Справа № 22ц-23993/2010 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 37 (1) суддя Бондарчук Г.Д.
Суддя-доповідач – Зубакова В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
17 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Неклеси В.П.
суддів: Зубакової В.П., Остапенко В.П.
при секретарі: Іванюк О.В.
за участю: відповідачки ОСОБА_2, третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання заповіту недійсним, -
В С Т А Н О В И Л А:
В грудні 2009 року позивачка ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, посилаючись на те, що її брату ОСОБА_6, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, належав житловий будинок з господарськими спорудами та присадибною ділянкою АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, який він 03.10.2006 року заповів ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3.
Просить визнати заповіт від 03 жовтня 2006 року в частині надання права власності на ? частину житлового будинку ОСОБА_2 недісним, оскільки остання не приймала участь в будівництві будинку, а заповіт складений під тиском та погрозами з боку відповідачки.
Ухвалою суду від 23 березня 2010 року залечено до участі у справі третіх осіб – ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Так, суд не взяв до уваги той факт, що відповідачка не приймала участь у будівництві будинку та проживала в м. Самбір. Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили в судовому засіданні, що ОСОБА_6 розповідав їм про психологічний тиск з боку відповідачки, але суд безпідставно не взяв до уваги їх пояснення пославшись на те, що вони не були присутніми при складанні заповіту.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_6, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі свідоцтва про право приватної власності, виданого 01 лютого 1990 року виконкомом Криворізької районної ради народних депутатів, згідно з рішенням № 309 від 27 листопада 1987 року та зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» у реєстровій книзі № 23-2, запис № 7946, належав житловий будинок з господарськими спорудами та присадибною ділянкою АДРЕСА_1, який він заповів своїм сестрам, позивачці ОСОБА_5, відповідачці ОСОБА_2 та третім особам ОСОБА_4, ОСОБА_3 по ? кожній, згідно заповіту від 03.10.2006 року, посвідченого секретарем Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, який зареєстровано у реєстрі за № 485. На підставі вказаного заповіту, позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ? частки зазначеного у заповіті майна. (а.с.6-8)
Вирішуючи спір, суд першої інстанції у відповідності до вимог ч.1 ст. 1235 ЦК України дійшов правильного висновку про те, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин та що підстави для визнання зазначеного заповіту недійсним, згідно ст. 1257 ЦК України, відсутні.
Крім того, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дав правильну правову оцінку поясненням свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки вони протирічать поясненням свідка ОСОБА_9, яка посвідчувала заповіт ОСОБА_6 та спростовуються матеріалами справи.
Доводи позивачки про те, що судом першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення не в повній мірі встановлені обставини справи, а саме: суд не взяв до уваги той факт, що відповідачка не приймала участь у будівництві будинку та проживала в м. Самбір не має правового значення, так як єдиним власником житлового будинку з господарськими спорудами та присадибною ділянкою АДРЕСА_1, який є предметом спору, належав померлому ОСОБА_6
Доводи позивачки, що судом не взято до уваги викладені нею та її свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засіданні обставини, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоді з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При розгляді даного спору суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов’язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи та дав їм правильну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону, у зв’язку з чим підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_11 і скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307,308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді:
Ў
У Х В А Л И Л А/ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_12
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2010 року
Ухвала (рішення) набирає законної сили з моменту її (його) проголошення, але може бути оскаржена (но) в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею (ним) законної сили.