Справа № 2а-7924/10
Постанова
Іменем України
01 грудня 2010 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
у складі: головуючого - судді Пустовіт З.П.
при секретарі Гоноболіній О.І.
з участю позивача ОСОБА_1, відповідача Штенгелова А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бердянську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Бердянська та Бердянського району лейтенанта міліції Штенгелова Андрія Олександровича про визнання недійсною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач 25.10.2010 року звернувся до суду з позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначив, що 20 жовтня 2010 року старшим інспектором ДПС ВДАІ м.Бердянська лейтенантом міліції Штенгеловим А.О. був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП відносного нього за порушення правил проїзду перехрестя. Згідно протоколу 20.10.2010 року о 14-50 год., керуючи автомобілем ЗАЗ 110217 д/н НОМЕР_1 в м.Бердянську на перехресті вулиць Свободи та пр..Праці, при ввимкненому зеленому сигналі світлофору він не надав перевагу у русі автомобілю ВАЗ 21112 д/н НОМЕР_2, який закінчував рух через перехрестя, чим порушив вимоги п.16.5 ПДР. За результатами розгляду даного протоколу старшим ІДПС ВДАІ лейтенантом міліції Штенгеловим А.О. постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АР №191511 від 20.10.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Вважає дану постанову незаконною, оскільки зважаючи на значну площину перехрестя вулиць Свободи та пр..Праці, він не міг створити перешкоду водію, який закінчував проїзд перехрестя, а якщо таку перешкоду не створено, то і немає складу адміністративного правопорушення. Крім цього, в протоколі відповідач не вказав адресу свідка, а другий свідок прибув вже після початку складання протоколу. При винесенні постанови відповідач порушив вимоги ст.. 279, 280 КУпАП: не представився, не оголосив, яка справа розглядається, хто притягається до адміністративної відповідальності, не роз’яснив права, не з’ясовав, чи мало місце правопорушення та обставини, що пом’якшують відповідальність, що свідчить про упередженість відповідача.
У судовому засідання позивач свої вимоги підтримав і наполягав на їх задоволенні.
Відповідач - старший інспектор ДПС ВДАІ лейтенант міліції Штенгелов А.О. позов не визнав та пояснив, що даний водій був зупинений за порушення правил проїзду перехрестя: при повороті з вул.. Свободи на пр.. Праці він не надав перевагу у русі автомобілю під керуванням ОСОБА_3, який повинен був завершити проїзд перехрестя, оскілки зупинявся для пропуску автомобілів, які рухалися також на зелений сигнал світлофора по вул.. Праці. Своїми діями позивач змусив водія автомобіля зупинитися на самому перехресті. Оскільки вони їхали за автомобілем ОСОБА_3, то дочекавшись зеленого сигналу світлофору, вони ввімкнули сирену і наздогнали позивача на «залізному» ринку.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він разом з позивачем того дня їхав по вул.. Свободи, де проїхали перехрестя з пр..Праці на зелений сигнал світлофора. Сидячи поряд з кріслом водія, він не бачив ніякого автомобіля на перехресті,в тому числі і патрульного ДАІ.
Свідок ОСОБА_3 пояснив в суді, що на перехресті вул.. Свободи та пр..Праці він рухався з пр..Праці в сторону дитячої поліклініки. На перехресті Нінов не надав йому можливість завершити маневр, що змусило його зупинитися на перехресті. До нього підійшов сержант міліції і попросив проїхати перехрестя, а автомобіль ДАІ з ввімкненою сиреною поїхав за автомобілем ОСОБА_1. Потім було складено протокол стосовно позивача.
Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази справи суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно до ст. 18 ч.1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до роз’яснення Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6.03. 2008 року постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.
Встановлено, що 20 жовтня 2010 року старшим інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Бердянська та Бердянського району лейтенантом міліції Штенгеловим А.О. було виявлено правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП, скоєне водієм ОСОБА_1, яке виразилось в тому, що він о 14-50 год., керуючи автомобілем ЗАЗ 110217 д/н НОМЕР_1 в м.Бердянську на перехресті вулиць Свободи та пр..Праці, при ввімкненому зеленому сигналі світлофору не надав перевагу у русі автомобілю ВАЗ 21112 д/н НОМЕР_2, який закінчував рух через перехрестя, чим порушив вимоги п.16.5 ПДР.
Відповідно до вимог ст. 254-256 КУпАП ст.інспектор ДАІ склав протокол серія АР1 № 155460, в якому позивач від дачі пояснень та підпису відмовився.
Постановою серії АР № 191511 від 20 жовтня 2010 року на позивача накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в 425 гривень. Копії протоколу і постанови були вручені позивачу.
Таким чином, судом встановлено, що при складені протоколу ст. інспектором ДАІ ВДАІ Штенгеловим А.О. було дотримано вимог ст.ст. 254, 255, 256 КУпАП.
Протокол і постанова про накладення адміністративного стягнення судом перевірялись на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірності адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Враховуючи, що судом не встановлено з боку суб’єкта владних повноважень фактів, які б вказували на неправомірність його дій, а позивач не надав суду будь-яких доказів неправомірності дій відповідача, в позові слід відмовити.
Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджений показаннями свідка ОСОБА_5, від якого були відібрані пояснення після вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які він підтвердив с удовому засіданні.
Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_4, який є другом позивача, про якого позивач не згадував у ані своєму позові, ані не заявляв про нього під час складання протоколу та при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення.
З урахуванням обставин справи та вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, суд не вбачає підстав для застосування до нього ст.22 КУпАП для звільнення від адміністративної відповідальності.
На підставі ст.ст. 122 ч.1,245,251, 252, 254-256,280, 283 КпАП України, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України , затвердженої наказом МВС України №111 від 27.03. 2009 року, та керуючись ст.. 10,11,12,18, 69, 158-163 КАС України, суд
Постановив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Бердянська та Бердянського району лейтенанта міліції Штенгелова Андрія Олександровича про визнання недійсною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя З.П.Пустовіт.