Справа № 2а-907
2010 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2010 року Галицький районний суд міста Львова у складі :
головуючої – судді - ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.
при секретарі - НЕМОЛОВСЬКІЙ-ХМАРІ З.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВСУ у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 06 вересня 2010 року серії ВС № 276508. Суть правопорушення, викладеного в оскаржуваній постанові, полягає в тому, що він, керуючи 06 вересня 2010 року о 19-55 год. по вул. Ужгородській у м. Львові автомобілем марки «Фольксваген», р/н НОМЕР_1, не користувався паском безпеки. Вважає наведене таким, що не відповідає дійсності, оскільки невідомо, чому інспектор ДАІ зробив висновок, що він не був пристебнутий ременем безпеки, керуючи автомобілем, а жодних осіб, які б могли це підтвердити, до складення протоколу про адмінправопорушення не залучено, крім того, йому не було роз»яснено його процесуальних прав та обов»язків, передбачених чинним законодавством. Просить вищезгадану постанову про адмінправопорушення скасувати з наведених підстав, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У судове засідання сторони не з»явились, при цьому позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с.10), а представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча повідомлявся про таке належно та вчасно, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення йому судової повістки, що дає суду підстави розглянути спір у його відсутності за наявними у справі доказами, відповідно до вимог ст. 128 КАС України.
Суд, вивчивши матеріали адміністративного позову, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення такого, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення від 06 вересня 2010 року ВС № 276508, ОСОБА_1 керував цього дня близько 19-55 год. автомобілем марки «Фольксваген», д/н НОМЕР_1 по вул. Ужгородській у м. Львові, не пристебнувшись паском безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху України (а.с.4).
Згідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд бере до уваги покликання позивача, що він здійснював керування транспортним засобом у відповідності до вимог чинного законодавства та був пристебнутий паском безпеки, однак не приходить до висновку про повну невідповідність дійсності обставин, наведених в оскаржуваній постанові.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням поданої позивачем заяви, з якої вбачається, що він не заперечує проти оголошення йому усного зауваження у зв»язку з малозначністю скоєного правопорушення, суд вважає за необхідне задоволити його клопотання, частково задовольнивши адміністративний позов та змінивши застосований до нього працівником ДАІ вид адмінстягнення.
Керуючись ст.ст. 7-12, 86, 160, 161, 162, 167 КАС України, на підставі ст.ст. 22, 287-289, 293, 294 КпАП України, суд
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Змінити ОСОБА_1 захід стягнення згідно постанови ВС № 276508 від 06 вересня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 51 грн., обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі – закрити.
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя:
Оригінал постанови