Справа № 22ц- 22751/2010 Головуючий в 1-й інстанції Шум Л.І.
Категорія 26 (ІІІ) Доповідач - Неклеса В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 листопада «10» року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Неклеси В.І.
суддів- Зубакової В.П., Остапенко В.О.
при секретарі - Чубіній А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», про відшкодування моральної шкоди, -
Особи , які беруть участь у розгляді справи:
Представник позивача – ОСОБА_3;
Представник ВАТ «Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат» - Майтак Ігор Валерійович.
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2010 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до відповідачів і просив стягнути з ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» у відшкодування моральної шкоди 110 000 грн., з ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» 40 000 грн. у зв'язку зі стійкою втратою професійної працездатності внаслідок професійного захворювання на виробництві.
Рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 30 000 грн. з ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» - 15 000 грн., стягнуто з відповідачів на користь держави судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» просить скасувати рішення суду в частині стягнення з ВАТ «Північний ГЗК» на користь ОСОБА_2Д, 15 000 грн. та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки судом не врахувані положення п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». Крім того, позивачем не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди.
Відповідач ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» у своїй апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 30 000грн. у відшкодування моральної шкоди, оскільки ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» не є належним відповідачем. Суд не дав оцінки тим обставинам, що при укладанні трудового договору відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу та не обґрунтовано дійшов висновку про спричинення позивачу моральної шкоди ушкодженням здоров’я без призначення відповідної медичної експертизи. Крім того, позивачем не надано доказів протиправності дій відповідача в спричиненні йому моральної шкоди. При постановлені рішення суд не взяв до уваги роз’яснення у Постанові Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та не врахував, що строк позовної давності по вказаним категоріям справ становить три місяці.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» та апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і обґрунтовано, відповідно до норм матеріального та процесуального закону, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки позивач з вини відповідачів, працюючи на їх підприємствах тривалий час у шкідливих умовах праці отримав професійне захворювання і відповідно до висновку МСЕК від 13.03.2009 року йому встановлено третю групу інвалідності та стійку втрату працездатності у розмірі 50 %, внаслідок чого позивач лікувався у зв’язку з професійним захворюванням та переносив фізичні та моральні страждання.
Такий висновок суду підтверджується записами в трудовій книжці, згідно яких позивач працював у шкідливих умовах у ВАТ Криворізький залізорудний комбінат» 10 років 6 місяців, і у ВАТ «Північний ГЗК» 4 роки, Актом № 10 від 28 лютого 2008 року розслідування хронічного професійного захворювання, санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці від 07.11.2003 року № 4-2/2-413 та медичними документами про лікування позивача у зв’язку з професійним захворюванням.
Колегія суддів вважає, що суд, з урахуванням тривалості роботи позивача на підприємствах відповідачів, вірно дійшов висновку про вину відповідачів у заподіянні позивачу моральної шкоди.
Разом з тим, при вирішенні питання про розмір моральної шкоди суд не взяв до уваги роз’яснення в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» щодо визначення розміру моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), а тому, колегія суддів вважає за необхідне змінити в цій частині рішення суду і зменшити розмір моральної шкоди з урахуванням фізичних та душевних страждань позивача, їх обсягу та тривалості змінити і зменшити розмір моральної шкоди стягнутої з ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» з 30 000 грн. до 21 000 грн., з ВАТ «Північний гірничо - збагачувальний комбінат» зменшити з 15 000 грн. до 4 000 грн.
Доводи відповідачів в апеляційних скаргах про те, що суд застосував не вірно матеріальний закон, не встановив факту заподіяння моральної шкоди позивачу з їх вини шляхом проведення медичної експертизи та не взяв до уваги, що позивач добровільно працював у шкідливих умовах праці, спростовуються висновками суду та матеріалами справи.
Доводи відповідачів в тій частині, що позивач пропустив строк для звернення до суду з позовною заявою, не перевірив поважності причин його пропуску, не відповідають положенням п.3 ч.1 ст.268 ЦПК України, який встановлює, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров?я або смертю.
Інші доводи апеляційних скарг не є підставами для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» та відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 червня 2010 року в частині стягнутого розміру моральної шкоди на користь ОСОБА_2 з відповідачів ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» та ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» змінити і зменшити розмір моральної шкоди стягнутої з ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» з 30 000 грн. до 21 000 грн. і розмір моральної шкоди стягнутої з ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» зменшити з 15 000 грн. до 4 000 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту набрання ним законної сили.
Складання повного рішення відкладено до 16.11.2010 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: В.І.Неклеса