Справа 11 - 777/ 2007 рік                      Головуючий у 1 інстанції Цигура Н. А.

Категорія - 190 ч. 4  КК                                             Доповідач  Антипець В. М.

У   Х  В  А  Л  А

І  М  Е  Н  Е  М    У   К  Р  А  Ї  Н  И

 

5  листопада  2007 року      колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :

 

головуючого - судді Антипець В. М.

суддів -  Козака В. І. Шахової О. Г. 

при секретарі Носко Л. А.

з участю прокурора Саповського Л. І.

захисника - адвоката ОСОБА_5

засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

 

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляціями засуджених  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  на вирок Срібнянського районного суду  Чернігівської області   від 7 серпня 2007 року,

 яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України,  одружений, з вищою освітою,  директор ПСП „Відродження”, не судимий в силу ст. 89 КК України.

Засуджений:

- за ст. 27 ч. 2, 3, ст. 28 ч. 2, 3, ст. 190 ч. 4 КК України на п'ять років позбавлення волі, із застосуванням ст. 69 КК України, без конфіскації майна;

- за ст. 27 ч. 2, 3, ст. 28 ч. 3 ст. 222 ч. 2 КК України на чотири роки позбавлення волі, на підставі ст. 69 КК України, без позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно господарських, організаційно - розпорядчих обов'язків;

- за ст. 27 ч. 2, 3 ст. 28 ч. 2, 3, ст. 358 ч. 2 КК України на 1 рік обмеження волі;

- за ст. 27 ч. 2, 3 ст. 28 ч. 2, 3 , ст. 358 ч. 3 КК України на один місяць решту;

за ст. 27 ч. 2, 3 ст. 28 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України на три роки позбавлення волі, на підставі ст. 69 КК України, без позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно господарських, організаційно - розпорядчих обов'язків.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено  5 років позбавлення волі, на підставі ст. 69 КК України, без конфіскації майна,  без позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно господарських, організаційно - розпорядчих обов'язків.

 

 

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка с. Новоселівка, Зенківського району , Полтавської області, громадянка України,  з вищою освітою, одружена, працює лікарем Срібнянської ЦРЛ, є приватний підприємцем, проживає в АДРЕСА_2, раніше не судима.

Засуджена:

- за ст. 27 ч. 2,  ст. 28 ч. 2,  ст. 190 ч. 4 КК України на п'ять років позбавлення волі, із застосуванням ст. 69 КК України, без конфіскації майна;

- за ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч. 3 ст. 222 ч. 2 КК України на два роки позбавлення волі, на підставі ст. 69 КК України, без позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно господарських, організаційно - розпорядчих обов'язків;

- за ст. 27 ч. 2,  ст. 28 ч. 2, 3, ст. 358 ч. 2 КК України на 1 рік обмеження волі;

- за ст. 27 ч. 2,  ст. 28 ч. 2, 3 , ст. 358 ч. 3 КК України до штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено  5 років позбавлення волі, на підставі ст. 69 КК України, без конфіскації майна,  без позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно господарських, організаційно - розпорядчих обов'язків.

 

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка і жителькаАДРЕСА_3, громадянка України, з вищою освітою, вдова, має дитину інваліда з дитинства,  головний бухгалтер ПСП          „ Відродження”, раніше не судима.

 

Засуджена :

- за ст. 27 ч. 2, ст. 28 ч. 3 ст. 222 ч. 2 КК України на три роки позбавлення волі, на підставі ст. 69 КК України, без позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно господарських, організаційно - розпорядчих обов'язків;

за ст. 27 ч. 2,  ст. 28 ч. 3, ст. 366 ч. 2 КК України на два роки позбавлення волі, на підставі ст. 69 КК України, без позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно господарських, організаційно - розпорядчих обов'язків.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено  три роки  позбавлення волі, на підставі ст. 69 КК України,   без позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно господарських, організаційно - розпорядчих обов'язків.

 

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с. Землянине Білгородського району Кримської області, житель АДРЕСА_4,  з середньою освітою, тракторист ПСП „Відродження”, одружений, має дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий.

Засуджений :

- за ст. 27 ч. 2,  ст. 28 ч.3,  ст. 190 ч. 4 КК України на п'ять років позбавлення волі, із застосуванням ст. 69 КК України, без конфіскації майна;

- за ст. 27 ч. 2,  ст. 28 ч.  3, ст. 358 ч. 2 КК України на 1 рік обмеження волі;

- за ст. 27 ч. 2,  ст. 28 ч.  3 , ст. 358 ч. 3 КК України до штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено  5 років позбавлення волі, на підставі ст. 69 КК України, без конфіскації майна.

 

Відповідно до ст. 75 КК України суд звільнив від покарання засудженого ОСОБА_1 з випробувальним строком на один рік шість місяців, засуджених : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - з випробувальним строком на один рік.

На підставі ст. 76 КК України поклав на засуджених : ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 обов'язки:

- не виїздити за межі України на постійне місце проживання без  дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи;

- періодично з'являтись в органи кримінально - виконавчої системи для реєстрації.

Суд стягнув солідарно із засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3ОСОБА_4 1922 гривні 22 коп. судових витрат.

Цивільний позов Прилуцького відділення ВАТ „ Банк Демарк” на суму 505 938 гривень 39 коп. залишений без розгляду.

 

Як встановив суд, ОСОБА_1, займаючи посаду директора на власному ПСП „Відродження”, будучи службовою особою, організував та очолив стійку злочинну групу, до складу якої увійшли ОСОБА_2,      ОСОБА_3, ОСОБА_4, які здійснювали протиправну діяльність на території Срібнянського, Талалаївського районів та м. Прилуки Чернігівської області, пов'язану з незаконним отриманням фінансових ресурсів в банківських установах.

Так, 27 березня 2002 року, ОСОБА_2 за вказівкою ОСОБА_1 зареєструвалась як приватний підприємець в Срібнянській районній державній адміністрації, отримала свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності НОМЕР_1 та відкрила розрахункові рахунки у ВАТ  „Банк Демарк” м. Прилуки та Талалаївському відділенні ВАТ „ Державний Ощадний банк”.

16 січня 2004 року ОСОБА_1, діючи умисно, відповідно до загального злочинного плану, з метою усунення перешкод в отриманні кредитуОСОБА_2 у ВАТ „Банк Демарк” м. Прилуки, склав та надав  від імені ОСОБА_2 анкету позичальника від 16. 01. 2004 року, в якій не зазначив наявної кредитної заборгованості по кредитному договору № 503, одержаному 23 грудня 2003 року у Талалаївському відділенні ВАТ                  „ Державний ощадний банк України” на суму 74 тисячі гривень.

ОСОБА_2 за вказівкою ОСОБА_1 як фізична особа 16 січня 2004 року уклала кредитний договір № 13 про відкриття кредитної лінії з відділенням ВАТ „Банк Демарк” м. Прилуки у розмірі 70 тисяч гривень на господарські потреби.

Продовжуючи виконання спільного злочинного наміру, ОСОБА_2 за вказівкою ОСОБА_1, з метою усунення перешкод в отриманні кредитних коштів, 29. 01. 2004 року склала договір застави № 34, вказавши в пункті 5 договору, що предмети застави не обтяжені правами третіх осіб, та відповідно до даного договору, надала у заставу транспортні засоби, а саме дискові борони БДВ 6. 3 : дві 2003 року випуску, під заводським номером 6, реєстраційний ІНФОРМАЦІЯ_7

На час укладення договору застави дискові борони були власністю лізингової компанії „Украгромашінвест” м. Києва та перебували у СПД у користуванні, на підставі договорів  фінансового лізингу № 480 -Л від        17. 04. 2003 року та № 518-Л від 15. 01. 2004 року. Фактично ОСОБА_2 без згоди лізингодавця, всупереч п. 8. 3. укладених договорів лізингу, передала у заставу майно - дискові борони, які їй не належали на праві власності.

В подальшому, на підставі заяви від 03. 03. 2004 року від імені ОСОБА_2, заповненої ОСОБА_1 та додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 13 від 16. 01. 2004 року, укладеної  ОСОБА_1 від імені   ОСОБА_2 розмір  кредитної лінії було збільшено до 85 тисяч гривень, а на підставі заяви від імені ОСОБА_2  від 17. 06. 2004 року, виконаної      ОСОБА_1 та додаткової угоди № 2 від 17. 06. 2004 року до кредитного договору № 13 від 16. 01.  2004 року, укладеної ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 розмір кредитної  лінії було збільшено до 100 тисяч  гривень з кінцевим строком повернення 14. 01. 2005 року.

Кредитні кошти в сумі 100 тисяч гривень, отримані готівкою ОСОБА_1  у Прилуцькому відділенні ВАТ „Банк Демарк” на підставі поданих заявок на видачу готівки № 001 від 22. 11. 2004 року на суму 26 тисяч гривень, №006 за березень 2004 року на 15 тисяч гривень, № 003 від 18. 06. 2004 року на 15 000 гривень, заповнених та підписаних ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 та особистим підписом ОСОБА_1 на видаткових касових ордерах № 007 від 16. 01. 2004 року - 35 тисяч гривень,  № 016 від 19. 01. 2004 року - 30 тисяч гривень, № 001 від 30. 01. 2004 року - 5 тисяч гривень. Зазначені  кошти ОСОБА_1 використав на свій розсуд.

У передбачений договором строк суму кредиту  Прилуцькому відділенню  ВАТ „ Банк Демарк” в розмірі 100 тисяч гривень, не повернув, відсотки по кредиту в розмірі 31 805, 55 гр. не сплатив.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, створюючи організовану злочинну  групу, 14. 04. 2004 року ОСОБА_1 залучив до протиправної діяльності ОСОБА_3, яка виконувала  функції головного бухгалтера ПСП „Відродження” та за вказівкою ОСОБА_1 складала фінансово - господарські документи.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 таОСОБА_3, об'єднавшись в єдине злочинне угрупування, вчиняли узгоджені дії на усунення перешкод у досягненні загальної мети - незаконного отримання фінансових ресурсів у ВАТ „ Банк Демарк” та філії відділення „Промінвестбанк” на користь  ПСП „Відродження”. Так, діючи відповідно до загального злочинного плану,      14. 04.2004 року, будучи власником  ПСП „Відродження” і директором  вказаного підприємства, як  службова особа, ОСОБА_1 разом ізОСОБА_3 , яка займала посаду головного бухгалтера ПСП                        „ Відродження”  та була службовою особою, діючи умисно, з метою усунення перешкод в незаконному отриманні кредиту, склали та надали  у ВАТ „Банк Демарк” м. Прилуки,  завідомо  неправдиві документи - кредитну заявку від 14. 04. 2004 року та анкету на одержання кредиту в сумі 300 тисяч гривень, в яких не зазначили про отриманий 25. 03. 2004 року  кредит в сумі 88 тисяч гривень в Прилуцькій філії АППБ „ Аваль” по кредитному договору  № 011/04/251, тобто подали  за відомо неправдиву інформацію про відсутність кредитів  у ПСП „ Відродження”. На підставі зазначених документів, що містили неправдиві відомості, між ПСП „ Відродження”  в особі ОСОБА_1 та відділенням ВАТ  „Банк Демарк” м. Прилуки було укладено  кредитний договір № 30 від 14. 04. 2004 року на відкриття кредитної лінії  в розмірі 300 тисяч гривень.

27. 05. 2004 року, з метою подальшого отримання коштів, в забезпечення вказаного кредитного договору, ОСОБА_1 від імені ПСП „Відродження” та фізична особа ОСОБА_2, уклали з ВАТ „Банк Демарк” за відомо неправдивий договір застави № 646, в п. 5 якого ОСОБА_2 з метою усунення перешкод в подальшому отриманні кредитних коштів ОСОБА_1 на користь ПСП „Відродження”, без згоди попереднього заставодержателя, передала у подвійну заставу майно, яке вже перебувало у заставі, по кредитному договору № 503 від 23. 12. 2003 року, укладеному між Талалаївським відділенням ВАТ „Державний ощадний банк України” за договором застави № 731 від 23. 12. 2003 року, а саме :

- трактор марки Т-150, 1998 року випуску, двигун ІНФОРМАЦІЯ_8

- трактор марки Т-150, 1997 року випуску, двигунІНФОРМАЦІЯ_9

- трактор марки Т-150, 1997 року випуску, номер машини  ІНФОРМАЦІЯ_10;

- дискову борону марки БДВ- 6.3, випуску 2003 року, заводський     № 6, реєстраційний НОМЕР_2;

- дискову борону марки БДВ- 6.3, випуску 2003 року, заводський    № 9, реєстраційнийНОМЕР_3;

-  дискову борону марки БДВ- 6.3, випуску 2004 року, заводський  № 70, реєстраційний НОМЕР_4;

- дискову борону марки БДВ- 6.3, випуску 2004 року, заводський    № 74, реєстраційний НОМЕР_5;

які на час укладення  зазначеного договору застави були власністю лізингової  компанії „Украгроінвест” м. Києва та перебували у суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 у користуванні, на підставі договорів фінансового лізингу № 408-Л від 17. 04. 2004 року та № 518- Л від 15. 01. 2004 року.

