Справа № 22ц-7117                                                                     Головуючий в І інстанції

                                                                                                             Смірнов Г.С.

      Категорія 21                                                                                 Доповідач Вадзінський П.О.

                                                                  У Х В А Л А

                                                     І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

      10 листопада 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі:

       Головуючого                                                                               Капітан І.А.,

       Суддів:                                                                                         Вадзінського П.О.,

                                                                                                             Колісниченка А.Г.,

        при секретарі                                                                              Перевознік В.В.,

        з участю адвокатів:                                                                    ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 08 липня 2010 року по  справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, виконавчого комітету Херсонської міської ради – треті особи: ЖСК №149 Суворовського району м.Херсона, Тягінська сільська рада Бериславського району Херсонської області і приватний нотаріус ОСОБА_9 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, доручення, договору дарування та договору іпотеки, -

                                                         В С Т А Н О В И Л А :

       В червні 2005 року ОСОБА_5 звернувся суду із зазначеним позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він з 1993 року являвся членом ЖСК №149 Суворовського району м. Херсона і проживав в квартирі №АДРЕСА_2, яка належала йому як пайщику. З листопада 1994 року, у зв’язку з важким станом здоров’я, він змушений був проживати в АДРЕСА_1 де в нього утворилась нова сім’я.  В вересні 2003 року він, зі своєю сім’єю,  повернувся у спірну квартиру. В 2004 році йому стало відомо, що спірна квартира належить відповідачу ОСОБА_6, який є його сином від першого шлюбу. Договір дарування та свідоцтво про право власності на спірне житло оформлені на підставі доручення виданого Тягінською сільською радою Бериславського району Херсонської області від його імені на ім’я його колишньої дружини ОСОБА_7. Таким чином він був позбавлений права власності на спірну квартиру. Стверджує, що він цю довіреність ОСОБА_7 не видавав, тому просить визнати її недійсною. Вважає, що в разі визнання спірної довіреності недійсною, то слід визнати недійсним свідоцтво про право власності на спірне житло, видане на підставі розпорядження міського голови м. Херсона №1066 від 19.07.2001 року, а також договір дарування від 06.11.2001 року, укладений від його імені між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9. Крім того в своїх доповненнях до позовних вимог, позивач  просив  визнати недійсним договір іпотеки від 02.12.2004 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9 щодо передачі в іпотеку ОСОБА_8 спірної квартири.  

      Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 08 липня 2010 року в задоволенні заявлених позивачем  позовних вимог, відмовлено за необґрунтованістю.

      Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просив постановлене рішення скасувати та ухвалити нове, яким заявлені ним позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.          

      Письмових заперечень, на доводи апеляційної скарги, до суду апеляційної інстанції не надходило.

      Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, що з'явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

      Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

      З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_5 являвся членом ЖБК-149 і йому належала спірна квартира №АДРЕСА_2.  На підставі доручення від 31.05.2001 року, виданого позивачем своїй колишній дружині ОСОБА_7, посвідченого Тягінською сільською радою Бериславського району Херсонської області,   для оформлення та відчуження спірної квартири, остання подарувала вказану квартиру їхньому сину ОСОБА_6 / а.с. 16, 91/.        

      Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції правильно та повно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в  задоволення заявлених позовних вимог, оскільки сторона позивача не довела в судовому  порядку того, що оспорюване доручення надавалось і підписувалось не позивачем, а договір дарування спірного нерухомого майна укладається з недодержанням передбачених законом вимог.

      Таким чином, суд не може визнати оспорюване доручення недійсними, оскільки судом встановлено, що доручення від 31.05.2001 року відповідало справжній волі особи, яка його на той час вчинила, а договір дарування спірної квартири було оформлено відповідно до вимог законодавства діючого на час укладання вказаної угоди. Тому колегія суддів погоджується із висновком суду.

      Також колегія суддів погоджується із висновком суду щодо відмови у задоволенні вимог позивача про визнання недійсним договору іпотеки від 02.12.2004 року, оскільки на час укладання такої угоди іпотекодавець був власником предмета іпотеки, а позивач не є стороною у даному договорі іпотеки.

      Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в частині, що суд не дав належної оцінки постанові про відмову в порушенні кримінальної справи, якою встановлено, що секретар Тягінської сільської ради вчинила службове підроблення та видала завідомо неправдивий документ, оскільки зазначеною постановою не встановлено обставин та фактів, які б свідчили про те, що ОСОБА_5 не підписував довіреність, а також що цей документ підписаний іншою особою. Крім того у постанові не встановлено які саме дії здійснені секретарем Тягінської сільської ради, що складають ознаки злочину. Не встановлені такі дії і іншим процесуальним документом слідчих органів.  

      Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки рішення суду постановлено правильно у відповідності до вимог норм матеріального та процесуального права в межах заявлених вимог та підставі наданих доказів, досліджених в судовому засіданні.  

      Перевірені колегією доводи апеляційної скарги до уваги прийняті бути не можуть, оскільки вони не спростовують висновків суду і не містять посилання на нові факти або засоби доказування, які мають значення для справи, а вказані в скарзі посилання на допущені судом порушення норм  матеріального та процесуального права не підтверджені належними доказами.

      За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.

      Керуючись ст.ст.303, 307,308 ЦПК України,  колегія суддів,  -

                                              У Х В А Л И Л А:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_5, відхилити.

    Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 08 липня 2010 року – залишити без зміни.

    Ухвала апеляційного суду набирає чинності  з моменту її  проголошення,  однак вона може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду  цивільних  та кримінальних справ,  шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий  

Судді: