Справа № 22ц- 22752/2010 Головуючий в 1-й інстанції Шум Л.І.
Категорія 26 (ІІІ) Доповідач - Неклеса В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 листопада «17» року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Неклеси В.І.
суддів- Зубакової В.П., Остапенко В.О.
при секретарі - Чубіній А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про відшкодування моральної шкоди, -
Особи , які беруть участь у розгляді справи:
Позивач- ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4;
Представник ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» - Голоцван Дмитро Володимирович;
Представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про відшкодування моральної шкоди – Лутоніна Надія Володимирівна.
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до відповідачів і просив стягнути тільки з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі Фонд) у відшкодування моральної шкоди 125 000 грн. у зв'язку зі стійкою втратою професійної працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, а також юридичні послуги у сумі 1 300 грн.
У листопаді 2009 року позивач подав уточнену позовну заяву в якій просив стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області у відшкодування моральної шкоди 56 818 грн. 25 коп., і за надання юридичних послуг 590 грн. 90 коп. та стягнути з ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» у відшкодування моральної шкоди 68 181 грн. 90 коп. і за надання юридичних послуг 709 грн.10коп..
Рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 15 ооо грн. та стягнуто з ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» у відшкодування моральної шкоди 25 000 грн. і витрати на юридичну допомогу у сумі 1 300 грн., судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Фонд просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки Фонд є неналежним відповідачем по справі. Крім того, суд не взяв до уваги, що позивач пропустив тримісячний строк для звернення з позовом до суду, що позивач не надав медичного висновку про заподіяння йому моральної шкоди діями Фонду та суд без урахування роз’яснень у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначив розмір моральної шкоди в сумі 15 000 грн.
Відповідач ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» у своїй апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові, оскільки належним відповідачем по справі є Фонд. Крім того, суд не встановив факту заподіяння позивачу моральної шкоди шляхом проведення медичної експертизи, не взяв до уваги, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом та не врахував роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами при вирішенні питання про розмір моральної шкоди завданої позивачу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і обґрунтовано, відповідно до норм матеріального та процесуального закону, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач працюючи у відповідача ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», внаслідок нещасного випадку на виробництві отримав тілесні ушкодження і за висновком МСЕК від 19.09.2001 року йому була встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 25% (трудове каліцтво). Наступними висновками МСЕК була підтверджена стійка втрата працездатності в розмірі 25 %.
Висновком МСЕК від 22.08.2006 року позивачу первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 30 % та третя група інвалідності у зв’язку з професійним захворюванням під час роботи у відповідача ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Наступними висновками МСЕК була підтверджена стійка втрата працездатності у розмірі 25% (трудове каліцтво) і 30% (професійне захворювання) та третя група інвалідності безстроково.
Зазначені обставини підтверджуються копією трудової книжки на ім’я позивача, актом №5 від 04.05.2000 року про нещасний випадок, актом розслідування хронічного професійного захворювання № 13 від 09.06.2006 року, висновками МСЕК та медичними документами про лікування позивача у зв’язку з стійкою втратою професійної працездатності на виробництві.
Висновок суду про те, що Фонд зобов’язаний відшкодувати позивачу моральну шкоду у зв’язку зі стійкою втратою працездатності в розмірі 25 %, внаслідок нещасного випадку, встановленої МСЕК від 19.09.2001 року первинно, відповідає встановленим обставинам та положенням норм які діяли на момент виникнення цих правовідносин, ЗУ « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», вступившого в дію з 01.04.2001 року.
Відповідно до положень ст..ст. 153, 173, 237 -1 КЗпП України та ЗУ «Про державний бюджет на 2006 рік», суд вірно дійшов висновку, що відповідач ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» повинен відшкодувати позивачу моральну шкоду у зв’язку зі стійкою втратою працездатності у розмірі 30 % внаслідок професійного захворювання під час його роботи на цьому комбінаті, встановленої висновком МСЕК від 02.08.2006 року.
При вирішенні питання про розмір моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я на виробництві, суд не взяв до уваги роз’яснення в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»щодо визначення розміру моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), а тому, колегія суддів вважає за необхідне змінити в цій частині рішення суду і зменшити розмір моральної шкоди з урахуванням фізичних та душевних страждань позивача, їх обсягу та тривалості, стягнутого з Фонду з 15 000 грн. до 10 000 грн. і стягнутого з ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» з 25 000 грн. до 15 000 грн.
Доводи відповідачів в апеляційних скаргах про те, що суд не вірно визначив відповідачів по справі, не перевірив факту заподіяння позивачу моральної шкоди шляхом проведення медичної експертизи, що позивач добровільно працював у шкідливих умовах праці та що суд не вірно застосував матеріальний закон, спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Доводи відповідачів в тій частині, що позивач пропустив строк для звернення до суду з позовом, не відповідають положенням п. 3 ч.1 ст. 268 ЦК України, який встановлює, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
Інші доводи апеляційних скарг не можуть бути підставами для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 313-316 ЦПК України колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги відповідачів Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 червня 2010 року в частині стягнутого розміру моральної шкоди змінити, зменшити розмір моральної шкоди стягнутого з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області з 15 000 грн. до 10 000грн. і стягнутого з відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» з 25 000 грн. до 15 000 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту набрання ним законної сили.
Складання повного рішення відкладено до 23.11.2010 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: В.І.Неклеса