УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
24 квітня 2007 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого - Фоміна Ю.В
суддів: Захарчука С.В., Ляшука В.В.
прокурора Руденка В.І..
засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Житомирського районного суду від 14 лютого 2007 року,
яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, уродженця м. Житомира, мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, судимого:
· 19 червня 2001 року Мінським районним судом м Києва за ч.2 ст. 142 КК України до шести, років шести місяців позбавлення волі -з конфіскацією майна;
· 13 лютого 2003 року Коростишівським районним судом Житомирської області за ч.3 ст. 185
КК України до семи років позбавлення волі з
Справа №11 -287 Головуючий у суді 1 -ї інстанції Башинський С.Фю.
Категорія ст.. 164 ч.1 КК Суддя-доповідач ЗахарчукС.В.
2
конфіскацією майна;
- 19 жовтня 2005 року Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області умовно-достоково звільнений з місць позбавлення волі на два роки один місяць, двадцять сім днів,
Засуджено:
- за ст. 164 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст.ст.71,72 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком суду і остаточно визначено покарання - 2 роки 3 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено - взяття під варту.
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що відповідно до рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 травня 2006 року зобов'язаний щомісячно сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., до її повноліття, починаючи з 21 березня 2006 року, на користь матері ОСОБА_3.
Починаючи з березня 2006 року і по час суду ОСОБА_1 злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки, ніде офіційно не працював, ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, чим допустив заборгованість по сплаті аліментів за десять місяців в сумі 1423.9 гри.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить обрати йому інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Зобов'язується погасити заборгованість по аліментам.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляції, самого засудженого, який підтримав доводи своєї апеляції, обговоривши доводи апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджуються зібраними на досудовому слідстві та дослідженими під час судового розгляду доказами і ніким з можливих апелянтів не оспорюється.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 164 ч.1 КК України є вірною. Що ж стосується покарання, призначеного ОСОБА_1 судом першої інстанції, то воно, на думку колегії суддів, обрано з додержанням вимог ст.65 КК України, з
3
врахуванням ступеню тяжкості вчиненого засудженим злочину, даних про його особу, та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Зокрема, засуджений раніше притягувався до кримінальної відповідальності і знову вчинив злочин не відбувши покарання за попереднім вироком, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення
Підстав для перегляду вироку, з мотивів викладених в апеляції не вбачається.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.365,366 КПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2007 року щодо нього, - без змін.