Судове рішення #12384596

                           

                                                                                           С. № 2-905/10

                                                           РІШЕННЯ

                                                   ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                                                           

12.07.2010року     Ленінський райсуд м.Запоріжжя  у складі :

головуючого судді   - Махіборода Н.О.,

при секретарі            - Михайловському Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення  заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ „ОТП Банк” звернувся  до  суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором № СL -202/161/2006 від 01.12.2006р., згідно якого,  відповідачу ОСОБА_1 був наданий кредит в сумі 28000 доларів США, строком  до 01.12.2012р. під 12,99% річних, на придбання автомобіля.  Поручителем  виступив ОСОБА_2 за договором поруки № CGCL -202/161/2006  від 01.12.2006р. Крім того, в забезпечення кредитного договору  ПАТ „ОТП Банк”  уклав з ОСОБА_1 договір застави транспортного засобу № PСL-202/161/2006 від 01.12.2006р. на автомобіль MAZDA 6, реєстраційний № НОМЕР_1,  2006р. випуску.

Відповідачем ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконані, станом на 16.10.2009р. за ним утворилася заборгованість, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту – 22228,05 доларів США, нарахованим і не сплаченим відсоткам за період часу з 23.10.2008р. по 15.10.2009р. за ставкою 16,99% річних – 4331,15 доларів США,  та пені  за період часу з 01.08.2008р. по 30.12.2008р. – 23617,05гр., а всього, сума заборгованості  в національній валюті складає – 235559,47гр.  

Тому,  банк змушений був  звернутися з позовом до суду для стягнення заборгованості  з  відповідача ОСОБА_1, як позичальника, та з відповідача ОСОБА_2, як з поручителя, що передбачено умовами кредитного договору та договору поруки.

            Крім того,  представник позивача просить суд стягнути з відповідачів судові витрати, які були понесені при зверненні із позовом до суду: суму держмита та  витрати на інформаційно-технічний збір.                    

Відповідач ОСОБА_1  жодного разу в судові засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений вчасно.

Відповідач  ОСОБА_3  проти позову  заперечує, пояснивши суду, що  він дійсно, на прикінці 2006р., виступив у якості поручителя за кредитним договором позичальника ОСОБА_1. Але, після того, він з ОСОБА_1 не спілкувався і про його заборгованість за договором кредиту дізнався тільки  тоді, коли отримав  у вересні 2009р.  з банку досудову вимогу. Тому,  відповідач заперечує проти  стягнення з нього  суми  пені та відсотків за кредитним зоговором, укладеним з ОСОБА_1.  

Заслухавши  пояснення  представника позивача та відповідача ОСОБА_2,  дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково,  з наступних підстав:

01.12.2006р. між ЗАТ „ОТП Банк”, правонаступником якого є ПАТ „ОТП Банк”, та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № СL -202/161/2006, на підставі якого ОСОБА_1 отримав кредит  в сумі  28000 доларів США, строком  до 01.12.2012р., під 12,99% річних, на придбання автомобіля /а.с.8-14/,   відповідно до договору поруки № CGCL -202/161/2006  від 01.12.2006р., поручитель ОСОБА_2 зобов’язався  відповідати за повне та своєчасне виконання кредитного договору, який підписав ОСОБА_1 /а.с.15-16/,   досудовими вимогами, направленими  позивачем   рекомендованою кореспонденцією  на адресу  відповідачів,  з нагадуванням про заборгованість за кредитним договором /а.с.21-24/, розрахунком заборгованості, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту – 22228,05 доларів США, нарахованим і не сплаченим відсоткам за період часу з 23.10.2008р. по 15.10.2009р. за ставкою 16,99% річних – 4331,15 доларів США,  та пені  за період часу з 01.08.2008р. по 30.12.2008р. – 23617,05гр., а всього, сума заборгованості  в національній валюті складає – 235559,47гр. /а.с.19/ та випискою курсу валют /а.с.20/.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до виконавчого напису від 11.03.2009р., приватний нотаріус ОСОБА_4, за зверненням ПАТ „ОТП Банк” по договору застави транспортного засобу № PСL-202/161/2006 від 01.12.2006р.,  звернула стягнення на автомобіль ОСОБА_1 – „MAZDA 6”, реєстраційний № НОМЕР_1,  2006р. випуску /а.с.42/,  після чого,  держвиконавцем Оріхівського ВДВС Запорізької області,  винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.03.2009р. /а.с.43/.  Але до теперішнього часу,  виконавче провадження  не виконано.

Згідно до ст. 526 ЦК України,  зобов’язання повинні виконуватися  належним чином  у відповідності до умов договору, а відповідно до ст.615 ЦК України, у  разі  порушення  зобов'язання  однією  стороною,   друга сторона  має  право  частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання  не  звільняє  винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання  або воно припиняється.

Судом встановлено, що  після укладення договору,  відповідач  ОСОБА_1 припинив погашати суму кредиту,  не зважаючи на попередження банку, заборгованість ним не погашається.

Відповідно до ст. 553-554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.  Тобто, поручитель ОСОБА_2  відповідає з позичальником  ОСОБА_1  солідарно.

Однак, судом встановлено, що позивач нагадав відповідачу ОСОБА_2 про заборгованість ОСОБА_1 перед банком, тільки у вересні 2009р., що підтверджується датою отримання вимоги  рекомендованим листом – 14.09.2009р. /а.с.24/, тоді як,  кредитний договір та  договір поруки укладався в грудні 2006р.

Представник банку не довів суду  про те, що  на адресу відповідачів були направлені ще якісь досудові вимоги  до  вересня 2009р.

Тому, суд вважає, що вимога позивача є законною та обгрунтованою тільки в частині  сплати  відповідачами в солідарному порядку – суми заборгованості за тілом кредиту та суми %,  т.я. відповідно до  п.4.1 - договір поруки,  діє до повного виконання боргових зобов’язань за кредитним договором. Але,  при цьому,  суму пені,  слід  стягнути тільки з відповідача ОСОБА_1, т.я.  позивач,  повинен був, у встановлений законодавством строк, відповідно до ст.559 ЦК України, повідомити відповідача ОСОБА_2 про  зобов’язання, як поручителя, перед банком.  

Посилання ОСОБА_2  на те, що  позивач  змінмив свою назву, тому,  змінилися умови кредитного договору та договору  поруки, суд вважає безпідставними, тому, що  ПАТ „ОТП Банк” є правонаступником ЗАТ „ОТП Банк”,  на підставі рішення загальних зборів акціонерів /протокол №53 від 23.04.2009р./, банк не змінив ні своєї юридичної адреси, ні назви - „ОТП Банк”,  ні своїх прав та обов’язків перед позивальниками, тільки  із закритого, став публічним акціонерним товариством.        

Крім того,  з відповідачів підлягають стягненню судові витрати, які були понесені  позивачем при зверненні із позовом до суду: держмито – 1700гр. та за інформаційно-технічний збір  -120гр., а  всього – 1820гр.  /а.с.6-7/.    

 Керуючись   ст.ст.10,60, 212  ЦПК України, суд,

                                                         ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути  з ОСОБА_1 та  ОСОБА_2   на користь ПАТ „ОТП Банк”  заборгованість за кредитним договором № СL -202/161/2006 від 01.12.2006р. та договором поруки  № CGCL -202/161/2006  від 01.12.2006р.:  заборгованість по тілу кредиту – 22228,05 доларів США та нарахованим і не сплаченим відсоткам  - 4331,15 доларів США,  що по курсу в національній  валюті складає – 211942,42гр.- солідарно.

Стягнути  з ОСОБА_1  на користь ПАТ „ОТП Банк” суму пені   – 23617,05гр.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та  ОСОБА_2   на користь ПАТ „ОТП Банк” суму держмита – 1700гр. та  витрати за інформаційно-технічний збір – 120гр., а всього – 1820гр.

На рішення суду, протягом  10 днів,  може бути подана заява про апеляційне оскарження, а потім, протягом  20 днів після надання заяви,  може бути подана апеляційна скарга  до апеляційного суду Запорізької області.

СУДДЯ: /підпис/.

З оригіналом згідно:

 

                               Суддя                             -

                               Секретар                        -

             

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація