Справа № 22ц- 23446/2010 Головуючий в 1-й інстанції Ваврушак Н.М.
Категорія 26 (ІІІ) Доповідач - Неклеса В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 листопада «10» року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Неклеси В.І.
суддів- Зубакової В.П., Остапенко В.О.
при секретарі - Чубіній А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, -
Особи , які беруть участь у розгляді справи:
Позивач: ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3;
Представник ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» - Майтак Ігор Валерійович;
Представник ВАТ «Суха Балка» - Павлова Наталія Федорівна.
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до відповідачів ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» і ВАТ «Суха Балка» та просив стягнути у відшкодування моральної шкоди по 62 500 грн. з кожного, у зв'язку зі стійкою втратою професійної працездатності на виробництві.
Рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» та з ВАТ «Суха Балка» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди по 17 000 грн. з кожного. Стягнуто з відповідачів на користь держави судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 15 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано медичного висновку про встановлення факту заподіяння йому моральної шкоди. Суд не обґрунтував та не взяв до уваги, що робота у шкідливих умовах праці з перевищенням гігієнічних нормативів законодавчо дозволяється і наявність шкідливих умов праці є об`єктивним явищем. Крім того, в резолютивній частині рішення судом не зазначено точної суми, яка підлягає стягненню з урахуванням чи без урахування податку з доходів фізичних осіб, що у свою чергу ускладнює виконання даного рішення.
Відповідач ВАТ «Суха Балка» у своїй апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки судом неправомірно застосовано ст..ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст., 1167 ЦК України, та не встановлено якими саме діями чи бездіяльністю відповідача завдана позивачу моральна шкода, не встановлено факту заподіяння моральної шкоди, не взято до уваги, що позивач добровільно виконував трудові обов?язки у небезпечних і шкідливих умовах праці Крім того, судом не вірно застосовано матеріальний закон, позивачем пропущено трьохмісячний строк подачі позову та судом визначено розмір моральної шкоди без урахування роз’яснень в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» та апеляційна скарга відповідача ВАТ «Суха Балка» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і обґрунтовано, відповідно до норм матеріального та процесуального закону, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки позивач з вини відповідачів, працюючи на їх підприємствах тривалий час у шкідливих умовах праці отримав професійне захворювання і відповідно до висновку МСЕК від 20.05.2009 року йому встановлено третю групу інвалідності та стійку втрату працездатності у розмірі 55 %, внаслідок чого позивач лікувався у зв’язку з професійним захворюванням та переносив фізичні та моральні страждання.
Такий висновок суду підтверджується записами в трудовій книжці, згідно яких позивач працював у шкідливих умовах у ВАТ Криворізький залізорудний комбінат» 10 років 2 місяці, і у ВАТ «Суха Балка» 9 років, Актом № 19 від 10 березня 2009 року розслідування хронічного професійного захворювання, інформаційною довідкою про умови праці працівника від 03.10.2008 року № 182-а, довідкою про стан умов праці від 2.122008року № 01-Т/317, санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці від 15.10.2008 року № 182 та медичними документами про лікування позивача у зв’язку з професійним захворюванням.
Колегія суддів вважає, що суд, з урахуванням тривалості роботи позивача на підприємствах відповідачів, вірно дійшов висновку про рівну ступінь вини відповідачів у заподіянні позивачу моральної шкоди.
Разом з тим, при вирішенні питання про розмір моральної шкоди суд не взяв до уваги роз’яснення в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» щодо визначення розміру моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), а тому, колегія суддів вважає за необхідне змінити в цій частині рішення суду і зменшити розмір моральної шкоди стягнутий з кожного відповідача з урахуванням фізичних та душевних страждань позивача, їх обсягу та тривалості з 17 000 грн. до 12 000 грн.
Доводи відповідачів в апеляційних скаргах про те, що суд застосував не вірно матеріальний закон, не встановив факту заподіяння моральної шкоди позивачу з їх вини шляхом проведення медичної експертизи та не взяв до уваги, що позивач добровільно працював у шкідливих умовах праці, спростовуються висновками суду та матеріалами справи.
Доводи відповідачів в тій частині, що позивач пропустив строк для звернення до суду з позовною заявою, не перевірив поважності причин його пропуску, не відповідають положенням п.3 ч.1 ст.268 ЦПК України, який встановлює, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров?я або смертю.
Інші доводи апеляційних скарг не є підставами для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» та відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 квітня 2010 року в частині розмірів стягнутої моральної шкоди з відповідачів змінити, зменшивши стягнутий розмір моральної шкоди з ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» з 17 000 грн. до 12 000 грн. та стягнутий розмір моральної шкоди з ВАТ «Суха Балка» з 17 000 грн. до 12 000 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту набрання ним законної сили.
Складання повного рішення відкладено до 16.11.2010 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: В.І.Неклеса