Лугинський районний суд Житомирської області
Справа № 2-А-3574/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2010 року смт. Лугини
Лугинський районний суд Житомирської області
в складі : головуючого – судді Бичківської К.Г.
р озглянувши в порядку письмового провадження в смт. Лугини справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та стягнення невиплачених коштів, передбачених ст. ст. 37, 39, 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-
ВСТАНОВИВ:
16.11.2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Лугинської РДА щодо не нарахування і невиплати їй у повному розмірі доплат та грошової допомоги, передбачених ст.ст. 37,39,48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на її користь 32865.0 грн. доплати до заробітної плати та 4107.30 грн . доплати до заробітної плати працюючому пенсіонеру за період з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року, 2123.0 грн . грошової допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період 01.05.2010 року по 31.10.2010 року та 3538.0 грн. допомоги на оздоровлення за 2010 рік, передбачених ст. ст. 37, ч.1, 2 ст. 39, 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивачка в судове засідання не з'явилася. Надіслала заяву про розгляд справи без її участі; позовні вимоги підтримує.
Представник управління праці та соціального захисту населення Лугинської РДА в судове засідання не з'явився. Надіслав заперечення у яких просить справу розглядати без участі їхнього представника; постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією посвідчення (категорія 1) серія НОМЕР_1, виданого 20.06.2003 року Житомирською облдержадміністрацією, є інвалідом третьої групи захворювання, пов’язаного з наслідкам аварії на ЧАЕС, працює в період з 01.09.1996 року по даний час в Липницькій ЗОШ в с. Липники, Лугинського району, яке за переліком населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до заробітної плати, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати., а працюючим пенсіонерам – 25 % мінімальної заробітної плати.
Згідно ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться виплата грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення – 40% мінімальної заробітні плати.
Так як, позивачка є інвалідом, працювала та проживає в с. Липники, Лугинського району, яке віднесене до зони гарантованого добровільного відселення, тому вона повинна отримувати вказані доплати в зазначеному розмірі щомісяця, однак вони виплачувались їй частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю.
Щорічна грошова допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:
інвалідам ІІІ групи – чотири мінімальні заробітні плати.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Кодекс адміністративного судочинства передбачає шестимісячний строк звернення до суду за відновленням порушених прав.
Заборгованість по ст.39 Закону підлягає стягненню відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України ?ро оплату праці” є складовою структури заробітної плати, а тому стягненню підлягає доплата до заробітної плати за період з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року.
При стягнені коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, з 01.12.2008 р. – 605 грн., з 01.04.2009 р. – 625 грн., з 01.07.2009 р. – 630 грн., з 01.01.2010р.- 869 грн.
Виходячи з розрахунку, в залежності від відпрацьованого часу , суд вважає, що із управління праці та соціального захисту населення на користь позивача підлягає стягненню **********
грн. доплати до заробітної плати та 1033.25 грн. доплати до заробітної плати працюючому пенсіонеру за період з 01.09.1996 року по 01.02.2002 року, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Крім того суд вважає, що із управління праці та соціального захисту населення на користь позивача підлягає стягненню 2877.70 грн. грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.03.2009 року по 31.01.2010 року виходячи з наступного:
з 01.03.2009р. до 31.03.2009р. - 605 х 40% = 242 х 1 місяць = 242 грн.
з 01.04.2009р. до 30.06.2009р. - 625 х 40% = 250 х 3 місяці = 750 грн.
з 01.07.2009р. до 30.09.2009р. - 630 х 40% = 252 х 3 місяці = 756 грн.
з 01.10.2009р. до 31.10.2009р. - 650 х 40% = 252 х 1 місяць = 260 грн.
з 01.11.2009 р. до 31.01.2010 р. - 744 х 40% = 297.60 х 3 місяці = 892.80 грн
2900.80 – 23.10 = 2877.70 грн.
Сума невиплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2009 рік:
листопад 2009 р. 744 грн. х 4 = 2976 грн. - 90 грн. = 2886.0 грн., де 90 грн. – виплачено позивачці в 2009 році .
Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.
Згідно ст. 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими Законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Зі змісту законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2006-2008 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Слід зазначити, що встановлені ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 розмір доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розмірам, встановленим іншими законами України.
Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень з цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року №836.
Тому виплатою зазначеної доплати у твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, порушені права позивача.
Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Лугинської РДА , суд стягує заборгованість з нього.
Керуючись ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 71, 99, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 15 ЦПК України, ст. ст. 37,39,48, 70,71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ч.2 ст. 233 КЗпП України, суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії відповідача - управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі доплат передбачених ст.ст. 37, 39, 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1
грн. доплати до заробітної плати за період з 01.09.1996 року по 31.01.2002 року, передбаченої ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
1033.25 грн. доплати до заробітної плати працюючому пенсіонеру за період 01.09.1996 року по 31.01.2002 року, передбаченої ч.2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
2877.70 грн . грошової допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.02.2009 року по 30.11.2009 року ;
та 2886.0 грн. щорічної грошової допомоги на оздоровлення , передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2009 рік.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Виплати в межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.
Апеляційна скарга до апеляційного суду на постанову суду подається через Лугинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її апеляційного оскарження.
Суддя: