Справа №2-а-347/10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2010 року

Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Скуляка І.А.,

при секретарі Ботнар Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 до ІДПС Голованіського ВДАІ УМВС України в Кіровоградській області, мол. сержанта міліції Сокуренко Євгена Геннадійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою до ІДПС Голованіського ВДАІ УМВС України в Кіровоградській області, мол. ст. міліції Сокуренко Євгена Геннадійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.  

Посилався на те, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВА №163969 від 01.07.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України та накладено на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260,00 гривень, в постанові вказується, що він 01 липня 2010 року, керуючи  автомобілем марки «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 84 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху транспортних засобів в населеному пункті на 24 км/год., швидкість при цьому вимірювалась приладом «Візир» №0812428.

Постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.

Просить суд визнати незаконною і скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВА №163969 від 01.07.2010 року.  

Позивач в судове засідання не з’явився, від нього до суду надійшла заява, в якій просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.  

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (повістки), про причини своєї неявки суд не повідомив, ніяких заперечень щодо позову до суду не надходило від відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у  разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дослідивши та проаналізувавши письмові матеріали справи, вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.07.2010 року інспектором ДПС Голованіського ВДАІ УМВС України в Кіровоградській області, мол. ст. міліції Сокуренко Є. Г. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВА №163969 від 01.07.2010 року згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України. Швидкість вимірювалась приладом «Візир» №0812428. /а.с.8/

Згідно постанови серії ВА №163969 від 01.07.2010 року ОСОБА_1 01.07.2010 року на автодорозі Ульяновка Миколаїв 33 км., у с. Пушково керуючи автомобілем «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 84 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 24 км/год.

Суд вважає, що постанова серії ВА №163969 від 01.07.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП була прийнята незаконно та  не обґрунтовано.  

Відповідачем в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України не було надано суду належних та допустимих доказів, а в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що позивач ОСОБА_1 01 липня 2010 року допустив порушення Правил дорожнього руху України, тобто керуючи автомобілем перевищив встановлене обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину в населеному пункті, а також допустив інші порушення Правил дорожнього руху України.

Частиною 4 статті 128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень.  

Зокрема відповідач при прийнятті постанови не навів в мотивувальній частині постанови жодного доказу, який би підтвердив вину позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Таких доказів відповідач не надав суду і під час розгляду даної справи.

Крім того суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин, а тому його потрібно поновити.    

Згідно до ст. 251 КУпАП,  доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами,   показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Прилад «ВІЗИР» не може працювати без прямої участі людини, зона контролю та параметри контролю об’єктів встановлюються при прямій участі людини.

Проте ОВС не надав до суду  технічну документацію на виріб та про роботу засобу в автоматичному режимі    

Таким чином, у матеріалах справи відсутні допустимі та належні докази, які б стверджували вину  позивача.  

Вказані вище обставини стверджується взаємним зв'язком наявних у справі доказів, досліджених судом, у їх сукупності.      

Дослідивши матеріали справи, враховуючи викладене вище, суд вважає, що для повного захисту прав свобод та інтересів позивача його позов слід задовольнити повністю і постанову інспектора ДПС Голованіського ВДАІ УМВС України в Кіровоградській області, мол. ст. міліції Сокуренко Є. Г серії ВА №163969 від 01.07.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП слід скасувати.

Що стосується вимоги в частині закриття провадження по справі задоволенню не підлягає, оскільки суд є, відповідно до закону, органом до компетенції якого належать повноваження по розгляду справ про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП, а відповідно і немає повноважень на її закриття.  

 На підставі ст.ст. 245, 247, 276, 288 КУпАП, керуючись ст.ст. 2,5,7,9,14,86,94,158,159,160,161,162,163  КАС України, суд,  –  

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Поновити строк оскарження постанови серії ВА №163969 від 01.07.2010 року.

Скасувати постанову інспектора ДПС Голованіського ВДАІ УМВС України в Кіровоградській області, мол. сержант міліції Сокуренко Євгена Геннадійовича у справі про адміністративне правопорушення серії ВА №163969 від 01.07.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова є остаточною оскарженню не підлягає.  

    Суддя  Першотравневого

    районного суду м. Чернівці                       Скуляк І.А.