УКРАЇНА

                                                                                                                                                                                Справа № 2а-240/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 грудня 2010 року     Царичанський районний суд Дніпропетровської області  у складі:      головуючої    -     судді Гудим О.М.

при секретарі   - Верхогляд О.О.

розглянувши у  відкритому судовому  засіданні  в  залі суду смт Царичанка  Дніпропетровської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання недійсним рішення № 15 від 14 червня 2010 року комісії з розгляду питань, пов’язаних з призначенням пенсії Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області та визнання недійсним рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 13 від 31 травня 2010 року, та їх скасування, та зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1  звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання недійсним рішення № 15 від 14 червня 2010 року комісії з розгляду питань, пов’язаних з призначенням пенсії Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області та визнання недійсним рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 13 від 31 травня 2010 року, та їх скасування, та зобов’язання вчинити дії.

    В обґрунтування своїх позовних вимог  позивачка вказала, що  06.07.2010 року вона звернулась до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області та Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку п.2 ч.1 ст. 15 ЦПК України. 22.09.2010 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області виніс ухвалу про закриття справи в зв’язку з тим, що рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 року, щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами визнаний не конституційним, і їй запропоновано з даним позовом звернутись до суду в порядку адміністративного судочинства.

З серпня 1977 року вона (позивачка) являлась членом колгоспу ім. Шевченко, Царичанського району, працювала розсильною, а з січня 1980 року по 27 червня 2000 року працювала дояркою, а після реорганізації КСП ім. Шевченко в СВК „Нива” працювала там дояркою по 18 січня 2001 року, а з 19 січня 2001 року по 04 квітня 2001 року також працювала дояркою по договору. 05 квітня 2001 року була прийнята дояркою у ТОВ „Шевченко” і звільнилась 27 лютого 2002 року, тобто дояркою пропрацювала більше 20 років, а загальний стаж складає 30 років 1 день.

11 березня 2010 року вона  звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі з заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, як доярці,  відповідно до п. „д” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” та п.16 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно яких на пільгових умовах мають право на пенсію за віком жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства – після досягнення ними 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

14 червня 2010 року комісією УПФУ в Царичанському районі Дніпропетровської області було винесено рішення № 15 про відмову в призначенні позивачці пільгової пенсії за віком в зв’язку з тим, що нею були надані довідки, в яких не було вказано про виконання норм обслуговування у колгоспі (КСП) ім. Шевченко, СВК „Нива” за період з січня 1980 року по квітень 2001 року, крім того спеціальний стаж роботи дояркою становить тільки 2 роки 4 місяці 27 днів.

Подані нею документи про призначення пенсії на пільгових умовах Управлінням Пенсійного фонду України в Царичанському районі були направлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на розгляд Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

    По результатам розгляду поданої заяви та доданих до неї документів, Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровській області 31 травня 2010 року прийняла рішення № 13 про зарахування до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. „д” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” тільки періоди роботи за січень 1980 року, січень 1981 року, січень 1982 року, січень 1983 року, січень 1984 року, січень 1985 року, січень 1986 року, січень 1987 року, січень 1988 року, січень 1989 року, січень 1990 року, січень 1991 року, січень 1992 року, січень 1993 року, січень 1994 року, січень 1995 року, січень 1996 року, січень 1997 року, січень 1998 року, січень 2000 року. За інші періоди її роботи дояркою стаж не був зарахований, оскільки згідно архівних довідок в особових рахунках по оплаті праці за інші місяці і роки роботи записи професії в графі „Ким працювала” відсутні. Документів з яких можна зробити висновок чи виконувала вона встановлені норми обслуговування, працюючи на посаді доярки, архівом не надані.  

    Вважає прийняті рішення незаконними, оскільки вони ґрунтуються  на окремо взятому до уваги документі – архівній довідці з особових рахунків, в яких для економії часу працівники бухгалтерії щомісячно не заповнювали графи „Ким працювала”. Відсутність подальших записів посади в графі „Ким працювала”  на її думку не є доказом того, що вона нібито не працювала дояркою впродовж всього року. Адже в особових рахунках (журналах по нарахуванню заробітної плати) інші професії, окрім доярки не зазначені, не зазначено інші посади окрім доярки і в її трудовій книжці, що свідчить про  те, що весь час вона працювала лише дояркою і завжди виконувала належні норми обслуговування корів.

Вважає, що Комісія повинна була прийняти до уваги  її трудову книжку та інші документи в їх сукупності, записи в якій беззаперечно свідчать про те, що вона всі роки працювала в  колгоспі (КСП) ім. Шевченко (тобто в сільськогосподарських підприємствах, які мали МТФ) дояркою, виконуючи встановлені норми обслуговування, а посада доярка в її трудовій книжці записана спочатку словом, а потім для скорочення часу означені загальновідомими знаками -//- тотожності, які підтверджують попередній запис назви посади, що не суперечить загальновідомим правилам зазначення слів, які послідовно поторюються в документах.

Відповідно до ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року №1788-Х11 з послідуючими змінами і доповненнями основним документом, що підтверджує стаж  роботи є трудова книжка.

    В п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, також  зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

    Пунктом 18  зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і не можливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в п.17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Про те, що вона постійно працювала дояркою і виконувала встановлені норми обслуговування корів можуть підтвердити ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

    Вважає, що не зазначення в особових рахунках щомісячно назви професії – доярка, не може бути підставою для не зарахування цих періодів роботи дояркою до спеціального трудового стажу та позбавлення її у зв’язку з цим конституційного права на соціальний захист, щодо вирішення питання про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. ”д” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, на яку вона має законне право, оскільки пропрацювала більше 20 років дояркою в колективному сільськогосподарському підприємстві і постійно виконувала встановлені норми обслуговування корів, а для призначення пенсії на пільгових умовах необхідний стаж роботи дояркою не менше 20 років.

    Вказує також в своїй позовній заяві, що наведене випливає з листа Вищого адміністративного суду України від 04.08.2008 року № 4006/100/13-08.  

    В зв`язку з цим прохає рішення Комісії Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області за № 15 від 14 червня 2010 року, визнати   недійсним та скасувати ; рішення   Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31 травня 2010 року за № 13 про зарахування до стажу  роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до  п. „д” ст. 13  Закону України „Про пенсійне забезпечення” тільки періоди роботи за січень 1980 року, січень 1981 року, січень 1982 року, січень 1983 року, січень 1984 року, січень 1985 року, січень 1986 року, січень 1987 року, січень 1988 року, січень 1989 року, січень 1990 року, січень 1991 року, січень 1992 року, січень 1993 року, січень 1994 року, січень 1995 року, січень 1996 року, січень 1997 року, січень 1998 року, січень 2000 року, визнати недійсним і скасувати,  та прохає зобов’язати   комісію ГУ ПФ України в Дніпропетровській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, зарахувати їй стаж роботи дояркою в колишніх колективних сільськогосподарських  підприємствах, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі трудової книжки з урахуванням знаків (-//) тотожності та інших наявних документів в їх сукупності.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

    Представник відповідачів – Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області та Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Продан І.В. позов не визнала взагалі, пояснивши, що вважає, Комісія ГУПФУ в Дніпропетровській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових  умовах або за вислугу років законно відмовила позивачці в зарахуванні їй до пільгового стажу інші періоди та комісія з розгляду питань, пов”язаних з призначенням (перерахунком) пенсій управління Пенсійного  фонду України в Царичанському районі від 14.06.2010 року теж  законно відмовила позивачці в призначенні пенсії за віком на пільгових  умовах через  відсутність необхідного спеціального  стажу доярки не менше 20 років, за умови виконання встановлених  норм обслуговування. Пояснила також, що згідно поданих позивачкою, у відповідності до вимог п.11 “Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових  умовах або  за вислугу років”, затвердженого  постановою правління Пенсійного  фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованого в МЮ України 24.11.2006 року за №1231/13105, до Комісії документів   та згідно архівних довідок зазначено, що в особових рахунках колгоспників   щодо ОСОБА_1 посада “доярка” була вказана тільки  з а  періоди роботи за січень 1980 року, січень 1981 року, січень 1982 року, січень 1983 року, січень 1984 року, січень 1985 року, січень 1986 року, січень 1987 року, січень 1988 року, січень 1989 року, січень 1990 року, січень 1991 року, січень 1992 року, січень 1993 року, січень 1994 року, січень 1995 року, січень 1996 року, січень 1997 року, січень 1998 року, січень 2000 року, а за інші місяці вказаних років  в графі “посади” записи відсутні. Про результат прийнятого Комісією рішення ОСОБА_1 була належно сповіщена, але дане рішення приймалось тільки за наявними документами та на підставі в першу чергу первинних документів, а не записів в трудовій книжці, оскільки записи в трудову книжку, згідно Положення про ведення трудових  книжок, вносяться на підставі первинних  документів - особових  рахунків.

    Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснили, що працювали  в колгоспі ім. Шевченка в 1980 році, а саме ОСОБА_2  – зав.фермою, а ОСОБА_3 теж дояркою, разом з позивачкою ОСОБА_1, яка працювала дояркою в сільськогосподарських  підприємствах з 1980 року по 2002 рік. Підтвердили, що дійсно ОСОБА_1 постійно працювала дояркою і завжди добросовісно виконувала та перевиконувала встановлені норми обслуговування корів, які становили 25 фуражних  корів, а позивачка обслуговувала - 30 корів і більше. Даний облік вівся у відомостях по нарахуванню заробітної плати обліковцем на МТФ і зберігався 3 роки, на підставі яких велись особові рахунки колгоспників. В трудових  книжках посади позначались знаками тотожності, що підтверджують попередній запис посади.

Вислухавши позивачку ОСОБА_1, її представника ОСОБА_4,   представника відповідачів  –  Продан І.В.,   а також свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які раніше працювали з ОСОБА_1 в одному колгоспі (КСП) ім. Шевченка, потім СВК „Нива” ТОВ „Шевченка”, зокрема ОСОБА_2 – зав.фермою, а ОСОБА_3 теж як і позивачка - дояркою на МТФ, вивчивши надані матеріали справи в їх сукупності, в тому числі оглянувши матеріали надані ОСОБА_1 до Управління Пенсійного  фонду України в Царичанському районі, книги обліку праці та розрахунків з членами колгоспу (КСП) ім. Шевченко за 1986р. ( №201), за 1996р. (№7) відносно ОСОБА_1, надані для їх огляду архівним відділом Царичанської  районної ради, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі  із слідуючих підстав.

            В судовому засіданні встановлено, що   ОСОБА_1   звернулася до   управління Пенсійного  фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області 11 березня 2010 року з заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, як доярці, відповідно до п. „д” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” та п.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та для підтвердження стажу роботи на цій посаді, оскільки з січня 1980 року по 27 червня 2000 року працювала дояркою в колишньому колгоспі ім. Шевченка, а пізніше в КСП Шевченка, який був реформований в СВК „Нива”, і в якому позивачка також пропрацювала дояркою по 04.04.2001 року, яке було ліквідовано без визначення правонаступника, з 05.04.2001 р. по 27.02.2002 року працювала дояркою в ТОВ „Шевченко”, що підтверджується трудовою книжкою позивача, архівними довідками про стаж роботи та заробіток, копією рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про результати розгляду заяви від 31 травня 2010 року № 13. Також, в трудовій книжці ОСОБА_1 вказано, що вона працювала з січня 1980 року по 27.06.2000 року дояркою в колгоспі (КСП) ім. Шевченко.

14 червня 2010 року Комісією Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області було винесено рішення № 15 позивачці було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, мотивуючи це тим, що в наданих позивачкою довідках не було вказано про виконання норм обслуговування у колгоспі (КСП) ім. Шевченко, СВК „Нива” за періоди з січня 1980 року по квітень 2001 року, і крім того спеціальний стаж роботи позивачки дояркою становить тільки 2 роки 4 місяці 27 днів.

    По результатам розгляду поданої заяви та доданих до неї документів, Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України   в Дніпропетровській області   31 травня 2010 року   прийняла рішення № 13   про зарахування до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. „д” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” лише   періоди роботи за січень 1980 року, січень 1981 року, січень 1982 року, січень 1983 року, січень 1984 року, січень 1985 року, січень 1986 року, січень 1987 року, січень 1988 року, січень 1989 року, січень 1990 року, січень 1991 року, січень 1992 року, січень 1993 року, січень 1994 року, січень 1995 року, січень 1996 року, січень 1997 року, січень 1998 року, січень 2000 року.  За інші періоди її роботи дояркою стаж не був зарахований, оскільки згідно архівних довідок №№ 105, 106, 108,109, 111-117 від 02.02.2010 року в особових рахунках по оплаті праці за інші місяці і роки роботи записи професії в графі „Ким працював” відсутні. Документів з яких можна зробити висновок чи виконувала вона встановлені норми обслуговування, працюючи на посаді доярки, архівом не надані.  

    Проте, суд приходить до висновку, що дійсно рішення Комісії грунтуються  лише на окремо взятому до уваги документі – архівній довідці про стаж роботи та заробіток з особових рахунків, в яких зазвичай  для економії часу дійсно так в сільськогосподарських  підприємствах, зокрема в колгоспі (КСП) ім. Шевченко, СВК „Нива” Царичанського району працівниками бухгалтерії оформлялись особові рахунки на всіх працівників колгоспів, КСП, СВК, тобто не щомісячно заповнювали графи «Ким працювала», як відносно ОСОБА_1, так і відносно всіх інших працівників, що підтверджується книгами   обліку праці та розрахунків з членами колгоспу (КСП) ім. Шевченко за 1986рік (№201), за 1996 рік (№07), оглянутими в судовому засіданні, та копіями трудових  книжок свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Але, відсутність в трудовій книжці позивачки подальших записів посади в графі «Ким працювала» не є доказом того, що позивачка нібито не працювала дояркою упродовж всього часу. Адже в особових  рахунках інші професії, окрім доярки не зазначені та й в самій трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує стаж  роботи, та яка не була взята до уваги в сукупності з іншими документами, зазначено, що позивачка працювала дояркою і записи інших посад в трудовій книжці теж відсутні.    

    Тому, на думку суду, з вимогами та доводами позивачки та її представника щодо скасування рішень відповідачів слід погодитись, як вони знайшли в судовому засіданні своє повне підтвердження.

    Так, відповідно до ст.11 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

    Відповідно до ст.71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»  від 05.11.1991 року №1788-Х11 зі змінами та доповненнями основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

    Згідно п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової  книжки або відповідних  записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, також зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової  книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

    Відповідно до п.3 вказаного Порядку за відсутності трудової  книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

    Пунктом 18 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і не можливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в п.17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації ( в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

На думку суду, стосовно   не надання архівом підтверджуючих документів виконання позивачкою встановлених норм обслуговування, то вони дійсно не могли і не можуть бути надані позивачкою на розгляд Комісії, тому що встановлений строк їх зберігання – три роки давно вже минув і цих документів взагалі вже не існує, хоча норми обслуговування корів та їх виконання, а також розмір нарахованої заробітної плати окремо за кожний вид виконаних робіт (приплід, догляд, надої тощо) в колгоспі та КСП ім. Шевченко, СВК „Нива” відображались у розрахункових відомостях по нарахуванню зарплати працівникам молочнотоварних ферм  та зберігалися 3 роки, а  75 років – лише за відсутності особових рахунків.

    Такий строк зберігання розрахункових відомостей по нарахуванню зарплати встановлений в п.3.17 Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 31.03.1997 року № 11-а, із змінами, внесеними Наказом від 23.10.2001 року № 82, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.11.2001 року за № 938/6189.

Проте, як достовірно встановлено в судовому засіданні позивачка в дійсності навіть перевиконувала встановлені норми (25 фуражних корів) обслуговування корів, оскільки фактично обслуговувала 30 і більше фуражних корів, що підтверджується показами свідків ОСОБА_2 – зав.фермою та ОСОБА_3 - доярки МТФ, які працювали з позивачкою в одному колгоспі (КСП) ім. Шевченка, потім в СВК „Нива”, про що свідчать копії їх трудових  книжок.  Також виконання позивачкою встановлених норм обслуговування корів підтверджується зокрема і довідкою-роз’ясненням ТОВ „Шевченко” від 26.02.2010 року № 25 за період її роботи дояркою з 05.04.2001року по 27.02.2002 року.

    Відповідно до п. “д” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), в колгоспах, інших підприємствах сільського господарства, після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

    Крім того,   Головним Управлінням Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області всупереч вимогам п. 9 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 року № 18-1 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 її не було повідомлено про час, дату та місце розгляду комісією заяви позивачки  про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки таких  підтверджуючих документів відповідачем надано не було, тоді як обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, відповідно до вимог ст.71 ч.2 КАСУ. У зв’язку з чим вона ( позивачка) була позбавлена можливості надати комісії ще додаткові документи, особисті пояснення та пояснення свідків про те, що вона упродовж більше 20 років працювала дояркою в колгоспі та КСП ім. Шевченко, СВК „Нива” і постійно виконувала встановлені норми обслуговування корів , надання яких  передбачено п.11 вищезазначеного Порядку, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 року № 18-1 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105, тоді як комісія повинна була прийняти до уваги ці інші документи та записи в трудовій книжці в їх сукупності , та відповідно до вимог п.18   «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової  книжки або відповідних  записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637. Тоді як про вказане зазначається і в п.10 Оглядового листа Вищого адміністративного суду України від 14.08.2008 року № 1406/100/13-08 „Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення  (за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку)”, в якому звертається увага, що «суди дійшли помилкових  висновків, що для підтвердження стажу роботи приймаються виключно уточнюючі довідки підприємств або організацій, безпідставно не прийнявши при цьому покази свідків, які працювали з позивачами на одному підприємстві» та «необхідно обов’язково з’ясувати причини відсутності відомостей для надання довідки».

    Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 повинні бути задоволені в повному обсязі, оскільки вказані рішення комісії УПФУ в Царичанському районі Дніпропетровської області, ГУПФ України в Дніпропетровській області грубо порушують право позивачки ОСОБА_1, передбачене ст.46 Конституції України на соціальний захист у старості та суперечить вимогам ст.19 Конституції України, яка передбачає, що органи державної  влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах  повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167,186  КАС України, суд

                    П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги  ОСОБА_1  до  Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання недійсним рішення № 15 від 14 червня 2010 року комісії з розгляду питань, пов’язаних з призначенням пенсії Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області та визнання недійсним рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 13 від 13 травня 2010 року, та їх скасування, та зобов’язання вчинити дії, задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати, як недійсне рішення комісії  з розгляду  питань, пов”язаних з призначенням (перерахунком) пенсій Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області № 15 від 14 червня 2010 року.

Визнати протиправним та скасувати, як недійсне рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 13 від 31 травня 2010 року про зарахування ОСОБА_1 до стажу її роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. ”д” ст.13 Закону України “ Про пенсійне забезпечення” тільки періоди роботи за січень 1980 року, січень 1981 року, січень 1982 року, січень 1983 року, січень 1984 року, січень 1985 року, січень 1986 року, січень 1987 року, січень 1988 року, січень 1989 року, січень 1990 року, січень 1991 року, січень 1992 року, січень 1993 року, січень 1994 року, січень 1995 року, січень 1996 року, січень 1997 року, січень 1998 року, січень 2000 року.

    Зобов’язати комісію ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, підтвердити ОСОБА_1 стаж роботи дояркою, в колишніх колективних сільськогосподарських підприємствах, що дає  право на призначення пенсії на пільгових  умовах, відповідно до чинного законодавства на підставі записів трудової  книжки з урахуванням знаків (-//) тотожності, та інших наявних документів  в їх сукупності.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського Апеляційного адміністративного  суду через Царичанський районний суд, як місцевий адміністративний суд,  шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення або одержання копії постанови.

 Головуюча:                                                       О.М.ГУДИМ