ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" червня 2006 р. Справа № 1/199-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Губіної І.В. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Херсон
до Скадовського морського торгівельного порту, м.Скадовськ
про стягнення 38867,70грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Саплєва О.В., дов. №01-12/5 від 10.01.2006р., гол. спец.
від відповідача - Михайлова Л.Д., дор. №15 від 21.06.2006р., ю/к
Херсонське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів м.Херсона ( далі відділення ФСЗІ) звернулось до суду з позовом про стягнення з Скадовського морського торгівельного порту штрафу в сумі 38867,70грн. за неприйняття заходів щодо забезпечення працевлаштування інвалідів в 2005 році по нормативах, встановлених чинним законодавством.
Представником позивача пояснено, що морпортом платіжним дорученням №4673 від 13.06.2006р. перераховано частину штрафних санкцій в сумі 5000грн. Це платіжне доручення було надано для огляду суду.
Позивач обгрунтовує свої вимоги тими обставинами, що відповідно до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” із змінами, встановленими Законом України від 05.07.2001 року, підприємство в 2005 році зобов”язано було забезпечити працевлаштування інвалідів у кількості 10 чоловіка, а фактично було працевлаштовано 5 інвалідів.
Тому у відповідності зі ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі Закон №875-XII від 21.03.1991р. із змінами і доповненнями станом на 15.06.2004р.) з урахуванням внесених до неї доповнень відповідач зобов”язаний відрахувати до відділення Фонду за невиконання ст.19 цього Закону штрафну санкцію в розмірі половини середньорічної заробітної плати на одного працюючого за кожне не створене робоче місце, так як на його підприємстві кількість працюючих складає 12 чоловік. Відповідно до п.3,4 Порядку сплати підприємствами (об”єднаннями), установами, організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соцзахисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів штраф відповідач зобов”язаний був перерахувати до відділення Фонду не пізніше 15 квітня 2006р.
Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, що працевлаштуванням інвалідів повинні займатися органи, зазначені в ст.18 Закону №875. Створити робоче місце для працевлаштування, не знаючи який інвалід буде працевлаштований, які фізичні можливості певного інваліда, без визначення індивідуальних програм реабілітації та в залежності від відповідної нозології інваліда, неможливо. Ним пояснено, що графа 4 звітну №3-ПН ним заповнювалася.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд
встановив:
Відповідно до ст.ст. 19 та 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” із змінами, внесеними Законом України від 05.07.2001 року, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а у разі, коли кількість працюючих інвалідів менша ніж встановлено цим нормативом, підприємства зобов”язані сплатити відділенням ФСЗІ штрафні санкції в сумі, яка визначається у розмірі середньої річної зарплати на відповідному суб'єкті господарювання за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а при умовах чисельності працюючих на підприємстві від 8 до 25 чоловік, цей штраф визначається в розмірі половини середньої річної зарплати.
Згідно з поданою відповідачем відділенню Фонду державною статистичною звітністю за 2005р., яка затверджена наказом Мінпраці України від 29.12.2004 року №338 форми № №10-П1, підприємством визначена середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу, осіб - 250 чоловік, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів -10 середньорічна зарплата штатного працівника - 7773,50грн. В цій звітності підприємством визначено суму штрафних санкцій в розмірі 38867,50грн. Також вказано, що на підприємстві працевлаштовано 5 інвалідів.
Стаття 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” із змінами, внесеними Законом України від 05.07.2001 року встановлює, що підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності і господарювання , де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Статтею 19 цього Закону встановлено ( в редакції від 05.07.2001 року), що норматив робочих місць для інвалідів централізовано не доводиться, а визначається суб'єктом господарювання самостійно.
У випадку невиконання встановленого самостійно вказаного вище нормативу підприємство сплачує штрафні санкції.
Враховуючи, що розмір середньорічної зарплати на підприємстві у 2005 році складав 7773,54грн., а кількість непрацевлаштованих інвалідів становила 1 особу, розмір штрафних санкцій дорівнює 38867,70грн.
Відповідно до ст.18 наведеного вище Закону працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики органами Міністерства праці, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами народних депутатів та громадськими організаціями інвалідів. Це також передбачено і п. 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314 "Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів". Пунктом 5 зазначеного Положення визначено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соцзахисту населення та відділення соцзахисту інвалідів про створені робочі місця для працевлаштування інвалідів.
Пунктом 12 Положення встановлено, що державна служба зайнятості веде облік робочих місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди. В свою чергу, підприємства зобов'язані інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів. Тому слід прийти до висновку, що обов'язок вищезазначених органів щодо працевлаштування інвалідів виникає лише після надання підприємствами відповідної інформації цим органам про наявні робочі місця для інвалідів.
Відповідачем до матеріалів справи надані щомісячні звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) на потребу в працівниках за вересень 2005р., в якому в графі 4 визначена потреба в працевлаштуванні одного інваліда 3 групи.
Доказів того, що він інформував будь-яку службу, яка зазначена в ст.18 Закону №875-XII, про необхідність працевлаштування інваліда, відповідачем до справи не надано.
Колективний договір до матеріалів справи не наданий.
Позивачем до матеріалів справи надані листи Херсонського обласного центру зайнятості від 05.05.2006р. та відділу праці та соцзахисту населення від 25.04.2006р., з яких випливає, що відповідач в 2005р. не повідомляв ці органи про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Суд приходить до висновку, що відповідачем не прийняті належні заходи щодо працевлаштування інвалідів, у тому числі, не створені робочі місця для працевлаштування інвалідів, порядок створення яких встановлений Порядком "Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів".
Звіт за 28 вересня 2005р. суд до уваги не приймає, оскільки дані про потребу в працевлаштуванні інвалідів з визначенням кількості робочих місць, створених для цього, морпорт зобов'язаний був надати у звіті за січень 2005р., а він визначив його в кінці 3 кв. 2005р. і тільки в кількості одного місця.
З огляду на викладене суд задовольняє позовні вимоги Херсонського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, але частково, та стягує з морпорту штраф в сумі 33867,70грн., вважаючи, що вказаним вище платіжним дорученням сума 5000грн. перерахована відповідачем самостійно саме в погашення заборгованості, визначеної в позовній заяві по даній справі.
На підставі викладеного, ст.19 та ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, керуючись статтями 94, 160-163 КАС України, суд
постановив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Скадовського морського торгівельного порту, м.Скадовськ, вул.Пролетарська, 2, код ЄДРПОУ 01125703 (р.рахунок №26007322076008 в ХФ КБ "Приватбанк", МФО 352479) штраф за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2005р. в сумі 33867грн. 70коп., одержувач: ВДК по м.Херсону, код 24104230, банк УДК Херсонської області, МФО 852010, р/рахунок 31215230500002, *; код ЗКПО 50070000; 01; - платежі до Фонду соціального захисту інвалідів, м.Херсон, вул.40 років Жовтня, 5-а.
3. В решті позову відмовити.
4. Виконавчий лист видати з заяви позивача з дня набрання постановою законної сили.
Суддя І.В. Губіна
повний текст постанови
підписаний ___________