К о п і я
Справа № 2 - 6702/10
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
01 грудня 2010 року місто Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Шепітко І.Г.
при секретарі Кранга М.Ю.
за участі представника відповідачів ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління житлово-комунального господарства Одеської міської ради, органу приватизації Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними та виключення з документів, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та просить визнати неправомірними дії відповідачів щодо включення його до списку осіб, які прийняли участь у приватизації квартири АДРЕСА_1, виключивши його дані з розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на квартиру. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що був включений до списку осіб, які приватизували квартиру, без його згоди, наміру приймати участь у приватизації не мав, оскільки проживав окремо та мав намір отримати службове житло за місцем роботи.
У судове засідання позивач та відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, при цьому позивач підтримав заявлений позов, зазначені відповідачі вимоги визнали повністю, відповідачка ОСОБА_3 зазначила, що без відому сина включила його до списку при підготовці документів до приватизації, не повідомивши його про це.
Згідно ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, може заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Представник Управління житлово-комунального господарства Одеської міської ради та органу приватизації Одеської міської ради заперечувала проти позову, оскільки з їх сторони при видачі розпорядження та оформленні свідоцтва про право власності жодних порушень не було.
Вислухавши представника відповідачів, вивчивши і дослідивши матеріали справи і надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні встановлено, що 29 січня 1998 року було видано Розпорядження №113447 органу приватизації м.Одеси, яким прохання ОСОБА_4 задоволено та передано квартиру АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с.6).
29 січня 1998 року Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради було видано Свідоцтво про право власності на вказану квартиру на підставі зазначеного вище розпорядження, згідно якого співвласниками квартири у рівних частках стали ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с.5), їх право власності було зареєстроване 23.03.1998 року в КП ОМБТІ та РОН за №262 пр. стор.187, реєстр.102.
На момент приватизації позивач у квартирі не проживав та не був зареєстрований, згідно паспорта позивача КЕ №НОМЕР_1, виданого 05 травня 1997 року Суворовським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, у період з 20.08.1997 року по 07.11.2003 року він був зареєстрований за місцем його навчання по АДРЕСА_3 у місті Одесі (а.с.7-9).
Згідно ст.345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Згідно ст.8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 року, приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку). Передача квартири у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації.
Статтею 7 вказаного Закону передбачено, що за громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання і користування житлом на умовах найму.
Частина 1 ст.203 Цивільного Кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно частини 3 ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
У відповідності до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог ст.203 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.215 ЦК (у редакції 2003 року), якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст.236 ЦК України).
Стаття 217 ЦК України передбачає, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Проаналізувавши зазначені вище норми закону, що регулюють виниклі між сторонами правовідносини, у сукупності зі встановленими обставинами, суд прийшов до висновку, що на момент приватизації позивач у квартирі не проживав, своєї згоди на участь у приватизації не надавав, тому його вимоги законні й обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.10, 11, 57-61, 64, 158, 169, 209, 212 – 215, 218, 222 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
П озов ОСОБА_2 до Управління житлово-комунального господарства Одеської міської ради, органу приватизації Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними та виключення з документів – задовольнити повністю .
Визнати неправомірними дії відповідачів щодо включення ОСОБА_2 до списку осіб, які брали участь у приватизації квартири АДРЕСА_1
Визнати частково недійсними Розпорядження №113447 органу приватизації м.Одеси від 29 січня 1998 року та Свідоцтво про право власності на житло, виданого 29 січня 1998 року Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради, виключивши ОСОБА_2 зі списку співвласників квартири АДРЕСА_1
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: /підпис/
Згідно:
Суддя: Секретар: