Справа № 22ц-22388/10 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 26 (111) Ваврущак Н.М.
Доповідач – Зубакова В.П.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
20 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Митрофанової Л.В.
суддів - Зубакової В.П., Остапенко В.О.
при секретарі - Іванюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі згідно вимог ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами цивільну справу за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_2 та відповідача Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (далі – ВАТ «Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначив, що працюючи протягом тривалого часу у шкідливих та небезпечних умовах праці на ВАТ «Суха Балка», він отримав професійне захворювання, у зв’язку з чим висновком МСЕК від 14.11.2007 року йому первинно встановлено 20% втрати професійної працездатності безстроково.
Вважаючи причиною отримання професійного захворювання тривалу роботу в умовах важкої фізичної праці та несприятливого мікроклімату, просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у сумі по 125 000 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 квітня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на користь ОСОБА_2О 7 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на користь держави судовий збір у розмірі 08,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 15,00 грн. та витрати на правову допомогу на користь ОСОБА_2 в сумі 300 грн.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення, яким стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у сумі по 125 000 грн., посилаючись на те, що вважає рішення суду необґрунтованим, оскільки суд не врахував фактичні обставини справи та докази, якими обгрунтовувались його вимоги, а саме, що суд, визначаючи розмір стягнутої на його користь моральної шкоди, значно занизив цю суму, та не врахував, стан його здоров»я, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, як того вимагає п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»
В апеляційній скарзі представник відповідача ВАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом помилково до врегулювання спірних правовідносин застосовано положення загальних норм діючого законодавства ст. 237-1 КЗпП України, 1167 ЦК України замість спеціального Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ; ВАТ «Суха Балка» є неналежним відповідачем по даній справі; не встановив, які саме незаконні дії роботодавця спричинили моральну шкоду позивачу; факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами; розмір моральної шкоди необґрунтований; судом не проведено огляду МСЕК для встановлення факту спричинення моральної шкоди не з’ясовано причини пропуску позивачем тримісячного строку для звернення з позовом.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача ВАТ «Суха Балка» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_2 протягом тривалого часу виконував роботи в умовах важкої фізичної праці та несприятливого мікроклімату, працюючи з 02.09.1982 року по 17.02.2006 року на ш. ім. Фрунзе, яка входила до складу РУ ім. Фрунзе, РУ ім. ХХ партз»їзду виробничого об»єднання «Кривбасруда», з 13.12. 1994 року РУ «Суха Балка», а з 27.12. 1994 року ВАТ «Суха Балка», на різних посадах.
Рішенням ЛЕК НДІ Промислової медицини від 18.10.2007 року у ОСОБА_2 встановлена наявність професійного захворювання з діагнозом – хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (Пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст..) ЛН першого – другого ст. (а.с.16)
Актом № 67 розслідування хронічного професійного захворювання від 29.10.2007 року, встановлена причина зазначеного професійного захворювання – робота на протязі 25 років 1 місяця в умовах підвищеного рівня пилу, яка виникли в результаті порушення керівництвом підприємств, де працював позивач, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці».
Висновком МСЕК від 14.11.2007р. первинно ОСОБА_2 встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 20% безстроково.
На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відшкодування позивачу у зв’язку з отриманим ним на виробництві професійним захворюванням моральної шкоди відповідачем, з вини, якого її й заподіяно.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Погоджується колегія суддів і з розміром моральної шкоди стягнутої з відповідача на користь позивача, оскільки судом взято до уваги роз'яснення в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» щодо визначення розміру моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та визначено розмір моральної шкоди з урахуванням фізичних та душевних страждань позивача, а тому доводи апеляційних скарг в цій частині є безпідставними.
Доводи представника відповідача про відсутність обов’язку ВАТ «Суха Балка» відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу з тих підстав, що останній є суб’єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, суперечать нормам діючого законодавства, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV в редакції, що діяла на час встановлення позивачеві вперше стійкої втрати працездатності, не передбачає у 2007 році відшкодування застрахованим і членам їх сімей моральної (немайнової) шкоди, отриманої внаслідок ушкодження здоров’я Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Не погоджується колегія суддів з доводами відповідача ВАТ «Суха Балка» щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, оскільки відносини з приводу відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з ушкодженням здоров’я, випливають з порушення особистих немайнових прав, а тому відповідно до п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України, не мають строку позовної давності.
Разом з тим, визначивши, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов’язків і пов’язано з виробництвом, суд першої інстанції помилково врегулював ці відносини не тільки на підставі норм КЗпП України, але й ст. 1167 ЦК України, про що зазначив в мотивувальній частині рішення, не врахувавши, що ст. 1167 ЦК України не регулюють спірні правовідносини. У зв’язку з чим підлягає виключенню з мотивувальної частини рішення посилання на матеріальний закон - ст. 1167 ЦК України, який не регулює правовідносини про відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ч.2 ст. 197, ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 13 січня 2010 року змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на матеріальний закон - ст.1167 ЦК України, який не регулює ці правовідносини.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: