АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц –10414/2010р. Головуючий по 1-й інстанції
Самсонова О.А.
Суддя-доповідач: Дряниця Ю.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року листопада місяця 04 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого – Дряниці Ю.В.
Суддів: Пилипчук Л.І., Прядкіної О.В.
при секретарі: Ткаченко Т.І.
з участю пр-ка позивача Задоркіна В.В.
відповідача - ОСОБА_1
пр-ка відповідача ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2010 року
по справі за позовом Малого виробничого підприємства «Фенікс» до ОСОБА_1 про зворотню вимогу до винної особи
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2010 позов Малого виробничого підприємства «Фенікс» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Малого виробничого підприємства «Фенікс» суму в розмірі 10308 грн. 87 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Малого виробничого підприємства «Фенікс» судові витрати в сумі 104 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1. – ОСОБА_2 просить рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2010 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог МВП «Фенікс» за безпідставністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначала, що місцевий суд не врахував постанови про закриття кримінальної справи за фактом ДТП, та безпідставно застосував п. 7 ст. 134 КЗпП України
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, що з’явились в судове засідання приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції, позивач МВП «Фенікс» звернулось в суд з позовом, посилаючись на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 01.06.2009 року стягнуто з МВП «Фенікс» матеріальну шкоду та моральну шкоду в сумі 10308.87 грн., завданої ОСОБА_1., який обіймаючи посаду заступника директора МВП «Фенікс» вчинив наїзд на ОСОБА_3
Постановою державного виконавця від 04.06.2010 року закінчено виконавче провадження по даній справі в зв’язку з повним та фактичним виконанням рішення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що шкода стягнута на користь ОСОБА_3 є шкодою, яка спричинена з вини працівника даного товариства ОСОБА_1. в неробочий час.
При цьому, суд першої інстанції правильно встановив предмет спірних правовідносин, вірно застосував норми матеріального права, які їх регулюють.
Так, згідно ст.. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі організації, у випадку, коли шкоду завдано не при виконанні трудових обов’язків.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 01.06.2009 року, що набрало законної сили встановлено, що 23.01.2005 року, близько 19-40 год., на перехресті вул. Шевченка та Артема в м. Полтаві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, що належить МВП «Фенікс» під керуванням водія ОСОБА_1., який керував транспортним засобом виходячи з трудових відносин.
Згідно матеріалів справи, і це не заперечується сторонами по справі, ОСОБА_1. перебував на момент ДТП в трудових відносинах з МВП «Фенікс і згідно наказу № 13а від 15 травня 2003 року його було призначено відповідальним за експлуатацію та технічний стан автомобіля ДЕУ «Sens”, НОМЕР_1 як заступника директора ( а.с. 12).
Разом з цим, у відповідності ст.. 52 КЗпП України колективним договором на підприємстві було встановлено режим роботи – п’ятиденний робочий тиждень з 2 вихідними днями.
Згідно з матеріалами справи, ДТП сталось 23 січня 2005 року – в неділю. Тому, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого застосування місцевим судом ст.. 134 КЗпП України та невідповідності висновків суду з встановленими обставинами справи рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 01.06.2009 року є безпідставні.
Крім того, не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги в частині наявності постанови слідчого СВ ПМУ УМВС України від 12.04.2006 року про закриття кримінальної справи по факту ДТП 23.01.2005 року, оскільки даний факт стосується лише кримінальної відповідальності водія ОСОБА_1., а не цивільно-правової.
З урахуванням наведеного, а також тієї обставини, що суд першої інстанції розглянув справу в межах заявлених вимог з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Полтави Полтавської області від 07 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області Ю.В.Дряниця