Судове рішення #1239443

                                                                                                                             Справа № 1-371/2007 р.

 

 

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

21 листопада 2007 року                                                               Лубенський міськрайонний суд

         Полтавської області

 

в складі : головуючого судді Волювача О.В. ,

                при секретарі Джадан І.В. ,

                з участю прокурора Савицького І.В. ,

                та потерпілого ОСОБА_3

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українця , гр - на України, уродженця та мешканцяАДРЕСА_1, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніш  судимого:

21.06.2001 року Лубенським міським судом за ст. 141 ч.2 КК України (в ред.1960 року), до 2 років позбавлення волі з конфіскацією ½ частини належного майна з відстрочкою виконання вироку в частині основного покарання  строком на 2 роки з сплатою штрафу 680 грн.;

 12.04.2002 року Лубенським міським судом за ст. 309 ч.1 КК України до 2

 років 3 місяців позбавлення волі;

 30.07.2002 року Лубенським міським судом за ст. 309 ч.2 КК України до 3

 років позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю

 строку покарання 12.04.2005 року.

 

у скоєнні злочину , передбаченого ст. 185 ч.2 КК України , -

 

ВСТАНОВИВ  :

 

            Повторно, 15 жовтня 2007 року о 4 год. ОСОБА_1, перебуваючи в нетверезому стані на пл. Жовтневій в м. Лубни Полтавської області, зустрів свого знайомогоОСОБА_2, який був з громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_1 побачив як ОСОБА_3 будучи в стані алкогольного сп»яніння впав на землю, та вдарився головою об асфальт, після чого з його кишені випав мобільний телефон «Соні Еріксон К 510 І» та гроші в сумі 150 грн.

ОСОБА_1 скориставшись тим, що ОСОБА_3 лежить на землі та не підводиться, підійшов до нього  та шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон «Соні Еріксон К 510 І», вартістю 636 грн. в якому була чіп-картка оператора мобільного зв»язку «Джинс» вартістю 25 грн., на рахунку якої було 10 грн. та гроші в сумі 150 грн. і покинув місце злочину.

Всього ОСОБА_1 викрав майна належного ОСОБА_3 на загальну суму 821 грн., чим завдав останньому матераільних збитків.

            Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у скоєнні злочину при  вищевикладених обставинах визнав повністю , про обставини скоєння злочину дав покази , як указано в описовій частині вироку .

            Згідно ст. 299 КПК України судом не досліджувались докази вини підсудного стосовно фактичних обставин справи .

            Зважаючи на послідовність показів  ОСОБА_1 про обставини викрадення чужого майна  , суд вважає ці покази достовірними .

            Суд вважає , що вина ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна , вчиненому повторно встановлена  і доказана, а його дії суд кваліфікує за ст. 185 ч.2 КК України.

Призначаючи покарання  ОСОБА_1 суд, керуючись  вимогами ст. 65 КК України  враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину , особу  винного ,  обставини , що пом'якшують та обтяжують  покарання .

            В якості обставин , що пом'якшують покарання суд враховує те , що ОСОБА_1  свою вину визнав, в скоєному кається, сприяв розкриттю злочину.

           В якості обставин , що обтяжують покарання суд враховує вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп»яніння.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину , особу винного, всі обставини по справі, суд  вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі.

            Разом з тим, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням . При цьому суд враховує те, що він свою вину визнав , щиро кається, по місцю проживання характеризується позитивно, добровільно відшкодував шкоду, потерпілий до нього претензій не має, і прохає суд не позбавляти підсудного волі.

            Цивільний позов по справі не заявлявся.

            Керуючись ст.ст .323 , 324  КПК України , --

 

ЗАСУДИВ :

 

            ОСОБА_1  визнати винним у скоєнні злочину , передбаченого ст.185 ч.2 КК України  і призначити йому покарання у вигляді 3 ( трьох ) років позбавлення волі .

            Згідно ст. 75  КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням  з іспитовим строком на  2 ( два ) роки .

            Відповідно до ст. 76 КК України зобов”язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання , роботи або навчання , періодично з”являтися на реєстрацію  ці органи .

            Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд.

            Речовий доказ по справ - мобільний телефон «Соні Еріксон К. 510 І», що зназодиться під зберігальною розпискою у потерпілого ОСОБА_3 - залишити останньому, як йому належний (а.с. 25, 26).

            Вирок може  бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області  на протязі 15 діб  з моменту його проголошення .

 

 

 

 

                Суддя Лубенського

                міськрайонного  суду                                                                                    О. В. Волювач

           

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація