Справа № 2-284/2007 год

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 березня   2007року Дзержинсъкий районний суд міста Харкова в складі:

головуючого  судді                -   ЛОСЄВОІ Д.А.

при секретарі                            - КОРОП      Г.С.

за участю адвокатів                   - ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

треті особи:   опікунська рада при Дзер.жшському районному виконавчому комітеті міста Харкова, відділу

департаменту   в справах  еміграції , реєстрації фізичних осіб Дзержинського   районного відділу  ГУ МВС

України в Харківській області  про розірвання договору  довічного утримання та виселення

Встановив:

ОСОБА_1 на праві приватної власності належав житловий будинок, загальною площею 60,5 кв. м, житловою площею 29,5 кв. м з надвірними будівлями: гараж, літня кухня, сараї, розташований за адресою: АДРЕСА_1

19.08.2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір довічного утримання, згідно якому ОСОБА_1 передає у власність ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 зобов'язувався довічно повністю утримувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, інваліда 1-ї групи.

10.10.2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати вищеназваний договір довічного утримання, засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та виселити з .житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2, його дружину ОСОБА_3, та їхніх дітей - ОСОБА_4, народження ІНФОРМАЦІЯ_3 року, ОСОБА_5, народження ІНФОРМАЦІЯ_2 року без надання іншого .жилого приміщення, зобов'язав відділ департаменту в справах еміграції, реєстрації фізичних осіб Дзержинського РВ ГУ МВС України в Харківській області скасувати реєстрацію ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1

Свої вимоги позивачка ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_2 неналежним чином виконував свої обоє 'язки згідно укладеного між" ними договору довічного утримання.

При цьому позивачка зазначала, що їй належав на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого першою Харківською державною нотаріальною конторою 22.06.1959року.

Разом з нею у будинку мешкав її онук ОСОБА_8 , який страждає на психічне захворювання з дитинства та перебуває на диспансерному обліку.

У серпні 2003 року до неї, через знайомих, звернувся ОСОБА_2 , який надав пропозицію про оформлення договору довічного утримання , обіцяв здійснювати їй та онуку матеріальну допомогу, та наглядати за ними, на що вона була згодна, а 19 серпня 2003 року вона та ОСОБА_2 оформили договір довічного утримання.

Після оформлення договору довічного утримання відповідач ОСОБА_2 з дружиною ОСОБА_3, дочкою ОСОБА_4, сином ОСОБА_5 вселились у спірний будинок , а її поселили у одну кімнату, заборонивши користуватися будинком.

За умовами договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний був забезпечувати її харчуванням, ліками, здійснювати нагляд , однак такі умови ним не виконувались.

Харчування та ліки вона купували за свої кошти , сама собі готовила їжу. Користуватися плитою для виготовлення харчів , вона могла лише тільки після відповідачів. Крім того відповідачі вимагали у неї сплачувати рахунки за користування світлом та газом. Та у день отримання пенсії та заробітної плати онуком , вона була вимушена віддавати відповідачам суму, яку вони вказували у квитанціях, що є порушенням п. 6 вищеназваного договору довічного утримання.

У серпні 2005 року знайомий ОСОБА_4, якого відповідачі запросили у будинок , побив її . При цьому ОСОБА_2 у цей час знаходився у коридорі, чув її крики, але не втручався. Тільки після втручання сусідів побиття було припинено. Два тижня після цього вона почувала себе погано, у зв 'язку з чим сусіди визвали "швидку допомогу", яка при огляді виявила на її тілі синці, та їй було видано направлення Дзержинським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області до медичного огляду. На час звернення з позивом до суду, вона почувала себе погано , перебувала на обліку у дільничного лікаря, проходила курс лікування,   купувала піки     за свої кошти .

Таким чином, позивачка вважає, що   відповідач ОСОБА_2   умови договору довічного утримання. передбачені пунктами 5,6,7 не виконував та не виконує до теперішнього часу, тому вона  ставить питання про розірвання договору довічного утримання.

Окрім того, позивачка пояснювала, що намагаючись позбавити права користування жилим приміщенням у спірному будинку її психічно хворого онука , про хворобу якого відповідачам було відомо, дружина ОСОБА_2- ОСОБА_3, утаїв від неї, оформила на ім'я онука договір дарування 5 300 грн. , які онуку вони не передали , а оформили на онука будинок у Харківській області, куди без її згоди він був виписаний.

Однак, ОСОБА_8 мешкати у придбаному відповідачами будинку у Харківській області не міг, так як будинок був не придатний для мешкання , будинок ОСОБА_3 був проданий, а її онук мешкав у сусідів, знайомих, тому що відповідачі не дозволяли   йому мешкати у спірному будинку.

Позивачка вважає, що фактично незаконними діями відповідачів навмисно був позбавлений права на жиле приміщення   психічно хворий її онук ОСОБА_8.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_5 позов не визнали.

Відповідач ОСОБА_2 пояснював, що у 2003 році його зі ОСОБА_1 познайомила жінка, яка працювала разом з його дружиною. З її слів він дізнався, що є жінка , яка шукає людей для догляду за нею.

На той час він разом з дружиною та двома неповнолітніми дітьми мешкали у гуртожитку АДРЕСА_2, від заводу "Електроапаратури ", де працювала його дружина, вона перебувала за заводі на квартирному обліку.

Коли вони прийшли до ОСОБА_1, то вона сказала, що хоче з ними .жити, просила, щоб вони залишалися з нею, сказала, що вони будуть мешкати однією сім 'єю та доглядали за нею. Вона просила, щоб її онуку ОСОБА_8 купили будинок, та пояснювала, що він працездатний. Вони шукали будинок у Люботіні, бо ОСОБА_8 посилався на те, що йому потрібен будинок з пічним опаленням, так як він боявся газу.

Договір довічного утримання вони оформили у ОСОБА_1 вдома, та оформили договір дарування грошей ОСОБА_8

Гроші передавали ОСОБА_8 у день   підписання договору довічного утримання.

У вересні-.жовтні 2003 року вони знайшли будинок у Вовчанському районі , с. Огурцово , та придбали на ім я ОСОБА_8, будинок, був   цегляний сарай.

ОСОБА_8 переїхав до придбаного будинку та прожив там один місяць, а вони мешкали зі ОСОБА_1 однією сім 'єю. Вони сплачували комунальні послуги та робили все, що передбачено договором . Потім ОСОБА_8 повернувся та став мешкати з ними. ОСОБА_1 просила онука вигнати, що він працездатний    та йому треба мешкати окремо.

ОСОБА_1 скаржилася, що онук її скривд.жує.

Відповідач ОСОБА_2 пояснював, що з ОСОБА_1 у них були конфлікти з приводу того, що вона хотіла вигнати онука , щоб вони, як вона казала з ним не "няньчились " , а вони за ним доглядали .

12.08.2005 року о 8-00 годині він прийшов з роботи з нічної зміни та ліг спати . Його розбудив ОСОБА_9 , хлопець доньки ОСОБА_4 , та сказав, що ОСОБА_8 приставав до його доньки. ОСОБА_9 прийшов до ОСОБА_8, щоб побалакати з ним. ОСОБА_1 ще раніше казала, що її онук може зґвалтувати    чи вбити , але йому за це нічого не буде , так як він психічно хворий.

На теперішній час він з дружиною та дітьми проживаєу будинку АДРЕСА_1, тому що ОСОБА_1   заперечує проти іх проживання у спірному будинку, відмовляється від їхньої допомоги.

Відповідачка ОСОБА_3 суду пояснювала, що вона з чоловіком виконували всі обов'язки згідно договору довічного утримання, проживали зі ОСОБА_1 однією сім 'єю.

Іжу вона готувала на всю сім'ю у тому числі і на ОСОБА_1 , усі продукти були з села , усе домашнє.

Два місяці вони .жили дуже гарно, коли не було онука, якому вони, по домовленості зі ОСОБА_1,   придбали    будинок , але він там не захотів .жити та повернувся до нас, після цього почалися сварки.

Вона стала доглядати і ОСОБА_1 і онука: стирала , готувала , вбирала , купала ОСОБА_1 Купувала ОСОБА_1 халати , панчохи, нічні сорочки, усе необхідно приносили до лікарні, коли ОСОБА_1 хвориіа.

Вважає, що позивачка звернулася з позовом до суду лише з того, що з'явилися інші люди,   яким ніде жити і вони хочуть доглядати ОСОБА_1, а у теперішній час    об'явились родичі, які раніше за нею не доглядали.

