копія

Справа №2-а-1032/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2010 року Кагарлицький районний суд Київської  області під головуванням судді Шевченко І.І. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  до Управління Пенсійного Фонду України  в Кагарлицькому  районі про визнання незаконними дій та  зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

позивачі   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3   звернулися  в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі про перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсії та позивач ОСОБА_2  за проживання на забрудненій території як непрацюючому  пенсіонеру, виплату яких передбачено ст.ст. 39, 50, 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, яка діяла станом на час звернення із позовом (далі – Закон №796), яким передбачено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю, проводиться щомісячна доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Крім того, позивачі – ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3     – є інвалідами ІІІ групи , захворювання яких пов’язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, та отримують державну та додаткову пенсії, виплата яких передбачена ст.ст. 50 та 54 Закону № 796. Вони  зазначили, що розміри призначених і виплачуваних їм  пенсій не відповідають розмірам передбаченим цим Законом та на відмову УПФУ Кагарлицького району привести їх у відповідність з вимогами Закону, просять суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його усунути зазначені порушення, здійснивши відповідний перерахунок і виплату з 22.05.2008 р. та в подальшому виплачувати щомісячно пенсію згідно Законів України.   

Позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3   в судове засідання не з’явилися та подали до суду заяви, в яких свої позовні вимоги вони підтримують в повному обсязі та  просять розглядати справу без їхньої участі за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилася та  подала до суду заперечення, в якому позови   ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3  не визнала та просила їхні позови залишити без задоволення з наступних підстав.  Управлінням Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі щомісячну доплату виплачують в тому обсязі, які були виділені Головному Управлінню для даної виплати. Позивачі є інвалідами третьої групи, захворювання яких пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови КМУ №654 від 16.07.2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", на теперішній час перебувають на обліку як пенсіонери по інвалідності. Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»: «Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України».  Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» інвалідам ІІІ групи, внаслідок Чорнобильської катастрофи      виплачується додаткова пенсія встановлена в розмірі 15 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, вони виконують лише делеговані повноваження з питань соціального захисту і до їх компетенції не входить прийняття рішення по визначенню розмірів доплат і компенсацій, тому дані виплати здійснюються в межах коштів виділених Кабінетом Міністрів України. Щодо застосування статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то згідно з Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, схваленою постановою Верховної Ради України від 11.10.95 р., враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, Кабінет Міністрів України постановою № 836 від 26.07.1996 р. громадянам, які проживають посиленого радіологічного контролю, встановив доплату в розмірі 520000 карбованців (5,20 грн.). Виходячи із вищевикладеного, підстав для перерахунку основної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 39, 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - немає, тому що розмір та суми цих виплат встановлені на 2007 - 2010 роки Законами України "Про державний бюджет України» на відповідні роки. Вимоги позивачів про зобов'язання проводити щомісячну виплату підвищень та додаткової пенсії, перераховуючи в залежності від зміни розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком не може бути задоволена на майбутнє, оскільки це буде перешкоджати законодавчій роботі над Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому вважає, що в задоволенні позовних вимогах позивачам необхідно відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративних позовів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області  від 31 жовтня 2010   року  вимоги позивача ОСОБА_2 до  управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині вимог за період з  22.05.2008 року по 27.04.2010  року включно, залишені без розгляду на підставі ст. 100 КАС України.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивачі ОСОБА_3  є особою, що віднесена до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 від 21.03.1997 р. та є інвалідом третьої групи , захворювання якої пов’язано з наслідками аварії на ЧАЕС, позивач ОСОБА_1  є особою, що віднесена до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_2  від 30.06.1998 р. та є інвалідом третьої  групи , захворювання якого пов’язано з наслідками аварії на ЧАЕС, позивач ОСОБА_2 є особою, що віднесена до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_3  від 15.12.2005 р. та є інвалідом третьої  групи.

Статтею 49 Закону України № 796 передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.   

Відповідно до частини 4 статті 54 Закону № 796, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі  - 6 мінімальних пенсій за віком .   

Згідно зі статтею 50 цього Закону інвалідам ІІІ групи  віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком . Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.   

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” (далі - Закон № 1058-ІV) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

Розрахунок пенсії позивачу відповідач здійснив виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” розміру, що становить 19 грн. 91коп.    

    Згідно ч. 1 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються  Кабінетом міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.   

У відповідності до ст. 71 Закону України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” дія положень цього закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.   

    Відповідно до ст. 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України.     Згідно ст. 92 п. 6 ч. 1 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту.   

    Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України № 796. Пунктом 2 Постанови від 3 січня 2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, всупереч положень статей 50, 54 Закону № 796 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.   

    Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та  органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Враховуючи визнання Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 11--п 2008 неконституційними положень пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів», якими з 01.01.2008р. були внесені зміни, зокрема, до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на які саме зробило посилання Управління ПФУ в Кагарлицькому районі при прийнятті рішення щодо відмови Позивачу в перерахунку пенсії, Відповідач повинен був взяти до відома, що з 22 травня 2008 року вищезазначені положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів» втративши юридичну силу не можуть мати інших правових наслідків.   

    Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над  законними актами, при визначенні розміру пенсій позивачам  застосуванню підлягають частина перша    статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України №    654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».   

Зі змісту положень статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час «визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу  їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.   

Так, згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.   

З огляду на викладене суд вважає, що не взяття до уваги положень частини третьої статті 28  ЗаконуУкраїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний    розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті,    застосовується    виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки    наявність    такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не    є    підставою для відмови    в реалізації позивачами  конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».   

    Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року,    у    разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.   

Аналіз зазначеної норми, яка    є    імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку    пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.   

     Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

Таким чином,  новий  мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.   

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує    принцип верховенства права    з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.   

З достовірністю встановлено, що згідно позивач ОСОБА_2 є постраждалими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, 1 категорії та постійно проживають у  с. Шпендівка Кагарлицького району Київської області , яке віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю, про що свідчать надані позивачами довідки Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області .  

Відповідно до ст. 39 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату, при цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, згідно ч.4 ст.48 даного Закону.  

Розмір мінімальної заробітної плати з 2004 року згідно з п. п. 5-2 п.5 ст.38 Бюджетного кодексу України (Закон України від 21.06.2001 р. № 2542-ІІІ) визначається законами про Державний бюджет на відповідний рік.  

Закони України «Про Державний бюджет» на відповідний рік до 2006 року не містили обмежень щодо застосування ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині здійснення доплат до пенсій непрацюючим пенсіонерам у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, на 2006 рік – п. 37 ст.77 Закону України від 20.12.2005 р. № 3235-ІУ «Про Державний бюджет на 2006 рік» та на 2007 рік п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» було зупинено дію соціальних гарантій.  

Згідно ч. 1 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються  Кабінетом міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.  

У відповідності до ст. 71 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.  

    Відповідно до ст. 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України.        

Згідно ст. 92 п. 6 ч. 1 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту.  

    Отже, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому суд вважає, що підлягає застосуванню вимога ст. 39 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який передбачає щомісячну доплату в розмірі мінімальної заробітної плати.  

    Крім того, слід зазначити, що встановлений ще в 1996 році Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір доплат і компенсацій протягом тривалих років не змінювався не зважаючи на постійне підвищення мінімальної зарплати і не відповідає розміру встановленим іншими законами. Також Закони України «Про розмір мінімальної заробітної плати» не містили обмежень до застосування ст. 39 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Враховуючи наведене та спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести нарахування / перерахування та виплату належних сум відповідно до закону.    

    Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності  невиплати позивачам доплат до пенсії згідно ст. ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

З огляду на викладене дії управління ПФУ в Кагарлицькому районі Київської області щодо невиплати позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3   доплат до пенсії, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та, окрім того, позивачу ОСОБА_2  доплати до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає неправомірними.  

Таким чином, суд вважає, що  відповідача слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачам   ОСОБА_1, ОСОБА_3   державну та додаткову пенсії, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.05.2010 року по  01.12.2010 року  з урахуванням  проведених  виплат за ці періоди.

Таким чином, суд вважає, що  відповідача слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачу   ОСОБА_2, державну та додаткову пенсії і доплату до пенсії, що передбачені ст. ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28.04.2010 року по  01.12.2010 року  з урахуванням  проведених  виплат за ці періоди.

На думку суду, необхідно відмовити у задоволенні позову в частині зобов’язання відповідача у проведенні подальшого перерахунку пенсії у разі підвищення прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, оскільки відповідно до ч.1 ст.2  КАС  завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів, при здійсненні ними владних управлінських функцій  на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, неможливо зобов’язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивачів у майбутньому.  

Сторони  звільнити від сплати судових витрат.   

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55, 75, 92 Конституції України, ст.ст. 1, 13, 39, 50, 54 Закону України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 р»,  суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3   до Управління Пенсійного Фонду України  в Кагарлицькому  районі про визнання незаконними дій та  зобов’язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі по відмові здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_3 , у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 травня 2010 - неправомірними.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі по відмові здійснити перерахунок та виплату державної та додаткові пенсії та доплати до неї ОСОБА_2 , у відповідності до ст. ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28 квітня 2010 - неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому  районі провести перерахунок та  виплату ОСОБА_1, ОСОБА_3  щомісячної   додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як інваліду ІІІ групи, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  за період з 01.05.2010 року по 01.12.2010 року   із розрахунку  75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням раніше  проведених виплат  за цей період.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому  районі провести перерахунок та  виплату ОСОБА_2  щомісячної   додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як інваліду ІІІ групи, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  за період з 28.04.2010 року по 01.12.2010 року   із розрахунку  75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням раніше  проведених виплат  за цей період.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому  районі провести перерахунок та  виплату ОСОБА_1, ОСОБА_3  державну пенсію, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  за період з 01.05.2010 року по 01.12.2010 інваліду ІІІ групи в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на момент виплати, з урахуванням раніше  проведених виплат  за цей період.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому  районі провести перерахунок та  виплату ОСОБА_2  державну пенсію, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  за період з 28.04.2010 року по 01.12.2010 інваліду ІІІ групи в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на момент виплати, з урахуванням раніше  проведених виплат  за цей період.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі провести перерахунок та  виплату ОСОБА_2  як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території зони  посиленого радіоекологічного контролю  щомісячної  доплати до пенсії  відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період  з 28.04.2010 року по 01.12.2010 року  із розрахунку мінімального розміру заробітної плати, встановленого   Законами  України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» з урахуванням раніше  проведених виплат  за цей період.  

В решті позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2  відмовити.  

Сторони звільнити від сплати судового збору .

Відповідно до ст.256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга на постанову Кагарлицького районного суду Київської області  подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадження апеляційна скарга подається протягом десяти  з дня отримання копії постанови.

Оскарження постанови в апеляційному порядку не зупиняє її виконання.  

    Суддя: / підпис /

    З оригіналом згідно: суддя