УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Романова О.В.
суддів: Михайловського В.І.,
Ляшука В.В.
з участю прокурора Руденка В.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 листопада 2006 року.
Цією постановою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18.04.2006 року визнано такою, що не підлягає розгляду.
Згідно змісту постанови суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на постанову Коростенського міськрайонного суду від 18.04.2006 року, яка була постановлена по справі за клопотанням засудженого про необхідність приведення вироку у відповідність до Кримінального кодексу України редакції 2001 року.
Вказана апеляційна скарга залишена без руху постановою судді від 23.10.2006 року та вказано на необхідність виконання вимог закону протягом 7 (семи) діб з моменту одержання повідомлення.
Оскільки у визначений строк вимоги суду апелянтом виконані не були, то апеляційна скарга ОСОБА_1 визнана такою, що не підлягає розгляду.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить апеляційний суд переглянути його кримінальну справу у відповідності з Кримінальним кодексом України від 1.09.2001 року, пом'якшити призначений йому строк покарання, витребувавши всі необхідні документи, які знаходяться у Коростенському міськрайсуді Житомирської області.
Справа № 11-314/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Рафальський Й.Л.
Категорія ст.352 КПК України Доповідач Михайловський В.І.
2
Засуджений не згоден з постановою суду від 28 листопада 2006 року, якою його апеляційну скаргу на постанову Коростенського міськрайонного суду від 18.04.2006 року визнана такою, що не підлягає розгляду, оскільки не виконано вимоги закону щодо усунення недоліків. В обґрунтування апеляції засуджений ОСОБА_1 також послався на необхідність виконання вимог ст. 12 КК України редакції 2001 року, оскільки саме такий Закон визначає тяжкість вчиненого ним злочину і надає змогу пом'якшити визначене покарання.
В обґрунтування апеляції засуджений також вважає за необхідне застосувати 2й розділ 18й пункт кінцевих перехідних положень кримінального кодексу України 2001 року.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, обговоривши доводи апеляції та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
З письмових матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Коростенського міськрайонного суду з заявою щодо приведення вироку Чернігівського районного суду, яким його засуджено за ст.ст. 142 ч.3, 93 п.п.а, і на 15 років позбавлення волі, у відповідність з вимогами прикінцевих положень кримінального кодексу в редакції 2001 року, згідно з якими зменшити визначений строк покарання.
Постановою Коростенського міськрайсуду від 18.04.2006 року зазначена заява була залишена без задоволення, після чого постановою цього ж суду від 23 жовтня 2006 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову суду від 18.04.2006 року залишена без руху та йому надано строк для усунення недоліків.
Згодом, постановою цього ж суду від 28 листопада 2006 року апеляційна скарга ОСОБА_1 визнана такою, що не підлягає розгляду, оскільки у визначений судом строк вказані недоліки не були усунуті.
Як вбачається зі змісту поданої апеляції та постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 не дотримався вимог ст. 350 КПК України, а саме: не вказав в апеляційній скарзі у чому саме полягає незаконність постанови суду та доводи на обґрунтування апеляції, не вказав конкретно своє прохання у поданій скарзі.
Відповідно з вимогами ст.ст. 350,352 КПК України, апеляційна скарга на постанову суду від 18.04.2006 року судом першої інстанції залишена без руху та ОСОБА_1 надано строк для виконання вищевказаних вимог закону, а також роз'яснено наслідки невиконання цих вимог.
З письмових матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_1 не виконав вимог ст.ст. 350, 352 КПК України, а тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав апеляцію такою, що не підлягає розгляду.
Посилання ОСОБА_1 на необхідність перегляду вироку Чернігівського обласного суду від 24.06.1997 року щодо нього відповідно до вимог Кримінального кодексу України редакції 2001 року та пом'якшення
3
призначеного покарання є безпідставними, оскільки визначена вказаним законом класифікація злочинів та викладені перехідні положення не можуть впливати на строк відбування покарання засудженим ОСОБА_1
Крім того, у даному випадку, апеляційний суд Житомирської області не вправі вносити зміни у вирок Чернігівського обласного суду від 24.06.1997 року, який набрав законної сили.
А тому, враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить будь-яких підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1, вважаючи постанову суду першої інстанції від 28 листопада 2006 року законною і обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 листопада 2006 року - без міни.