ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2010 р. м.Вінниця Справа № 2-а-4659/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаспорт" до: Державної податкової інспекції у м.Вінниці про: визнання дій протиправними
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаспорт" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання дій протиправними щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року податковою звітністю.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю дій податкового органу, які полягають у невизнанні як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року. На думку позивача, вказані дії державної податкової інспекції у м. Вінниці суперечать вимогам податкового законодавства та галузевим наказам Державної податкової адміністрації України, а відтак, є протиправними. Враховуючи вказане, позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами.
Сторони в судове засідання не з’явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується розписками про отримання поштового відправлення.
Разом з тим, 3 грудня 2010 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача (вх. № 26731 ) про розгляд справи за його відсутності. Окрім того, відповідачем надано письмові заперечення (вх. №26728 від 3.12.2010 року), в яких просить в задоволенні позову ТОВ "Мегаспорт" відмовити, вказуючи про про те, що позивачем порушено вимоги наказу ДПА №827 від 31.12.2008 року та затвердженими ним Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України. На думку представника відповідача, подана декларація мала суттєві недоліки, які перешкоджали податковому органу визнати її як податкову звітність.
06 грудня 2010 року представником позивача подано клопотання (вх. № 26769) про розгляд справи за його відсутності, при цьому, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові.
Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи те, що сторони повідомлені про час і місце судового розгляду належним чином, відсутня потрібність у виклику свідків чи експерта, а тому суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Повно, всебічно, об’єктивно дослідивши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.
ТОВ "Мегаспорт", відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 28.11.2000 року, про що зроблено запис за №11741200000002604 (а.с.19).
Згідно довідки Головного управління статистики у Вінницькій області від 19.05.2004 року № 301, товариство включено до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.36).
Як вбачається із Статуту ТОВ "Мегаспорт", затвердженого зборами засновників товариства від 21.07.2005 року та зареєстрованого 28.07.2005 року за № 11741020000001835, позивач є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні, валютні та інші рахунки в банківських установах, від свого імені укладає договори, набуває майнові та немайнові права, несе зобов’язання, виступає позивачем та відповідачем в суді
Відповідно до довідки від 11.08.2005 року №997/2 позивач зареєстрований ДПІ у м. Вінниці і є платником податків та зборів (обов’язкових платежів).
Судом встановлено, що 18.05.2010 року позивачем до ДПІ у м. Вінниці подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, яку, згідно штампу податкового органу, прийнято та зареєстровано за №94857 від 20.05.2010року.
01.06.2010 року ДПІ у м. Вінниці направила позивачу лист №10734/10/15-2 про невизнання поданої декларації з податку на додану вартість як податкової звітності, в зв’язку з відсутністю коду та найменування органу ДПС, до якого подається звітність, декларацію не підписано відповідальними посадовими особами, декларація не містить відміток про наявність відповідних додатків та, в зв"язку з тим, існує ймовірність участі підприємства в міжрегіональних схемах мінімізації податкових зобов'язань. Також, даним листом повідомлено про необхідність подачі вказаної декларації оформленої належним чином.
Не погоджуючись з даним рішенням податкового органу, позивач оскаржив його до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 3 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (Закон №509) однією з функцій державних податкових інспекцій є контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Згідно із пунктами 3, 4 статті 11 цього ж Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу; запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).
Відповідно до підпункту 4.1.2. пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Закон №2181), прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Відповідно до пункту 4.8. Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.05.2008 року (Методичні рекомендації), за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер, що проставляються на полях, визначених затвердженими формами податкової звітності, як основного документа, так і додатка до нього.
Згідно з пунктом 4.5. Методичних рекомендацій, якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:
1) у ній не зазначено обов’язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;
2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);
3) не скріплено печаткою платника податків;
4) відсутні обов’язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;
5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);
6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;
7) подана ксерокопія звітних документів;
8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.
У таких випадках працівники структурного підрозділу органу ДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону №2181.
Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання".
Структурним підрозділом органу ДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання органом ДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181).
Висновок відповідача про відсутність на поданій позивачем декларації коду та найменування органу ДПС, до якого подається звітність не відповідає дійсності, оскільки в поданій декларації зазначено : "Декларація подається до Державної податкової інспекції (адміністрації) у м. Вінниця".
В силу ж пункту 4.4. Методичних рекомендацій працівники ОДПС при прийнятті податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність, між іншим обов'язкових реквізитів. У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються, між іншим, назва ОДПС, до якого подається звітність.
Стосовно тверджень відповідача про не підписання податкової декларації відповідальними особами, слід зазначити про таке.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року, остання підписана директором ТОВ "Мегаспорт" Килимчуком О.В. та містить відбиток печатки ТОВ "Мегаспорт". Відповідно, висновок щодо відсутності на поданій декларації підпису відповідальної особи, не знайшов свого підтвердження.
У відповідності до положень пункту 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" №166 від 30.05.1997 року (надалі-Порядок) - платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписом відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до Протоколу №1 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаспорт" від 22.11.2000 року (а.с.35), обов'язки директора ТОВ "Мегаспорт" покладено на Килимчука О.В. Також, в довідці №301 з Єдиного державного реєстру підприємств України, виданої Головним управлінням статистики у Вінницькій області 19.05.2004 року та в довідці(а.с.36) та в довідці про взяття на облік платника податків - ТОВ "Мегаспорт", виданої ДПІ у м. Вінниці 27 травня 2004 року № 823/3 (а.с.37) в графі "керівник" зазначено: Килимчук Олександр Володимирович НОМЕР_1.
Крім того, пунктами 8.2, 8.8 Статуту ТОВ "Мегаспорт" зареєстрованого Реєстраційною палатою Вінницької міської ради 28.11.2000 року номер запису 24901446Ю0020330, визначено, що органами управління Товариства є: Загальні збори Учасників та Директор. Директор вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції Загальних зборів Учасників.
Право директора товаририства підписувати і подавати податкові декларації узгоджеється, також, з нормами статтей 97,99,145 Цивільного кодексу України, статтею 89 Господарського кодексу України, статтею 62 Закону України "Про господарські товариства", в силу яких у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор).
Висновок відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Мегаспорт" за квітень 2010 року через відсутність в ній відміток про наявність відповідних додатків - суперечить матеріалам справи.
Як вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Мегаспорт" за квітень 2010 року у розділі "До декларації додаються:" здійснено відмітки, що позначені символом "Х". У графі декларації "Додатки до рядків цієї декларації (зазначити номери рядків декларації)" позивачем заповнено відповідні клітинки, а саме, зазначено номери рядків декларації "1", "10.1", "24", "26".
Окрім того, в листі №10734/10/15-2 від 01.06.2010 року відповідачем зазначено, що декларація не визнається як податкова звітність через ймовірність участі підприємства в міжрегіональних схемах мінімізації податкових зобов'язань. Однак такий висновок відповідача не узгоджується з вимогами чинного законодавства, а саме:
підпункту 4.1.2. пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в силу якого, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова деклараія, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її непідписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків;
пункту 4.3 Порядку, згідно якого податкова звітність , отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таки м контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Таким чином, сама наявність ймовірності участі підприємства в міжрегіональних схемах мінімізації податкових зобов'язань, з огляду на вказані правові норми, не є підставою для неприйняття та невизнання як податкової звітності податкових декларацій.
Слід зауважити, що податковим органом не надано суду доказів, які б підтверджували, що останнім здійснювалась перевірка щодо ймовірності участі підприємства в міжрегіональних схемах мінімізації податкових зобов'язань.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених положеннями статті 72 цього Кодексу. В свою чергу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, не спростовані відповідачем, відповідають матеріалам справи, у зв’язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Понесені позивачем витрати по сплату судового збору за подання позову згідно статті 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 41, 70, 71, 79, 86, 94, 122, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Вінниці, що полягають у невизнанні податкової декларацій з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаспорт" за квітень 2010 року, як податкової звітності.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаспорт" (вул. 600-річчя,17, м.Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 33685506) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок), сплачені згідно квитанції №К25/F /99 від 15.11.2010 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 06.12.10
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
06.12.2010