ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2010 р.                                                            Справа № 49/15-10

вх. № 3291/3-49

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

прокурора - Галушка Ю.І., посвідчення № 147 від 21.08.2009 року

1-го позивача - не з'явився

2-го позивача - Танчак Н.В., дор. № 38-3746/318юр від 09.10.2008 року

 відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом  Заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків, Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків  

до  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків  

про стягнення 10720,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на користь КП "Харківські теплові мережі" вартість безпідставно спожитої теплової енергії у розмірі 10720,72 грн. Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що відповідач займає приміщення в житловому будинку, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Чубаря, 6. Система опалення вказаного приміщення є невід'ємною частиною системи опалення  будинку, у зв'язку з чим КП "Харківські теплові мережі" здійснювало теплопостачання до приміщень відповідача в період з квітня 2007 року по квітень 2009 року, а відповідач споживав теплову енергію на потреби опалення без укладення відповідного договору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, в який зазначив, що 01.08.2006р він уклав з ОСОБА_4 договір про спільну діяльність, на підставі якого вона була повинна заключити договори зі всіма комунальними службами ( у тому числі з КП “Харківськими тепловими мережами”), та сплачувати усі комунальні платежі.  Відповідач зазначає, що жодного договору с КП “Харківськими тепловими мережами” с 2006р не було укладено ні ОСОБА_2 ні ОСОБА_4 жодного акту обстеження також не було, рахунків не надходило, останні роки приміщення зачинено, та не використовується.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник 1-го позивача в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник 2-го позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, через канцелярію суду надав письмові пояснення, які були залучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В ухвалі суду від 20.10.2010 року сторони попереджені  про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

04.12.2002 року між ФОП ОСОБА_2 та Управлінням комунального майна Харківської міської ради був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 1178. Відповідно умов договору, відповідач отримав в оренду нежитлове приміщення площею 55,3 кв.м. за адресою: вул. Чубаря, 6, літ. "А-5".

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до п. 4.7 договору оренди ФОП ОСОБА_2 зобов'язався в місячний термін з моменту укладення цього договору укласти і надати орендодавцю договори на оплату експлуатаційних витрат, які пов'язані з поточним утриманням будівлі і орендованого приміщення, в тому числі й з ОВО "Харківтеплокомуненерго". Згідно акту приймання - передачі від 04.12.2002 року відповідач прийняв в орендне користування нежитлове приміщення по вул. Чубаря, 6, літ. "А-5". Проте, як свідчать матеріалів справи, відповідач після прийняття в користування спірного приміщення не уклав відповідний договір на користування тепловою енергією.

Судом встановлено, що КП "Харківські теплові мережі" на підставі Розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2006-2007р.р., 2007-2008р.р., 2008-2009р.р., 2009-2010 р.р., здійснювало постачання теплової енергії до нежитлових приміщень в житловому будинку за адресою: м. Харків вул. Чубаря, 6. Система опалення нежитлового приміщення відповідача є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що підтверджується актами обстеження системи теплоспоживання об'єкта № 174/894 від 15.02.2007 року та № 174/1881 від 12.02.2008 року. ФОП ОСОБА_2 був присутній при здійсненні обстеження, проте від підпису вказаних актів відмовився, заперечень, щодо відомостей зазначених в акті не надав.

Також, факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами на включення та відключення опалення до житлового будинку за період з 2007 року по 2009 рік, копії яких додані до матеріалів справи. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не укладав договір на користування тепловою енергією на потреби опалення з КП "Харківські теплові мережі", по приміщенню по вул. Чубаря, 6, користувався тепловою енергією на потреби опалення без достатніх правових підстав.

КП "Харківські теплові мережі" був виконаний розрахунок спожитої відповідачем теплової енергії у відповідності до "ОСОБА_1 та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та господарських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993р., оскільки у відповідача немає приладів обліку.

Відповідно до ст. 1212, ч. 2 ст. 1213 ЦК України передбачений обов’язок особи яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, повернути потерпілому це майно, а у разі неможливості повернути майно в натурі відшкодувати його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. При цьому встановлення вини в діях зобов’язаної особи не вимагається, оскільки безпідставно придбане майно може бути результатом події, поведінки самого потерпілого, третіх осіб.

Вартість безпідставно  придбаної ФОП ОСОБА_2. теплової енергії за період з квітня 2007 року по  квітень 2009 року складає 10720,72 грн.

31.07.2009 року КП "Харківські теплові мережі" направило відповідачу вимогу за № 742юр про сплату заборгованості у розмірі 10720,72 грн. Відповідач суму заборгованості не сплатив, відповіді на вимогу не надав.

Відповідач в своїх запереченнях вказує, що 01.08.2006 року уклав з ОСОБА_4 договір про спільну діяльність, відповідно умов якого передав, а ОСОБА_4 прийняла у тимчасове користування нежитлове приміщення по вул. Чубаря, 6, Літ. "А-5" для облаштування магазину - складу одягу. До матеріалів справи доданий зазначений договір та акт приймання - передачі до договору про спільну діяльність від 01.08.2006 року. В своїх запереченнях відповідач вказує, що відповідно п. 5.1. договору про спільну діяльність, передбачено, що всі витрати на користування електроенергією, телефоном та іншими комунальними послугами сплачуються ОСОБА_4 самостійно, згідно показників лічильника та рахунків.

Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Проте, спірне приміщення відповідно зазначеного договору передавалось у тимчасове користування ОСОБА_4 для магазину - складу одягу. Отже,  відповідач передав спірне орендоване приміщення іншій особі, що свідчить про фактичне вчинення відповідачем та ОСОБА_4 угоди про суборенду зазначеного приміщення. Відповідно ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайом) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 288 Господарського кодексу України визначено, що орендар має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.

Пунктом 4.2. договору оренди № 1178, укладеним між відповідачем та Управлінням комунального майна Харківської міської ради сторони передбачили, що орендар має право передавати в суборенду фізичним та юридичним особам частину нежитлового приміщення за згодою орендодавця в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Отже, із прокоментованих норм та досліджених доказів, вбачається, що відповідач не мав права передавати в суборенду іншим особам спірне приміщення без згоди орендодавця (Управління комунального майна Харківської міської ради). Доказів отримання такої згоди до матеріалів справи не додано.

Крім того п. 6.1. договору про спільну діяльність не містить зобов’язання ОСОБА_4 сплачувати отриману теплову енергію саме КП "Харківські теплові мережі".

Отже, укладення зазначеного договору не впливає на зобов’язання відповідача, що виникло у нього в зв’язку з користуванням тепловою енергією на потреби опалення без достатніх правових підстав.

Як свідчать матеріали справи, 01.08.2008 року ФОП ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу нежитлових приміщень придбав у територіальної громади м. Харкова нежитлові приміщення цокольного поверху № 13, 14, 15, 17 площею 55,3 кв.м. та частину приміщень № 12 площею 8,4 кв.м. в літ. "А-5" загальною площею 63,7 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Чубаря, 6.

Згідно ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник  має  право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

01.08.2008 року відповідач, як власник спірного приміщення уклав з ОСОБА_4 договір оренди нежитлового приміщення площею 63,7 кв.м. по вул. Чубаря,6 , щодо якого здійснювалось теплопостачання. Відповідач зазначає, що відповідно п. 6.1. договору оренди передбачено, що всі витрати на користування електроенергією, телефоном та іншими комунальними послугами сплачуються ОСОБА_4 самостійно, згідно показників лічильника та рахунків. Тому, на думку відповідача, він позбавлений відповідальності по сплаті за отриману теплову енергію в період з 01.08.2008 року по квітень 2009 року.

Суд вважає таке твердження безпідставним та необґрунтованим, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось судом, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, зокрема безпосередньо з  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пункт 6.1. договору оренди від 01.08.2008 року, укладеного між відповідачем та ОСОБА_4, на який посилається відповідач, як на підставу звільнення його від сплати отриманої теплової енергії, - не містить умов щодо переліку комунальних послуг, які повинна оплачувати орендатор, строків їх оплати, а також не визначено особу, якій ОСОБА_4 повинна сплачувати отримані послуги.

До матеріалів справи  доказів укладення ОСОБА_4 договору на користування тепловою енергією не додано.

Спірні приміщення належать ФОП ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 01.08.2008 року. Згідно ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно,  що йому  належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.3, 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. N 1198,  споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору. Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог прокурора щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 вартості безпідставно спожитої теплової енергії у розмірі 10720,72 грн., тому задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне  забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 107,21 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; - 

ВИРІШИВ:

  Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харкові, адреса: 61050, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, відомості про відкриті поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (адреса: 61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, р/р 260333012313 у ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) - 10720,72 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харкові, адреса: 61050, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, відомості про відкриті поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) до державного бюджету України (одержувач -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) державне мито в сумі 107,21 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харкові, адреса: 61050, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, відомості про відкриті поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові ГУДКУ у Харківській області, код 24134490, рахунок 31219264700002, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) - 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Суддя                                                                              

           Повний текст рішення підписаний 15.11.2010 року.