копія

Справа №2-а-274/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2010 року Кагарлицький районний суд Київської  області під головуванням судді Шевченко І.І. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України  в Кагарлицькому  районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та щомісячну виплату пенсії, -

в с т а н о в и в:

    позивач ОСОБА_1 просить  суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі у відмові їй  провести перерахунок та виплату пенсії неправомірними, зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі здійснити нарахування додаткової пенсії, відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначеної їй , як працюючому  пенсіонеру, потерпілої  в результаті Чорнобильської катастрофи, 4 категорії, особі (громадянину) щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року  та виплачувати її  в подальшому, щомісячно перераховуючи в залежності від зміни розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, від сплати судового збору її  звільнити на підставі п.18 ст. 4 Декрету КМ України «Про державне мито», як потерпілу  в результаті Чорнобильської катастрофи, поклавши судові витрати на відповідача, посилаючись на те, що вона   звернулася  в суд з позовом до відповідача про визнання неправомірними дій, зобов’язання відповідача перерахувати та виплати недоплачених сум додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» яким передбачено, що додаткова пенсія   працюючому пенсіонеру, яка  проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком ,  але в порушення Закону відповідач не виплачує дану додаткову пенсію у розмірі, що не співвідносяться з мінімальною заробітною платою. У позові вказує, що вона  перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кагарлику Київської області як працюючий пенсіонер за віком. В добровільному порядку відповідач відмовляється провести перерахунок і виплату додаткової пенсії  за період з 22 травня 2008  року та в подальшому виплачувати щомісячно додаткову пенсію згідно Законів України.  

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з‘явилася та подала до суду  заяву, в якій свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить справу слухати в її відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилася та  подала до суду заперечення, в якому позов   ОСОБА_1 не визнала та просила її  позов залишити без задоволення з наступних підстав.  Управлінням Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі додаткова пенсія позивачу виплачується в тому обсязі, які були виділені Головному Управлінню для даного виду виплати. Крім того, вони виконують лише делеговані повноваження з питань соціального захисту і до їх компетенції не входить прийняття рішення по визначенню розмірів доплат і компенсацій, тому дані виплати здійснюються в межах коштів виділених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України "Про державний бюджет України» на відповідні роки, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи (4 категорія) виплачується додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, встановлена в розмірі 5 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виходячи із вищевикладеного, підстав для перерахунку додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - немає, тому, що розмір та суми цих виплат встановлені на 2007 - 2010 роки Законами України "Про державний бюджет України» на відповідні роки.  Вимоги позивача про зобов'язання проводити щомісячну виплату додаткової пенсії, перераховуючи в залежності від зміни розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком не може бути задоволена на майбутнє, оскільки це буде перешкоджати законодавчій роботі над Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому вважає, що у задоволенні позовних вимогах позивачу необхідно відмовити повністю.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Вивчивши матеріали справи,  суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1    

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

    Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області  від   22 жовтня 2010 року  вимоги позивача ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині позовних вимог за період з 22.05.2008 року по  05.04.2010 року включно, залишено без розгляду на підставі ст. 100 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує   принцип верховенства права    з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.  

Судом з достовірністю встановлено, що позивач ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, 4-ї категорії.  

Згідно ч. 1 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються  Кабінетом міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.  

У відповідності до ст. 71 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.  

    Відповідно до ст. 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України.        

Згідно ст. 92 п. 6 ч. 1 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту.  

    Згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.  

Згідно підпункту 13 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено в такій редакції: особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тому на даний час позивачу призначена додаткова пенсія в розмірі 36,15  грн.

Вказана норма Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а саме положення статті 67 розділу І, пунктів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України".  

    Відповідно до цього втратила чинність і норма Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині, яка стосується вищевказаного розміру додаткової пенсії особі, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіологічного контролю.  

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в подальшому будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішені даного спору підлягає застосуванню ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" – з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком.  

П. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначає, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.  

В рішенні Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 вказано, що Конституційний Суд України вважає, що оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом, то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.  

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-ІУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні, ухваленому 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що для держави неприпустимо пояснювати невиплату боргу браком бюджетних коштів, тому посилання представника відповідача на відсутність коштів не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.  

Суд  вважає, помилковим посилання представника відповідача на те, що розмір додаткової пенсії, передбаченої Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, визначений постановою КМУ від 26.07.1996р. № 836, відповідає вимогам ст.ст. 62, 67 цього Закону, оскільки даною постановою Кабінет Міністрів України значно звужує зміст та обсяг прав позивача, встановлених цим же Законом.  

Враховуючи наведене та спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести нарахування / перерахування та виплату належних сум відповідно до закону.    

    Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності  невиплати позивачу додаткової пенсії згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».      

З огляду на викладене дії управління ПФУ в Кагарлицькому районі Київської області щодо невиплати позивачу  додаткової пенсії, передбаченої ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає неправомірними.  

Таким чином, суд вважає, що  відповідача слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 додаткову пенсію згідно ст. 51 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » в розмірі 15% з 06.04.2010 року по  19.11.2010року  з урахуванням  проведених  виплат за ці періоди.

На думку суду, необхідно відмовити у задоволенні позову позивача в частині зобов’язання відповідача у проведенні подальшого перерахунку пенсії у разі підвищення прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, оскільки відповідно до ч.1 ст.2  КАС  завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів, при здійсненні ними владних управлінських функцій  на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, неможливо зобов’язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача у майбутньому.    

    Сторони звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, ст.ст. 22, 46 Конституції України, ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 р», ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України  в Кагарлицькому  районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та щомісячну виплату пенсії - задовольнити частково.

        Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі по відмові здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 06 квітня 2010 року - неправомірними.

    Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі провести перерахунок та  виплату  ОСОБА_1 щомісячної   додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  за період з 06.04.2010року по 19.11.2010 року   із розрахунку  15 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням раніше  проведених виплат  за цей період.  

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.  

Сторони звільнити від сплати судового збору .

Відповідно до ст.256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга на постанову Кагарлицького районного суду Київської області  подається протягом десяти днів з дня її проголошення. у разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадження апеляційна скарга подається протягом десяти  з дня отримання копії постанови.

Оскарження постанови в апеляційному порядку не зупиняє її виконання.  

    Суддя: / підпис /

    З оригіналом згідно: суддя