Фактично, ОСОБА_2 без згоди лізингодавця, всупереч п.8. 3 зазначених договорів лізингу, передала  у заставу  майно - дискові борони, які їй не належали на праві власності. Також, в названому договорі застави ОСОБА_1 передав  у подвійну заставу майно,  яке перебувало у заставі по кредитному договору № 011/04/ 251 від 25. 03. 2004 року, укладеному між АППБ „Аваль” м. Прилуки та  ПСП „Відродження” за договором застави     № 999 від 5. 03. 2004 року та за договором застави № 1354 від 20. 04. 2004 року:

- трактор колісний МТЗ-892, 2004 року випуску, двигунІНФОРМАЦІЯ_6 ( договір застави від 20. 04. 2004 року, бланк серії ВВВ 245687);

- сівалку універсальну , пневматичну навісну СУПН 8-01, 2004 року випуску, заводський номер 0202 ( договір застави від 25. 03. 2004 року,  бланк серії ВВА №950887).

Отримані в період з 14. 04. 2004 року по 03. 06. 2004 року у Прилуцькому відділенні кредитні кошти, в передбачений договором строк не повернуті, чим завдано матеріальну шкоду в розмірі 298 825, 50 гривень неповернутого кредиту та  75 864 гр. 22 коп. несплачених відсотків по кредиту.

25. 06. 2004 року до складу організованої злочинної групи увійшов ОСОБА_4, який діючи умисно, за вказівкою ОСОБА_1, відповідно до загального злочинного плану, уклав з Прилуцьким відділенням „Банк Демарк” кредитний договір № 579 від 25. 06. 2004 року на отримання 35 тисяч гривень.

З метою незаконного отримання кредиту ОСОБА_4 склав та надав до банку завідомо неправдивий документ -анкету позичальника від  25. 06.  2004 року в якій зазначив завищений розмір середньомісячної заробітної плати, а ОСОБА_1, умисно, повторно, було надано до Прилуцького відділення ВАТ „Банк Демарк” неправдивий документ - підписану ним від імені ОСОБА_2 довідку про заробітну плату ОСОБА_4 із зазначенням завищеного розміру доходів ОСОБА_4

02. 09. 2004 року між Прилуцьким відділенням ВАТ „Банк Демарк”  та ПСП „Відродження” в особі ОСОБА_1 був укладений договір застави майна та майнових прав №1-579, в порушення п. 2.1 якого, ОСОБА_1 гарантував, що передане у заставу зерно соняшника з площі 150 га. на суму 175 тисяч гривень,  не заставлене за іншими договорами.  Зазначене майно, на момент укладання договору застави вже перебувало у заставі за договором  № 1 та додатком до нього  від 13. 08. 2004 року, укладеному між  філією відділення „Промінвестбанку” м. Прилуки та  ПСП „Відродження” по кредитному договору № 5804 від 9. 08. 2004 року.

На підставі неправдивого договору застави №1-579 між Прилуцьким відділенням ВАТ „Банк Демарк”  та ПСП „Відродження” в особі          ОСОБА_1 02. 09. 2004 року  було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої сума кредиту була збільшена до 73 тисяч гривень.

У період з 25 червня  по 24 вересня  2004 року у Прилуцьким відділенням ВАТ „Банк Демарк”  ОСОБА_1 були отримані кредитні кошти за складеними ним  та підписаними від імені ОСОБА_4 заявами № 040 від 25. 06. 2004 року на суму 35 тисяч гр., № 04 за вересень 2004 року на суму  35 тисяч гр., № 020 від 24. 09. 2004 року на суму 3000 гривень та використані ним на власний розсуд. У передбачений договором строк кредит не повернутий, чим  ВАТ „Банк Демарк” завдано матеріальної шкоди в розмірі 69 940, 38 гр. неповернутого кредиту та 23 734, 05 відсотків по кредиту.

