Справа № 2а-697

                                    2010р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

18 жовтня 2010 року Галицький районний суд м. Львова у складі:

        головуючої - судді - ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.

        при секретарі      - НЕМОЛОВСЬКІЙ – ХМАРІ З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом

ОСОБА_3 до Управління ДАІ ГУ МВС України у Львівській області та інспектора ВДПС ВДАІ з ОАТ Пустомитівського району ФІДЯКА Остапа Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління ДАІ ГУМВСУ у Львівській області та інспектора ВДПС ВДАІ з ОАТ Пустомитівського району Фідяка Остапа Миколайовича про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності від 10 травня 2010 року.

    В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що керуючи 10 травня 2010 року автомобілем марки «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_1 близько 01-40 год. був зупинений інспектором ДАІ а/д Львів – Івано – Франківськ в с.Давидів Пустомитівського району Львівської області за перевищення максимально допустимої швидкості руху на даній ділянці дороги, оскільки рухався ніби-то зі швидкістю 84 км/год., як це зафіксував прилад «Радіс №2094», хоча стрілка спідометра його авто була на позначці 75 км/год., у зв»язку з чим працівники ДАІ склали протокол про адміністративне правопорушення та винесли постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. в доход держави.

    Вважає зазначену постанову незаконною, оскільки рухався 10 травня 2010 року близько 01 год. 40 хв. у с.Давидів Пустомитівського району Львівської області рухався зі швидкістю приблизно 75 км/год., тобто в межах дозволеної у населеному пункті швидкості і такої на 24 км не перевищував. Вважає, що у працівника ДАІ не було підстав складати оскаржувану постанову, оскільки не складав при ньому протоколу про адмімінстративне правопорушення, не відбирав у нього пояснення. Просить суд визнати зазначену постанову про притягнення його до адмінвідповідальності від 10 травня 2010 року незаконною та скасувати, дії інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ Пустомитівського району Фідяка О.М. щодо винесення постанови ВС 254367 від 10 травня 2010 року незаконними.

    У судовому засіданні позивач позов підтримав, дав пояснення, аналогічні фабулі позовної заяви, просить позов задоволити.

    Представник відповідача у судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, а також про наслідки неявки, тому суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності за наявними у справі доказами у  відповідності із вимогами ч.4 ст.128 КАС України.

    Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступних підстав.    

    Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення ВС 254367 від 10 травня 2010 року, ОСОБА_3, керуючи 10 травня 2010 року близько 01 год. 40 хв. автомобілем марки «Фольцваген» д.н.з. НОМЕР_1 у с.Давидів Пустомитівського району Львівської області, рухався зі швидкістю 84 км/год., перевищивши, згідно показів приладу «Радіс №2094» встановлені обмеження швидкості на 24 км/год., чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України.

    Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП, адміністративна відповідальність у виді штрафу у дохід держави передбачається за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год.

    Згідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, на підставі показів технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.  

    Згідно показів приладу «Радіс №2094», зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення, швидкість руху авто позивача у той момент, коли його зупинили працівники ДАІ, становила 84 км/год., однак позивач заперечує таку швидкість, стверджуючи, що 75 км/год., що є допустимим згідно вимог ПДР.

Згідно ст.254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Всупереч вимогам даної статті, такий при позивачу працівником ДАІ не складався і позивачу не вручався.

Суд бере до уваги покликання позивача, що він здійснював керування транспортним засобом у відповідності до вимог чинного законодавства та рухався із дозволеною швидкістю руху, однак не приходить до висновку про повну невідповідність дійсності обставин, наведених в оскаржуваній постанові.

У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Оскільки позивач перевищив встановлені обмеження швидкості лише на 4 км/год., суд вважає можливим з огляду на малозначність скоєного частково задовольнити адміністративний позов та змінити застосований до нього працівником ДАІ вид адміністративного стягнення.

    Керуючись ст.ст. 7-12, 86, 160, 161, 162, 167 КАС України, на підставі ст.ст. 22, 287-289, 293, 294, 22 КпАП України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Змінити ОСОБА_3 захід стягнення згідно постанови ВС № 254367 від 10 травня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 255 грн., обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі з а к р и т и.

Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Постановою суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДЯ                

Оригінал постанови.