Справа №4-351\07 ПОСТАНОВА

23 квітня 2007 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судці - Кололи Л.Д.,

при секретарі - Озеран К.О.

за участю прокурора - Бицюка О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси скаргу ОСОБА_1на постанову    прокурора Соснівського району м. Черкаси від 28.01.2003  року про порушення кримінальної справи за ч.2 ст. 122  КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернувся до суду із скаргою на постанову прокурора Соснівського району м. Черкаси від 28.01.2003   року про порушення кримінальної справи за ч.2 ст. 122 КК України. Свої вимоги мотивує тим, постанова про порушення кримінальної справи є незаконною через відсутність складу злочину, а також такою, що порушена з грубим порушенням процесуального закону. Також вказує, що винесена прокуратуром Соснівського району м. Черкаси постанова про порушення кримінальної справи по факту спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_2., в зв'язку з тим, що на момент порушення не було достатніх даних для порушення кримінальної справи, отже не було підстав до порушення, а єдиним приводом до порушення стала лише заява ОСОБА_2. Також в своїй заяві ОСОБА_2вказує, що тілесні ушкодження наніс особисто ОСОБА_1., але з резолютивної частини постанови випливає, що кримінальна справа порушена за фактом нанесення тілесних ушкоджень. До даного часу йому звинувачення не пред'явлено, хоча органом досудового слідства його неодноразово допитували на предмет нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2. яка і вказує, що він винний у вчиненні злочину. Згідно з ст. 98 КПК України якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, то кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи. Однак як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи вона порушена не відносно конкретної особи, що є порушенням чинного законодавства та при допитах його в якості свідка позбавляє його права на захист.

Свідченням безпідставного порушення кримінальної справи стаю неодноразово закриття справи на підставі ст. б п. 2 КПК України, в зв'язку з відсутністю складу злочину. Проведення досудового слідства по вказаній кримінальній справі, яка стосується його особисто, постійно спричинює моральні страждання, які негативно впливають на його стан здоров'я та відносини в родині з близькими та родичами. В зв»язку з цим просить постанову про порушення кримінальної справи скасувати .

ОСОБА_1. в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Прокурор Бицюк О.М. в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити з наступних підстав. Прокурором Соснівського району м. Черкаси постанову від 28.01.2003 року порушено за ч.2 ст. 122 КК України, хоч об»єктивних даних про те, що умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження було нанесено ОСОБА_2. з метою залякування чи примусу до певних дій , на момент порушення справи не було. Поскільки ОСОБА_2. вказує осіб, які нанесли їй ушкодження, то кримінальну справу необхідно порушувати відносно осіб , яких вказує ОСОБА_2., а не по факту, чим порушено ст. 98 КПК України. До порушення кримінальної справи було проведено судово-медичну експертизу, згідно якої встановлено, що ОСОБА_2. отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, а потім було 3.04.2003 року було встановлено, що ОСОБА_2. мала

2

травму голови , яка відноситься до категорії легких, травма могла виникнути від ударів тупих предметів, а також в результаті падіння з висоти власного росту. Тому просив постанову про порушення кримінальної справи по факту заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_2. за ч.2 ст. 122 КК України скасувати, а провадження по справі закрити.

Потерпіла ОСОБА_2. в судове засідання не з»явилися, її неявка не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Заслухавши думку заявника , прокурора, дослідивши матеріали скарги та надані в судове засідання матеріали кримінальної справи, які стали підставою для її порушення, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:

розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя вправі з'ясовувати лише такі питання: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч.1 ст.94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч.2 ст.94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК України).

Як вбачається з матеріалів скарги та наданих в судове засідання матеріалів кримінальної справи, які стали підставою для її порушення, на час порушення кримінальної справи була усна заява ОСОБА_2. від 15.12.2002 року, в якій вона вказує, що 15.12.2002 року о 20 год. біля її будинку по вул. Конева, 1 в м. Черкаси у неї виник конфлікт з ОСОБА_1та ОСОБА_3. Дані обставини вона повідомляє і в заяві від 15.12.2002 року на ім»я начальника Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області. Також вказує, що ОСОБА_1та ОСОБА_3знаходилися в стані алкогольного сп»ягніння , висловлювалися на її адресу нецензурно, а також нанесли тілесні ушкодження. Про дані обставини повідомляє в поясненні і син ОСОБА_2. - ОСОБА_4. Згідно акту судово-медичного дослідження № 1919 від 23.1.2002 року встановлено, що 15.12.2002 року ОСОБА_2. були спричинені пошкодження у вигляді струсу головного мозку. Пошкодження виникло від дії тупого предмета, можливо, при вказаних обставинах, відноситься до пошкоджень середньої тяжкості як такі, що зумовили тривалий розлад здоров»я.

Тому суд вважає, що на 28.01.2003 року у прокурора Соснівського району м. Черкаси були всі законні підстави порушити кримінальну справу по факту заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_2. за ч.2 ст. 122 КК України.

Доводи прокурора та заявника з приводу того, що диспозиція ч.2 ст 122 КК Украни передбачає порушення кримінальної справи тільки при наявності умисного середньої тяжкості тілесне ушкодження з метою залякування чи примусу до певних дій, не можуть стати підставою для скасування постанови. Також суд вважає не спроможними доводи прокурора про те, що 3.04. 2003 року було встановлено, що ОСОБА_2. мала травму голови , яка відноситься до категорії легких, травма могла виникнути від ударів тупих предметів, а також в результаті падіння з висоти власного росту, поскільки таких даних прокурор на момент винесення постанови не мав. Також на момент винесення постанови не було встановлено осіб, які нанесли тілесне ушкодження , а тому прокурор мав всі підстави порушити кримінальну справу по факту.

Дослідивши надані прокуратурою матеріли кримінальної справи, які містять в собі матеріали перевірки, які стали підставою для порушення справи, суд приходить до висновку про те, що підстав для скасування постанови про порушення кримінальної справи по факту заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_2. за ч.2 ст. 122 КК України немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6 п.1, 94, 97,    236-7, 236-8 КПК України, рішенням Конституційного Суду України № З-рп/2003 від 30 січня 2003 року, постановою

3

Пленуму Верховного суду України від 11.02.2005 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи", суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В скарзі ОСОБА_1про скасування постанови  прокурора Соснівського району м. Черкаси від 28.01.2003  року про порушення кримінальної справи за ч.2 ст. 122  КК України відмовити. Копію постанови направити:

·        ОСОБА_1.;

·        прокурору Соснівського району м. Черкаси ;

·        особі, за заявою якої порушено кримінальну справу - ОСОБА_2..

Матеріали, на підставі яких було прийняте рішення про порушення кримінальної справи повернути Прокурору Соснівського району м. Черкаси .

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 7 діб.