Справа № 22ц-6567/2010 Головуючий у першій інстанції – Кулініч Ю.П.
Категорія – цивільна Доповідач – Позігун М.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
06 грудня 2010 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого – судді Позігуна М.І.,
суддів – Губар В.С., Мамонової О.Є.,
при секретарі – Кравченко В.В.
з участю – апелянта ОСОБА_2, представника відповідача Сич І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту,
В С Т А Н О В И В :
В серпні 2010 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції, в якому просила звільнити холодильник Whirpool, модель ARC 42081ІХ, сірого кольору, мікрохвильову піч LG серійний номер 512 ТАХТ01898, білого кольору, телевізор Philips модель РТ5307/60 сірого кольору з-під арешту.
В обґрунтування свої позовних вимог зазначила, що зазначене майно належить їй на праві власності, і яке було придбане нею для користування бабусі ОСОБА_4, але на нього було накладено арешт державним виконавцем при вчиненні виконавчих дій 25.08.2010 року.
Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2010 року і винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на те, що судом не були встановлені обставини, які мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не були взяті до уваги надані докази, підтверджуючі право власності на холодильник та мікрохвильову піч, а саме гарантійні талони, паспорт і чек.
Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції не викликав в судове засідання в якості свідка колишнього власника телевізора, у якого був придбаний спірний телевізор.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, але з інших підстав, з яких було ухвалено рішення місцевим судом, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді даної справи та ухваленні рішення дотримані не були.
Судом по справі встановлено, що на виконанні в Деснянському ВДВС Чернігівського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження про примусове стягнення з ОСОБА_5 заборгованості на суму 128618 грн. 20 коп.
25 серпня 2010 року державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна, а саме холодильник Whirpool, модель ARC 42081ІХ, сірого кольору, мікрохвильову піч LG серійний номер 512 ТАХТ01898, білого кольору, телевізор Philips модель РТ5307/60 сірого кольору.
Як вбачається з позовної заяви, позивачка ОСОБА_2 вказувала на те, що зазначене майно належить їй на праві особистої приватної власності.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження права власності на спірне майно відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України.
Проте, апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо підстави для відмови в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Згідно з положеннями п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження ”, вимоги інших осіб, а не учасників виконавчого провадження, щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред’явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.
За змістом п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.08.1976 року із змінами „Про судову практику в справах про виключення майна з опису” за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі за позовом про виключення майна з опису суд притягує боржника, особу, в інтересах якою накладено арешт на майно.
Таким чином, вимоги про виключення майна з акту опису ґрунтуються на нормах матеріального права, що регулюють право власності і його захист, а тому державна виконавча служба у позовах осіб, які не є учасниками виконавчого провадження, не є належним відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, акт опису та арешту майна був складений на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості на користь кредитної спілки, але кредитна спілка та ОСОБА_5 не брали участі у справі.
З врахуванням особливостей розгляду справи апеляційним судом , а саме відсутності підстав для скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд, неможливості залучення до участі у справі належних відповідачів на стадії апеляційного розгляду справи, рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції, так як він не є належним відповідачем по справі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2010 року – скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: