Справа № 2- 997/07
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 листопада 2007 р. Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Петкова В. П.
при секретарі Бондар Г. В.
за участю
позивача ОСОБА_1.
представника позивача
адвоката ОСОБА_3.
представника відповідача Пашко С. Г.
представника третьої особи Бабко С. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в м. Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Одеської залізниці, третя особа Знам'янський загін відомчої воєнізованої охорони Одеської залізниці про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, суд, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1звернувся в суд з позовом і просить суд постановити рішення яким скасувати наказ начальника Знам'янський загін відомчої воєнізованої охорони Одеської залізниці (далі - Загін) № 33 від 24 травня 2007 року в частині звільнення його з лав воєнізованої охорони і поновити його на роботі на тій же посаді; скасувати наказ начальника Знам'янський загін відомчої воєнізованої охорони Одеської залізниці № 62-а від 24 травня 2007 року про звільнення його з роботи за систематичне невиконання своїх посадових обов′язків без поважних причин за п. 3 ст. 40 КЗпП України; стягнути з Одеської залізниці середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а також стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 5000 грн. і витрати на правову допомогу по справі.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і в обґрунтування суду пояснив, що 01 травня 2006 р. був призначений на посаду начальника відокремленої групи Загону на станції Кременчук.
24 травня 2007 р. він був звільнений з посади за систематичне невиконання своїх посадових обов'язків без поважних причин за п. 3 ст. 40 КЗпП України, наказ № 62/а від 24 травня 2007 р.
Вважає зазначений наказ про його звільнення незаконним з наступних підстав.
В наказі № 33 від 24.05.2007 р. начальника Загону, зазначено, що 22-23 травня 2007 р. заступивши в наряд по забезпеченню охорони вантажів на ПКО станції Кременчук стрілець стрілецької команди станції Знам'янка ОСОБА_2. самовільно залишив пост і відлучився з місця несення служби з табельною вогнепальною зброєю та набоями до неї, чим грубо порушив вимоги керівництва по організації служби стрілецьких підрозділів воєнізованої охорони ЦУО-4253, «Положення про порядок придбання, перевезення обліку, зберігання та використання вогнепальної зброї ЦУО-0002», посадової інструкції. Це стало можливим внаслідок недостатнього контролю з боку керівництва стрілецької команди станції Знам'янка і сектору з організації охорони вантажів та об'єктів. На підставі зазначеного та протокольного рішення оперативної наради від 24.05.2007 р. № 36 пунктом 2 вищезазначеного наказу він був звільнений з посади і роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Вказане формулювання суперечить дійсним обставинам справи. Відповідно до його посадових обов'язків та правил внутрішнього його робочий час починається о 09.00 год. і закінчується о 18.00 годині. Чергування у позаробочий час, перевірки несення служби нарядами охорони здійснює він у відповідності до затверджених графіків. Безпосередній контроль за несенням служби особовим складом здійснюється начальником варти (караулу) або старшим стрільцем варти.
22.05.2007 р. він перебував на роботі у встановлений робочим графіком час. Ні ввечері 22.05., ні в ніч на 23.05.2007 р. повідомлень про порушення порядку несення служби стрільцями від старшого стрільця наряду по ст. Кременчук йому не надходило. Про факт порушення керівництву Загону стало відомо з інших джерел. Тому виходячи з наведеного він об'єктивно не міг дізнатися про порушення порядку несення служби його підлеглими на станції Кременчук і тому вжиття по відношенню до нього дисциплінарного стягнення, як звільнення, вважає безпідставним і тому незаконним. Зі свого боку він вжив усіх, передбачених його посадовими обов'язками заходів і тому покладення на нього відповідальності за вчинений його підлеглим проступок вважає некоректним.
Із своїм звільненням не згодний, просить суд поновити його на роботі, на посаду начальника відокремленої групи Загону на станції Кременчук, а також стягнути середній заробіток з 25 травня 2007 р. по день поновлення на посаді в сумі 7540 грн. 38 коп., а також завдану моральну шкоду в сумі 5000 грн.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав і суду пояснив, що не погоджується з тим, що звільнення позивача відбулось з порушенням вимог чинного законодавства України про працю. Вважає дії адміністрації Одеської залізниці законними і просить суд в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд, встановив наступне.
Наказом начальника Загону Одеської залізниці № 200 від 06.05.2006 р. ОСОБА_1був призначений на посаду начальника відокремленої групи Загону на станції Кременчук (а.с.6).
В наказі начальника Загону Одеської залізниці № 129 від 20 грудня 2006 року зазначено, що 10.11.2006 р. була проведена перевірка стану охорони праці ПКО станції Кременчук, в ході якої виявлено ряд суттєвих недоліків, що впливають на стан охорони праці і начальнику групи ОСОБА_1. виданий припис № 11 від 10.11.2006 р. в якому записано 19 зауважень з охорони праці.
Крім того 15.12.2006 р. керівництвом Загону Одеської залізниці здійснена нічна перевірка несення служби та стану охорони праці ПКО станції Кременчук. В ході перевірки встановлено, що не усунуто ряд недоліків, які були виявлені в ході попередньої перевірки, а також не виконуються вимоги телефонограми № 2775 від 29.11.2006 р. За результатами перевірки начальнику групи ОСОБА_1. видано припис № 13 від 15.12.2006 р. з 14 зауваженнями (а.с.41).
За неналежну організацію роботи з питань охорони праці начальнику групи стрілецького підрозділу станції Знам′янка ОСОБА_1, відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України оголошено догану.
20.12.2006 р. ОСОБА_1. ознайомлений з наказом, що підтверджується його підписом і він даний наказ не оскаржив у встановленому законом порядку (а.с.41).
Крім того, згідно п. 3 наказу № 62 начальника Загону Одеської залізниці від 26.02.2007 р. про виплату премії за грудень 2006 р., в зв′язку з тим, що позивач має дисциплінарне стягнення премію за грудень 2006 р. йому не виплачувати (а.с.79).
Відповідно до вимог п. 3 ст. 40 КЗпП України, працівник може бути звільнений у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків покладених трудовим договором, або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
Згідно п. п. 2.1, 4.5 посадової інструкції начальника відокремленої групи ст. Кременчук 21 СК ст.. Знам′янка Одеської залізниці ОСОБА_1, начальник зобов′язаний, здійснювати організацію та контроль за роботою групи, розподіляти обов′язки між стрільцями з питань несення служби та охорони праці, а також несе відповідальність за бойову готовність, дисципліну та моральний стан особового складу групи (а.с.34-35).
З урахуванням викладеного судом встановлено, що відповідно до протоколу № 36 оперативної наради від 24.05.2007 р., отримавши табельну зброю стрілець ОСОБА_2. 23.05.2007 р. прослідував на ПКО ст. Кременчук. З 10.00 год. із табельною зброєю та 16 бойовими патронами до неї ОСОБА_2. був відсутній на ПКО ст. Кременчук, і як було встановлено, ОСОБА_2. із своїм знайомим зайшов у кафе де вжив спиртні напої, після чого своїх дій не пам′ятає, а приблизно в 19 год. 40 хв. стрілець ОСОБА_2. був затриманий працівниками міліції в нетверезому стані при спробі збуту табельної зброї та 16 набоїв до неї. Цей випадок стався в результаті втрати контролю за несенням служби стрільцями зі зброєю, відсутність перевірок несення служби черговою вартою, начальника відокремленої групи воєнізованої охорони станції Кременчук, ОСОБА_1. Дійсно ОСОБА_1. постійно проживає у місті Знам′янка і практично не здійснює керівництво відокремленою групою ст. Кременчук (а.с.36-40).
Наказом начальника Загону Одеської залізниці № 62/ос від 24.05.2007 р. ОСОБА_1з 24 травня 2007 р. звільнений з лав воєнізованої охорони за систематичне невиконання трудових обов′язків без поважних причин п. 3 ст. 40 КЗпП України (а.с.80).
Згідно ч. 1 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Відповідно до довідки Загону Одеської залізниці № 2878 від 14.06.2007 р. і пояснень позивача, що станом на день звільнення позивача 24.05.2007 р. у Знам'янському загоні відомчої воєнізованої охорони Одеської залізниці профспілкова організація не створена і позивач не являється членом профспілки.
Доводи представника позивача, що звільнення ОСОБА_1. не відповідає вимогам п. 3 ст. 40 КЗпП України, тобто систематичного невиконання ним обов'язків без поважних причин покладених трудовим договором не має, адже позивач до порушення трудової дисципліни 23.05.2007 р. не мав дисциплінарного стягнення -догани, оголошеної йому наказом № 129 від 20 грудня 2006 р., адже у зазначеному наказі йдеться мова про порушення в області охорони праці, не несення служби. Але це спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а також роз'ясненнями, що містяться в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 р. /Із змінами/ «у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, необхідно з'ясувати за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року».
Відповідно до положень ч. 1 ст. 151 КЗпП, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення.
Отже станом на день звільнення 24 травня 2007 р. ОСОБА_1. являвся працівником який мав дисциплінарне стягнення так, як від дня накладення попереднього дисциплінарного стягнення 20 грудня 2006 р. минуло менше року, а новому дисциплінарному стягненню ОСОБА_1. був підданий 24 травня 2007 р. тобто протягом одного року, тому в його діях присутній ознак як систематичне невиконання обов'язків без поважних причин, а тому накази № 33 і № 62/ос від 24 травня 2007 р. є незаконними і такими, що мають юридичну силу і звідси витікає, що відповідно і саме звільнення ОСОБА_1. є законним.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 3, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач не зміг довести ті обставини на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог, ним не подано жодного доказу в обґрунтування позовних вимог.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на припущеннях, а отже його позовні вимоги є безпідставними, тому суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог: у визнанні наказів начальника Загону № 33 і № 62/ос від 24.05.2007 р. незаконними; в поновленні на тій же посаді; стягненні середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу і відшкодуванні моральної шкоди.
Відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України судовий збір і витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільних справ у суді покласти на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 10, 27, 31, 58, 60, 88, 213 - 215, 218 ЦПК України, на підставі ст. 21, 23, 43, 151, 221, 232, 233, 236-1, п. 3 ст. 40 КЗпП України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської залізниці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди - відмовити.
Судовий збір в сумі 51 (п′ятдесят одна) грн. і витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді в сумі 30 (тридцять) грн. покласти на рахунок держави.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області В. П. Петков