Справа 22ц-22730 /10 Головуючий у першій
Категорія – 44 (Ш) інстанції Свистунова О.В.
Доповідач Барильська А.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Ляховської І.Є.,
суддів – Барильської А.П., Карнаух В.В.
при секретарі – Євтодій К.С.,
за участю: позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 26 травня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виконання не вчиненої дії та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про виконання не вчиненої дії та відшкодування моральної шкоди та просив суд визнати дії відповідачів, членів комісії з розслідування хронічного професійного захворювання незаконними та зобов’язати їх підписати акт розслідування хронічного професійного захворювання №1 від 13 травня 2008 року. Стягнути з відповідачів на його користь судові витрати в сумі 16 грн. та 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди .
Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 26 травня 2010 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що суд не дав належну оцінку доказам щодо незаконності відмови відповідачів підписати акт розслідування хронічного професійного захворювання №1 від 13.05.2008 року за формою П-4,( надалі - Акт), та незаконного складання ними акту про відмову від підписання Акту, оскільки цей Акт не породжує для позивача ніяких юридичних наслідків, так як позивачу не буде призначене відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області страхове відшкодування. Крім того, відповідачі вийшли за межі своєї компетенції, оскільки медичним закладом позивачу встановлений зв'язок професійного захворювання з умовами праці. Суд не вірно застосував до спірних правовідносин строк позовної давності та безпідставно відмовив у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду – підлягає зміні в частині мотивів відмови в задоволенні позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що Українським науково- дослідним інститутом промислової медицини позивачу ОСОБА_2 було встановлено професійне захворювання.
Відповідно наказу № 302 від 30.10.2007 року на підприємстві ЗАТ «Криворіжіндустройбуд» БУ№5 було створено комісію по розслідуванню професійного захворювання позивача, яка склала акт №1 від 13 травня 2008 року розслідування хронічного професійного захворювання, що підписали окремі члени комісії та затвердив Головний державний санітарний лікар Центрально – Міського району В.І. Корсун 16 травня 2008 року.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 склали акт № 1 від 13 травня 2008 року про відмову від підпису акту розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_2.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущений встановлений законом строк позовної давності для звернення до суду.
Однак, колегія суддів не може погодитись з такими мотивами відмови в задоволені позову з огляду на наступне.
Відповідно до п. 72 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1112 Про «Про деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», (надалі – Постанова), для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим (штатний або позаштатний) направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.
Згідно п. 74 Постанови, у спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання особа направляється до Інституту медицини праці Академії медичних наук (м. Київ). У разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням Інституту щодо встановлення діагнозу і зв'язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу воно може бути оскаржено в судовому порядку.
Відповідно до положень п.76 Постанови, роботодавець організовує розслідування причин виникнення професійного захворювання та наказом призначає комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, підприємства, працівником якого є потерпілий, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. До розслідування в разі потреби можуть залучатися представники інших органів.
Пунктом 78 передбачено, що у разі коли роботодавець або інші члени комісії відмовляються підписати акт форми П-4, складається відповідний акт, який є невід'ємною частиною акта форми П-4.
Акт форми П-4 затверджує головний державний санітарний лікар області (міста, району), на водному, повітряному, залізничному транспорті, Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного лікувально-оздоровчого управління, якому підпорядкована установа державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство.
Згідно п.80, Акт форми П-4 складається комісією з розслідування у шести примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається роботодавцем потерпілому, лікувально-профілактичному закладу, що обслуговує це підприємство, робочому органу виконавчої дирекції Фонду та первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки. Примірник акта надсилається установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, для аналізу і контролю за виконанням заходів.
У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворювання лікувально-профілактичний заклад, що обслуговує підприємство, працівником якого є потерпілий, направляє потерпілого на медико-соціальну експертну комісію для встановлення ступеня втрати ним професійної працездатності.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Українського науково- дослідного інституту промислової медицини № 707 від 27.03.2008 року позивачу ОСОБА_2 було встановлено професійне захворювання.
Підприємство ЗАТ «Криворіжіндустрбуд» не оспорило наявність у позивача професійного захворювання.
На підставі повідомлення УНДІПМ від 11.07.2007 року на підприємстві ЗАТ «Криворіжіндустрбуд» була створена комісія з розслідування хронічного професійного захворювання, яка склала акт розслідування хронічного професійного захворювання №1 від 13 травня 1008 року, що підписаний окремими членами комісії та затверджений Головним державним санітарним лікарем Центрально – Міського району В.І. Корсун 16 травня 2008 року.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовилися від підпису зазначеного Акту, про що склали акт № 1 від 13 травня 2008 року про відмову від підпису акту розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_2, який є невід’ємною частиною акту про розслідування хронічного професійного захворювання.
Таким чином, колегія суддів та не знаходить підстав для визнання їх дій незаконними та зобов’язання їх підписати зазначений Акт, оскільки відповідачі діяли в межах своїх повноважень, та, не погодившись з Актом розслідування хронічного професійного захворювання №1 від 13 травня 2008 року, склали акт про відмову від підпису Акту.
У зв’язку з чим, колегія суддів вважає, що остаточний висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є правильним, однак суд дійшов його не з тих підстав, у зв’язку з чим рішення суду підлягає зміні в частині мотивів відмови в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності відмови відповідачів підписати акт розслідування хронічного професійного захворювання №1 від 13.05.2008 року за формою П-4, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки акт про відмову від підписання Акту розслідування хронічного професійного захворювання є невід’ємною частиною цього Акту і не тягне за собою недійсність Акту розслідування хронічного професійного захворювання.
Доводи апеляційної скарги про те, що Акт розслідування хронічного професійного захворювання не породжує для позивача ніяких юридичних наслідків, так як не підписаний всіма членами комісії є безпідставними, оскільки відповідно до п.78 Положення, на підставі зазначеного Акту, позивачу лікувально- профілактичним закладом, що обслуговує підприємство – «Комунальний заклад 1-а міська лікарня» повинно бути видано направлення на медико- соціальну експертну комісію для встановлення ступеня втрати ним професійної працездатності.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачу не буде призначене відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області страхове відшкодування, оскільки Акт розслідування хронічного професійного захворювання не підписаний всіма членами комісії, є безпідставними, оскільки не має правового значення для вирішення зазначеного спору в межах заявленим ним позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 26 травня 2010 року змінити в частині мотивів відмови в задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виконання не вчиненої дії та відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: