Справа № 22ц-24648/2010                                          Головуючий в суді першої

Категорія №  27 (2)                                                     інстанції – Валуєва В.Г.

     Доповідач – Савіна Г.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

03 листопада   2010 року                                 м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді  Савіної Г.О.,

суддів – Турік В.П., Братіщевої Л.А.,

при секретарі – Євтодій К.С.,

      за участю – представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від  27 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про  визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

      Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 липня 2010 року позовну заяву ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ЗАТ КБ «ПриватБанк») про  визнання правочину недійсним залишено без розгляду відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

    В апеляційній скарзі представник позивача ставить питання про скасування ухвали суду та  постановлення нової про відмову у відкритті провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зокрема, на його думку, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд помилково застосував положення п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, оскільки ухвалою суду від 09 березня 2010 року було встановлено, що поданий позов відповідає вимогам ст. 119-120 ЦПК України, та не застосував  п. 5 ч. 2 ст. 122 ЦПК України і ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

    Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду з позовом  про  визнання кредитної угоди №1/071-МК від 05.03.2008 року та її невід’ємних частин, договорів про видачу траншу №1/071/МК від 05.03.2008 року і № 1/071-МК/1 від 15.08.2008 року, укладених між нею та ЗАТ КБ «ПриватБанк», недійсними.

    Ухвалою суду від 09 березня 2010 року встановлено, що поданий позивачем позов відповідає вимогам ст. 119-120 ЦПК України і провадження по справі відкрито.

    Під час розгляду справи з’ясовано, що відповідачем змінено назву з Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», на підтвердження чого представником відповідача надано довіреність та нову редакцію Статуту.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції керувався п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України та виходив із того, що позовна заява подана з недотриманням вимог ст. 119 ЦПК України, та позивачем і її представником не заявлене клопотання про заміну неналежного відповідача належним.

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»

пред’явлення  позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України, згідно якої заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідача можливе лише за клопотанням позивача (його представника). У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред’явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд розглядає справу по суті та ухвалює рішення відповідно до норм матеріального і процесуального законодавства.

Доводи представника позивача  щодо необхідності застосування ч. 2 ст. 122 ЦПК України не можуть бути взяті до уваги, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі не оскаржується. Крім того, зміна назви відповідача не дає підстав вважати, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

    За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 313-315, ЦПК України,  колегія  суддів,-

   УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від  27 липня 2010 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                              Г.О.Савіна

Судді:                                                                                          В.П.Турік

                                                                                                     Л.А.Братіщева