3-і особи, відділ департаменту в справах еміграції , реєстрації фізичних осіб Дзержинського

районного відділу   ГУ МВС України   в Харківській області,      орган опіки та піклування Дзержинського

райвиконкому міста Харкова, про час   розгляду справи були повідомлені    належним чином, просили справу розглядати у відсутності їх представників.

Суд, вислухавши сторони, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, перевірив матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Так,        відповідно до ст. 755 ЦПК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду:

1.                              на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов 'язків, незалежно від його вини;

2.                              на вимогу набувача.

Згідно до ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання ( догляду) у зв 'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчу.жував набуває право власності на майно, яке ним було передане, і має право вимагати його повернення.

У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та ( або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

У разі розірвання договору у зв'язку з неможливістю подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов 'язки за договором.

Відповідно до п. 5 вищеназваного договору довічного утримання ОСОБА_2 зобов 'язався довічно повністю утримувати ОСОБА_1, забезпечуючи її харчуванням, одягом, доглядом, придбанням необхідних ліків, у разі необхідності сплачуючи витрати на операційне втручання у медичних закладах, необхідною допомогою, в тому числі забезпечення у повному обсязі, у випадку необхідності належних ритуальних послуг, зберігаючи у її безкоштовному довічному користуванні будинком, який є предметом цього договору.

Відповідно до п. 6 цього договору довічного утримання оплату всіх комунальних платежів здійснює ОСОБА_2

Відповідно до п. 7 вищеназваного договору довічного утримання вартість матеріального забезпечення (харчування, одягу, догляду та необхідної допомоги) визначено сторонами у розмірі не менше двох мінімальних пенсій за віком щомісяця.

Відповідач ОСОБА_2 не надав суду доказів, яки б достовірно підтверджували виконання у повному обсязі своїх обов 'язків згідно з вищеназваним договором довічного утримання.

Більш того, за час розгляду цієї цивільної справи в суді поміж ОСОБА_1. и та відповідачами неприязні стосунки збільшилися.

Позивачка на протязі цього часу неодноразово викликала робітників міліції, звинувачуючи відповідачів в тому, що вони приходять до неї та чинять перешкоду в користуванні .житловим будинком, умисно знищують її майно, ображають її.

Відповідач ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_3 більше року не проживають у спірному будинку, догляд за ОСОБА_1 не здійснюють, комунальні платежі за житловий будинок  не сплачують.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_13, ОСОБА_15. ОСОБА_23, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ОСОБА_21 підтвердили твердження позивачки ОСОБА_1 у той частині, що відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виконували обов'язки по договору довічного утримання, про що ОСОБА_1 їм скаржилась неодноразово.

Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_15. ОСОБА_23, ОСОБА_19 ОСОБА_21 підтвердили, що на прохання ОСОБА_1 за її гроші купували їй продукти харчування та приносили їй додому.

Зі слів позивачки їм також відомо, що ні ОСОБА_2, ні його дружина ОСОБА_3 не здійснювали за нею догляд, не купали, не прали її речі, вона себе обслуговувала самостійно, або за допомогою онука, та сусідів.

Ці свідки також підтвердили, що поміж позивачкою ОСОБА_1 та подружжями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 склалися неприязні відношення, а під час розгляду цієї цивільної справи вони погіршились.

Ці свідки підтвердили, що з осені 2005 року відповідачі у будинку АДРЕСА_1 не мешкають, а мешкають у сусідньому будинку АДРЕСА_3, де померла власник цього будинку, проте поміж позивачкою та відповідачами, подружжями ОСОБА_2, продовжують відбуватися сварки, у зв 'язку з чим позивачка викликала робітників міліції.

З матеріалів Дзержинського РО УВС України в Харківській області про відмову у порушенні кримінальної справи від 12.08.2005 року, 17.01.2006 року, 08.09.2006 року, убачається що у вищеназвані дні за адресою : АДРЕСА_1 виїжджали робітники міліції за повідомлення службі „ 02", та заявою ОСОБА_8, про те що ОСОБА_1 погрожує малознайомий ОСОБА_9, про те що б'ють ОСОБА_1 (том 2 а.с. 1-25)

Із матеріалів від 08.09.2006 року вбачається що ОСОБА_1 скаржилась на ОСОБА_2 Віктора, який не виконує договір довічного утримання, а 08.09.2006 року учинив сварку, погрожував. У своїх поясненнях ОСОБА_2 В.Е. стверджував, що після укладення договору довічного утримання зі ОСОБА_1, поміж- ними почалися сварки, у зв 'язку з чим вони переїхали до будАДРЕСА_3, фізичною расправою він не погрожував, та ОСОБА_1 не бив (том. 2 а.с.21,23).

