Справа №22ц-22456/10 Головуючий в 1 інстанції – Коноваленко М.І.
Категорія 34 ( 3 ) Доповідач – Митрофанова Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
09 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Митрофанової Л.В.
суддів: Михайлів Л.В., Соколан Н.О.
при секретарі: Євтодій К.С.
за участю: позивача – ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2
відповідачів – ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 19 серпня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_1 звернулася із позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що вона проживає у кв. АДРЕСА_1 Розі, а поверхом вище у АДРЕСА_2 проживають відповідачі.
18 травня 2007 року, під час проведення ремонтних робіт у помешканні відповідачів, була пошкоджена стеля в її квартирі чим заподіяна матеріальна шкода.
Уточнивши свої позовні вимоги ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідачів солідарно на її користь 474грн. майнової шкоди, моральну шкоду в сумі 10тис.грн., судовий збір в розмірі 59,50грн., витрати на ІТЗ в сумі 30грн., витрати на проведення експертизи в сумі 600грн. та 10грн. поштових витрат.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 19 серпня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з відповідачів 474грн. матеріальної шкоди, 1000грн. завданої моральної шкоди, судові витрати в сумі 89,50грн., 600грн. витрат по оплаті правової допомоги, 600грн. витрат за проведення експертизи, 10грн. поштових витрат, 100грн. витрат на опублікування оголошення про виклик відповідачів до суду.
В апеляційній скарзі відповідачі просять рішення суду скасувати і відмовити позивачу в позовних вимогах в повному обсязі з тих підстав, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, судом через оголошення в пресі викликалися відповідачі в судове засідання, хоча позивачу було відоме місце проживання останніх. Також суд не взяв до уваги, що вони пропонували ОСОБА_1 провести відновлювані роботи панельного перекриття, відновлення стелі в квартирі позивачки, який існував до пошкодження, проте остання відмовилася допустити їх до квартири для усунення пошкодження; суд неправомірно застосував норми ст. 1166, 1190 ЦК України, оскільки неправомірним діям не має місце, а є тільки правомірні, внаслідок яких і пошкоджено панельне перекриття.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 18 травня 2007 року під час проведення ремонтних робіт у кв. АДРЕСА_2 в м. Кривому Розі, з вини відповідачів, було пошкоджено стелю в кв. АДРЕСА_1. В результаті зазначених робіт позивачу ОСОБА_1 заподіяна шкода.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів матеріальної та моральної шкоди, судових витрат і витрат за проведення експертизи та оголошення в пресі, суд першої інстанції виходив з того, що пошкодження стелі в квартирі позивача скоєно відповідачами з необережності і майнова шкода повинна відшкодовуватися особами які її завдали.
Судова колегія вважає, що районний суд, розглядаючи спір, повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази і дійшов до правильного висновку про те, що з вини відповідачів у формі необережності позивачу заподіяна матеріальна і моральна шкода.
Доводи відповідачів в апеляційній скарзі про те, що відповідно до «Правил користування жилими будинками» та Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник квартири зобов’язаний проводити за власні кошти ремонт квартири і тому їх дії є правомірними, оскільки ремонт передбачено вище вказаними нормативними актами є безпідставними, оскільки діями відповідачів по ремонту власної квартири заподіяно пошкодження перекриття, що підтверджується Актом від 18.05.2007р. (а.с. 4).
Крім того, в суді апеляційної інстанції відповідачі не заперечували пошкодження стелі позивачу з їх вини.
Також не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд необґрунтовано застосував до даних правовідносин ст. 1166 і ст. 1192 ЦК України, які передбачають підстави відповідальності за завдану матеріальну і моральну шкоду лише завданої неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, оскільки в судовому засіданні судом першої інстанції встановлено, що саме з вини відповідачів заподіяна шкода ОСОБА_1
Але колегія погоджується з доводами апеляційної скарги відповідачів про порушення судом першої інстанції вимог процесуального права щодо стягнення витрат на правову допомогу і поштових витрат.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на правову допомогу в сумі 600грн. і поштові витрати в сумі 10грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивач понесла витрати на правову допомогу, які документально підтверджені у справі, а оскільки на її користь ухвалено рішення, то такі витрати відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України повинні бути присуджені з другої сторони.
Однак з таким висновком суд погодитися не можна.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 79 та ст. 84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката, є витратами, пов’язаними з розглядом справи. На підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати. За змістом зазначених норм закону витрати, пов’язані з оплатою участі у справі представника сторони не відносяться до судових витрат і не підлягають розподілу між сторонами в порядку, передбаченому ст. 88 ЦПК України.
Згідно з укладеним ОСОБА_1 з адвокатом ОСОБА_6 04 лютого 2008 року договором за №1120 (а.с. 33) адвокат ОСОБА_6 взяв на себе зобов’язання щодо представництва інтересів ОСОБА_1 в суді. Саме як представника ОСОБА_1 вказано процесуальний статус адвоката ОСОБА_6 в протоколі судового засідання від 26.03.2008р., 24.06.2008р., 11.11.2008р. (а.с. 37, 53, 66). В інших судових засіданнях - 12.03.2009р., 18.08.2009р. приймав участь ОСОБА_2, процесуальний статус якого також зазначено в журналах судового засідання як представник позивача (а.с. 83, 93).
Суд на зазначене уваги не звернув і стягнув з відповідачів за надання правової допомоги представником позивача ОСОБА_6 600грн., що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині.
Квитанція від 04 лютого 2008 року, яка міститься на а.с. 36 про оплату ОСОБА_1 представнику ОСОБА_6 600грн. за надання правової допомоги свідчить лише про визначену адвокатом вартість послуги, а не про оплату позивачкою правової допомоги.
Також колегія не приймає до уваги квитанції на суму 4,50грн. і 5,50грн. (а.с. 79), оскільки понесені позивачкою ОСОБА_1 поштові витрати не входять до складу судових витрат, передбачених ст. 79 ЦПК України.
Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині і відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу і поштових витрат.
Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи і висновками суду і не можуть бути підставою для скасування рішення.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 – задовольнити частково.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 19 серпня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 600грн. витрат по оплаті правової допомоги, 10грн. поштових витрат – скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в стягненні з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 витрат на правову допомогу 600грн., 10грн. поштових витрат.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: