У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Верещак В.М.,
суддів Скотаря А.М., Канигіної Г.В.,
за участю прокурора Яковенко Р.І.,
та представника потерпілого ОСОБА_5,
розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 2 грудня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок апеляційного суду Київської області від 2 червня 2010 року щодо ОСОБА_6,
в с т а н о в и л а:
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 березня 2010 року
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не маючого судимості в силу ст. 89 КК України,
засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 6 місяців арешту.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 381 грн. матеріальних збитків та 1000 грн. моральної шкоди.
Вироком апеляційного суду Київської області від 2 червня 2010 року зазначений вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання скасовано.
Призначено засудженому ОСОБА_6 за ч.2 ст. 185 КК України покарання у виді 3 років обмеження волі.
Згідно з вироком ОСОБА_6 засуджено за те, що він 8 серпня 2009 року близько 3 год. 30 хв., за попередньою змовою з невстановленою особою, шляхом вільного доступу проникли на неогороджене подвір’я новобудови на АДРЕСА_1, де з багажника автомобіля марки “Москвич-2141” д.н. НОМЕР_1, таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_7 на загальну суму 2385 грн.
У касаційному поданні прокурор вказує на м’якість призначеного ОСОБА_6 покарання. Також стверджує, що суд, в порушення вимог ст. 323 КПК України не навів у вироку належного обгрунтування прийнятого рішення. Просить вирок апеляційного суду скасувати і направити справу на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, який не підтримав касаційне подання, представника потерпілого – ОСОБА_5, яка заперечила проти задоволення касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що його слід залишити без задоволення за таких підстав.
Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні зазначених дій суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданнями доказами, яким дав належну оцінку і що, по суті, у касаційному поданні прокурора не оспорюється, як не оспорюється і правильність кваліфікації дій засудженого.
Твердження прокурора про те, що судом порушено вимоги ст. 323 КПК України, оскільки суд у вироку не навів належного обгрунтування прийнятого рішення, є надуманими.
Скасовуючи вирок місцевого суду в частині призначеного засудженому ОСОБА_6 покарання, апеляційний суд зазначив, що місцевим судом не в повній мірі враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 злочину і дані про особу засудженого, а тому призначене покарання у виді арешту є надто м’яким.
Призначаючи засудженому ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі суд в повній мірі врахував всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України віднесено до злочинів середньої тяжкості, дані про особу засудженого, а саме, що в силу ст. 89 КК України він є особою, що немає судимості, має посередні характеристики, на його утриманні знаходиться малолітня дитина, а дружина засудженого має незадовільний стан здоров’я.
Також судом враховано щире каяття засудженого, як обставину, що пом’якшує покарання.
З огляду на викладене, та за відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд, виходячи із принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання призначив засудженому ОСОБА_6 покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення, а тому вважати його надто м’яким, як про це зазначає прокурор у касаційному поданні, немає підстав.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Київської області від 2 червня 2010 року щодо ОСОБА_6 без зміни.
Судді:
Верещак В.М. Скотарь А.М. Канигіна Г.В.