09.08. 2004 року, ОСОБА_1 будучи власником ПСП „Відродження” та займаючи посаду директора вказаного підприємства, тобто будучи службовою особою, з метою незаконного одержання кредиту, надав до філії відділення „Промінвестбанку” м. Прилуки завідомо неправдивий документ - заявку на отримання кредиту від 26. 07. 2004 року, у якій занизив на 47800 гр. суму заборгованості по кредиту, отриманому 25. 03. 2004 року у Прилуцькій філії АППБ „Аваль” за кредитним договором № 011/04/251 та не повідомив про раніше заставлене майно за договором застави № 1354 від 20. 04.  2004 року на суму 67000гр., №999 від 25. 03. 2004 року на суму 19 580 гр., та за договором застави  № 1-13 від 27. 05. 2004 року на суму 17500 гр., за кредитним договором № 13 від 16. 01. 2004 року, укладеним з ВАТ „Банк Демарк” та додаткової угоди № 1/0-13 від 17. 06. 2004 року до договору застави на суму 337 000 гр.

09. 08. 2004 року між ПСП „Відродження” в особі ОСОБА_1 та філії відділення „Промінвестбанку” м. Прилуки був укладений кредитний договір № 58-04 на суму 84 000 гр.

В порушення вимог п. п. 2.1, 4. 1.3  договору застави №1 від 13. 08. 2004 року та п. 4. 2. 4. кредитного договору № 58-о4 від 09. 08. 2004 року, ПСП „Відродження” в особі ОСОБА_1 було  надано у заставу майно, яке раніше перебувало у заставі за іншими кредитами, а саме врожай сої з площі 80га. на суму 175000 гр., урожай гречки з площі 135 га. на суму 162 000 гр., які були предметом застави по кредитному договору № 13 від 16.01. 2004 року, укладеному між ВАТ „Банк Демарк” та фізичною особою ОСОБА_2, заставодавцем по якому виступило ПСП „Відродження” по договору застави майна та майнових прав від 27. 05. 2004 року № 1-13.

 

В апеляції засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять вирок суду змінити, виправдати їх за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 27, 28, 190 ч. 4 та 222 ч. 2 КК України, а в частині засудження за злочини, передбачені ст. 358, 366 КК України звільнити їх від покарання по амністії. Свої доводи вони обґрунтовують тим, що ніколи не були організованою злочинною групою під керівництвом ОСОБА_1   Ні злочинного плану, ні корисливого мотиву вони не мали. Кредитні кошти одержували для підприємницької діяльності  у відповідності до норм цивільного законодавства. Банківські працівники сприяли одержанню коштів, знали про наявність інших кредитів, про заставу, проти чого не заперечували. Надання кредиту - це комерційна діяльність, яка ґрунтується на ризику обох сторін. Усі одержані кредитні кошти були використані за цільовим призначенням. Невиконання боргових зобов'язань перед банківськими установами сталося за форс мажорних обставин:             недоотримання очікуваного врожаю та прибутку, ризикованого сільськогосподарського виробництва. ПСП „Відродження” продовжує виробничу діяльність і збирається розрахуватися з банківськими установами по одержаних кредитах.

 

Під час часткового судового слідства в апеляції засуджений    ОСОБА_1 своєї провини в інкримінованих йому злочинах не визнав.  Суду пояснив, що ніякої злочинної групи він не створював, кредитні кошти одержав на законних підставах та  використовував для  потреб сільськогосподарського виробництва. Якщо були допущені порушення норм цивільного законодавства, то на його думку, це не є злочином. Банківські працівники знали і контролювали видачу кредитів та їх забезпечення. Не повернення кредитів сталося в основному із-за заниження ціни на зернові, врожаю 2004 року. Він використовує усі можливості для розрахунку з банківськими установами по кредитах.

Засуджена ОСОБА_2, вважаючи своє засудження неправильним, пояснювала, що  вона стала приватним підприємцем на пропозицію чоловіка, який займався сільськогосподарською діяльністю, тоді як вона працювала лікарем стоматологом в центральній районній лікарні і як дружина була в курсі справ свого  чоловіка. Кредитних коштів вона не одержувала, їх витрату не контролювала, в оформленні кредитів участі не приймала.   Довідку про заробітну плату ОСОБА_4 вона не складала і не підписувала. Про свою належність до злочинної організованої групи дізналася лише під час досудового слідства та судового розгляду.

Засуджена ОСОБА_3 підтримала свою апеляцію та пояснила, що не була членом жодного злочинного угрупування, намагалася виконувати добросовісно свою роботу. Наявність кредиту в іншому банку,  не повідомили ВАТ „Банк Демарк” м. Прилуки,   оскільки за попереднім кредитом кошти не були перераховані, хоча документи на оформлення кредиту були підписані . Вона нічого не підробляла. Кредитні кошти були використані за призначенням.

Засуджений ОСОБА_4, визнав, що погодився виручити директора ПСП „Відродження” та оформити кредит для потреб підприємства на своє ім'я. Він працював на підприємстві трактористом,  в банк ходив разом з ОСОБА_1, який оформляв усі необхідні документи і він же одержав суму кредиту та обіцяв повернути кредит з відсотками банківській установі.

Заслухавши засуджених, їх захисника, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляції засуджених задовольнити частково,  вирок суду скасувати з поверненням справи прокурору на додаткове розслідування .

Відповідно до ст. 132 КПК України постанова про пред'явлення обвинувачення повинна містити сформульоване  органом досудового слідства твердження про вчинення особою злочину, обґрунтоване достатніми доказами. У разі вчинення злочину кількома особами, конкретне звинувачення  має бути сформульоване щодо кожного з них окремо.

По даній кримінальній справі обвинувачення сформульоване лише щодо засудженого ОСОБА_1  Засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_3 таОСОБА_4 пред'явлене неконкретне звинувачення, яке складається з обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_1, та твердження про  належність кожного із засуджених до організованої злочинної групи.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_2 була зареєстрована як суб'єкт господарської діяльності  27. 03. 2002 року ( а. с. 22 том 1). Приватне сільськогосподарське підприємство „Відродження”, власником якого є засуджений ОСОБА_1, було створене та зареєстроване 10. 09. 2003 року ( а .с. 24 том1).

Господарською діяльністю від імені дружини ОСОБА_2 і ПСП „Відродження” займався засуджений ОСОБА_1, який  вирішував усі виробничі питання, в тому числі оформлення і одержання кредитних коштів.

Висновки  почеркознавчої експертизи вказують на те, що рукописні тексти в анкеті позичальника ОСОБА_2, в заяві від її імені від  03.03. 2004 року про збільшення суми кредитної лінії,   в заяві від 27. 05. 2004 року про зміну предмету застави, в заяві від 17. 06. 2004 року про збільшення суми кредитної лінії, в листі проханні від 25. 04. 2005 р. на продовження терміну дії договору,  виконані ОСОБА_1, на що вказують сукупність співпадаючих загальних та окремих ознак його почерку                   ( висновок експерта №92 том 4 а. с. 122).

Сам засуджений ОСОБА_1  не заперечує, що кредит він одержав готівкою, його дружина  ОСОБА_2  позичених грошей не одержувала і в платіжних документах на одержання готівки не розписувалася.

Для наявності співучасті у злочині, необхідно встановити взаємну інформованість учасників про спільний характер дій і про роль кожного з них у вчиненому злочині. Необережна співучасть в умисному злочині неможлива.

Які дії вчинила ОСОБА_2 для шахрайства з фінансовими ресурсами, що завдало великої матеріальної шкоди, з обвинувачення не вбачається.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його  готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб ( три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання  для вчинення цього  та іншого злочину, об'єднаних єдиним планом, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Засуджена ОСОБА_2 в господарську діяльність як створеного  від її імені суб'єкта господарської діяльності так і ПСП „Відродження” не втручалася.

В чому полягає злочинність дій ОСОБА_2, органи досудового слідства в обвинуваченні не вказали.

Сам факт підписання у нотаріуса договору застави майна  в забезпечення виконання кредитних зобов'язань, складу злочину в діях   ОСОБА_2 не утворює.

 

Обвинувачення ОСОБА_4 в заволодінні чужим майном шляхом шахрайства, вчинене у великих розмірах, організованою групою, складається лише з наведення змісту статті 190 ч. 4 КК України.

Засуджений ОСОБА_4 працював трактористом, за документальним оформлення, спочатку у СГД ОСОБА_2, потім в ПСП „Відродження”. І в першому,  і в другому випадку роботодавцем та керівником по відношенню до ОСОБА_4 виступав ОСОБА_1

Заяву на отримання кредиту у відділенні банку „Демарк”                 м. Прилуки, в сумі 35 тисяч на строк 12 місяців із сплатою 25% річних, ОСОБА_4 складав на прохання ОСОБА_1, який просив допомогти підприємству „ Відродження”.

Доводи засудженого ОСОБА_4, що він не мав наміру вчинити шахрайські дії, жодного документа не підробляв, кредитних коштів не одержував, органи досудового слідства не перевірили.

Більш того, як вбачається з анкети позичальника ( том 2, а. с. 204), ОСОБА_4 при середньомісячній зарплаті за 6 місяців в сумі 6 758, 33 гривні, ніяк не міг протягом року повернути кредит в сумі 35 000 гривень та сплатити відсотки. Сума кредиту без відсотків  втричі перевищує річний заробіток позичальника. Позитивне рішення кредитної комісії банку про видачу кредитуОСОБА_4 свідчить про обізнаність керівництва банківської установи, що кредит видався підприємству ОСОБА_1, який виступив майновим поручителем по зобов'язаннях позичальника       ОСОБА_4

Об'єктивна сторона шахрайства передбачає обман або зловживання довірою як спосіб заволодіння чужим майном. Умови та обставини видачі кредиту засудженомуОСОБА_4 вказують про зворотне.

Кредитні кошти за ОСОБА_4 одержав ОСОБА_1

Висновки почеркознавчої експертизи, вказують на те, що підписи від імені ОСОБА_4 на видачу готівки в сумі 35 000 гривень, в графі підпис одержувача, в додатковій угоді до кредитного договору, виконані не ОСОБА_4, а іншою особою ( т.4 а. с. 30-34).

 

Органи досудового слідства, в порушення вимог ст. 22 КПК України, не встановили ким була надана банку, довідка про заробітну плату ОСОБА_4, виконана рукописним текстом від імені ОСОБА_2

Крім того, під час досудового слідства не було з'ясовано, якими якостями наділена анкета позичальника банку, чи  може вона бути віднесена до офіційних документів. Які конкретні права заповнення анкети створює і від яких обов'язків звільняє?

ЗасудженаОСОБА_3 на посаді головного бухгалтера ПСП „Відродження” стала працювати 02. 02. 2004 року, участі в підписанні кредитних угод, вона не приймала, переговорів з керівниками банківських установ не вела. Відсутність конкретно пред'явленого їй обвинувачення позбавляє можливості судити про наявність чи відсутність в її діях складу злочину.

Крім того, органи досудового слідства,  допустили однобічність та неповноту дослідження обставин справи.  Кредити в усіх установах банку отримувала одна й та ж сама особа, яка була відома банківським працівникам і самостійно як від свого імені, так від імені своєї дружини та свого підлеглого працівника, оформляла кредити та одержувала гроші. Шахрайство  з фінансовими ресурсами  передбачає  надання підприємцем чи суб'єктом господарської діяльності банківській установі неправдивої інформації.

На думку колегії підлягає перевірці і діяльність банківських працівників, які за твердженням засудженого ОСОБА_1 знали про наявність в нього заборгованості по кредитах, проте ризикували і видавали кошти. 

 

За таких обставин, коли суд першої інстанції, розглядаючи справу, не звернув уваги, на допущені під час досудового слідства істотні порушення норм кримінально - процесуального закону, на неповноту та неправильність  досудового слідства, а лише переніс формулювання обвинувачення з обвинувального висновку в мотивувальну частину вироку, вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальна справа поверненню на додаткове розслідування.

 

Крім того, до набрання вироком законної сили, суд не має повноважень його самостійно змінювати. Якщо суд не звільнив засуджену від покарання по амністії під час постановляння вироку, то таке звільнення за заявою засудженої  мав право зробити  в порядку ст.ст. 409 -  411 КПК України, в порядку виконання вироку.

Тому, постанова суду від 8 серпня 2007 року про застосування амністії до  засудженої ОСОБА_3та звільнення від покарання підлягає скасуванню, як незаконна .

 

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України колегія суддів,

 

У   Х  В  А  Л  И  Л  А  :

 

Апеляції засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  задовольнити частково.

Вирок Срібнянського районного суду  Чернігівської області   від       7 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  скасувати, а кримінальну справу щодо них повернути прокурору Чернігівської області на додаткове розслідування.

В порядку ст. 365 КПК України скасувати постанову Срібнянського районного суду Чернігівської області  від 8 серпня 2007 року про звільнення від покарання засудженої ОСОБА_3 по амністії.

Запобіжний захід ОСОБА_1.,  ОСОБА_2.ОСОБА_3,ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

 

СУДДІ :

 

КОЗАК   В. І.                           АНТИПЕЦЬ В. М.                 ШАХОВА О. Г.