту відповідачем надано суду картку особового рахунку страхувальника – позивача, за період з 01 травня 2009 року по 30 червня 2010 року (а.с. 55-66), то позивачем правомірно були направлені сплачені позивачем поточні суми страхових внесків в рахунок сплати недоїмки.
За таких обставин суд доходить висновку, що страхувальник не сплатив суму страхових внесків у строки, встановлені статтею 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Отже, заборгованість по страховим внескам, що обліковується за відповідачем, становить 16481 грн. 64 коп.
Щодо посилань відповідача, що позивач, перерозподіляючи самостійно, без урахування призначення платежу, перераховані відповідачем грошові кошти, порушив право відповідача на власність, яке гарантується Господарським кодексом України, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникли між позивачем та відповідачем не є господарськими відносинами в розумінні Господарського кодексу України. Дані правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже, позивач не втручався в господарську діяльність підприємства, а діяв у межах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки відповідач своєчасно та у повному обсязі не сплатив страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, то з нього, на підставі зазначених вище вимог закону, підлягає стягненню сума у розмірі 16481 грн. 64 коп. на користь позивача.
Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області до державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 16481 грн. 64 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, Донецька область, місто Макіївка, пл. Радянська, буд. 2, код ЄДРПОУ 32442295) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на користь Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області в розмірі 16481 грн. (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 64 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 30 листопада 2010 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 05 грудня 2010 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Іванченков А. С.