08.09.2006 року ОСОБА_2 було оголошено офіційне попередження про недопущення скандалів, конфліктів (том 2 а.с. 24).

Самі відповідачі стверджують, що у будинку з позивачкою не проживають з літа 2006 року, не заперечуючи, що с позивачкою ОСОБА_1 склалися неприязні відношення, стверджуючи, що ініціатором таких відношень є сама позивачка; вони до неї відносяться по доброму, хотіли продовжувати догляд за нею, але ОСОБА_1 категорично від цього відмовляється, з надуманого приводу викликає робітників міліції.

При цьому відповідачі стверджували, що після звернення позивачки з позовом до суду вони продовжували здійснювати догляд за нею, покупали ліки, продукти харчування, сплачували комунальні послуги, однак надати суду доказів, які б це підтверджували, відповідачі не змогли, пояснюючи суду, що ні до звернення позивачки до суду, ні після, вони не здійснювали облік зроблених їй послуг та облік грошових витрат на її утримання.

Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_20, підтверджували пояснення відповідачів у той частині, що подружжя ОСОБА_2 добросовісно виконували свої обов'язки згідно договору довічного утримання, про що їм було відомо зі слів самих відповідачів, та очевидцями чого вони були .

Однак, до цих показань свідків суд відноситься критично, бо ніхто з цих свідків не підтвердив, який конкретний догляд виконували відповідачі, а саме відповідач ОСОБА_2, ніхто з цих свідків не підтвердив, хто сплачував комунальні послуги за будинок і в якому розмірі, ніхто з них не підтвердив вартість матеріального забезпечення позивачки відповідачами, у тому числі ОСОБА_2, та на яку суму відповідачі, а також ОСОБА_2 купували ліки, продукти харчування ОСОБА_1, пояснення ці свідки давали взагалі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов 'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Відповідач ОСОБА_2 не надав суду доказів, які б достовірно підтверджували виконання у повному обсязі своїх обоє 'язків згідно з вищеназваним договором довічного утримання.

Заява відповідачів про те, що онуку позивачки ОСОБА_1 вони придбали будинок, вказували йому допомогу, суд не приймає до уваги, тому що це не відноситься до умов договору довічного утримання, який заключили позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2

Надані відповідачами по справі суду квитанції про придбання ліків, самі по собі ще не свідчать про те, що ці ліки придбали відповідачі для позивачки ОСОБА_1, а надані відповідачами квитанції про сплату комунальних послуг, не свідчать про те, що оплату по цім квитанціям проводили відповідачі, в тому числі ОСОБА_2, тому, що як пояснювала позивачка, оплату проводила вона, квитанції заповнювала вона.

Заява відповідача ОСОБА_2 про те, що за проханням ОСОБА_1 вона сама заповнювала квитанції про сплату комунальних послуг, а сплату проводив він, не може бути прийнята судом до уваги, тому що не підтверджується доказами про сплату послуг відповідачами, а не ОСОБА_1

Знаходження окремих цих квитанцій по сплаті комунальних послуг у відповідачів тако.ж ще не свідчить про те, що сплату послуг здійснювали вони.

Приймаючи до уваги, що суд розриває вищеназваний договір довічного утримання, відповідачі по справі підлягають виселенню з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, а реєстрація у цьому будинку підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 10,11,60 ЦПК України, статтями 744,746,749,755,756 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити:

Розірвати договір   довічного утримання, який був укладений 19 серпня 2003 року поміж ОСОБА_1 та ОСОБА_2, засвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу   ОСОБА_22

Виселити з .жилого будинку АДРЕСА_1   ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5   без надання іншого .жилого приміщення.

Зобов 'язати        відділ департаменту в справах еміграції, реєстрації фізичних осіб Дзержинського РВ ГУ МВС України в Харківській області, скасувати реєстрацію ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у будинку АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області, заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Дзер.жинського районного суду . Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.