Справа № 22ц- 22448/2010 Головуючий в першій інстанції
Категорія 26 ( І ) суддя Костенко В.В.
Суддя-доповідач - Зубакова В.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Неклеси В.І.
суддів - Зубакової В.П., Митрофанової Л.В.
при секретарі - Іванюк О.В.,
за участю: представника відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області – Бершадської Людмили Станіславівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по щомісячних виплатах у відшкодування шкоди, компенсації у зв`язку із порушенням строків виплати щомісячних сум відшкодування шкоди, перерахунок розміру відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (далі – ВАТ «Суха Балка), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі – відділення Фонду), посилаючись на те, що він є колишнім працівником ВАТ «Суха Балка», під час виконання трудових обов`язків з ним стався нещасний випадок, наслідком якого стала травма та втрата працездатності.
Згідно з висновком МСЕК від 22 грудня 1987 року йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 50% безстроково. Відповідно до наказів, що їх щорічно видавало ВАТ «Суха Балка», йому призначалися щомісячні виплати компенсації втраченого заробітку. У 2005 році йому стало відомо, що на підприємстві не було застосовано для регресних виплат відповідні коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів, що призвело до неправильного нарахування сум щомісячних страхових виплат, що призвело до утворення заборгованості перед ним як з боку ВАТ «Суха Балка», так і відділення Фонду.
Уточнивши та доповнивши позовні вимоги, в остаточній редакції позовної заяви просив суд стягнути з ВАТ «Суха Балка» заборгованість за період з травня 1992 року до березня 2001 року в сумі 24 057 грн. 05 коп., компенсацію у зв`язку з порушенням строків виплати щомісячних сум на відшкодування шкоди за період з січня 1998 року до березня 2001 року в сумі 12 540 грн. 66 коп.; стягнути з відділення Фонду за період з квітня 2001 року до вересня 2005 року заборгованість у розмірі 32 216,12 грн., компенсацію у зв`язку з порушенням строків виплати щомісячних сум відшкодування шкоди за період з квітня 2001 року до вересня 2005 року в розмірі 7 179 грн. 05 коп.; стягнути з відділення Фонду щомісячні страхові виплати в сумі 1 282 грн. 09 коп., починаючи з жовтня 2005 року, до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок або припинення , відповідно до закону.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 03 червня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Суд не звернув уваги на те, що в матеріалах справи є копії наказів по підприємству про підвищення тарифних ставок і посадових окладів, що, відповідно до п. 28 Правил відшкодування шкоди..., є підставою для перерахунку розміру відшкодування шкоди ОСОБА_3
Суд не розглянув позовні вимоги щодо стягнення компенсації у зв`язку з порушенням термінів виплати сум відшкодування шкоди, не виконав вимоги ухвали Верховного Суду України, і не перевірив чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати на підприємстві, не витребував відомостей про розмір середньої заробітної плати за професією позивача.
Крім того, справу розглянуто у відсутності представника відповідача ВАТ «Суха Балка»
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом встановлено, що 05.12.1978 року при виконанні посадових обов`язків крепильника на дільниці №8 шахти ім.Фрунзе з ОСОБА_3 стався нещасний випадок, про що складено акт №4 від 09.12.1978 року (т.1 а.с 13-14).
За висновком МСЕК від 22.12.1987 року позивачу було встановлено 50% втрати профпрацездатності та третю групу інвалідності починаючи з 22.12.1987 року безстроково (т.1 а.с.15).
Наказом по ВАТ «Суха Балка» від 24.07.2003 року №502 ОСОБА_3, на підставі його заяви, проведено перерахунок суми щомісячних виплат у відшкодування шкоди з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів (т.1 а.с.95а).
Спір виник з приводу неправильного застосування ВАТ «Суха Балка» коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів до сум відшкодування шкоди з жовтня 1993 року, що потягло неправильне нарахування та виплату регресних сум підприємством та страхових сум, які виплачує Відділення фонду з 01.04.2001 року.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що ВАТ «Суха Балка»» при обчисленні розміру відшкодування збитків правильно застосовано коефіцієнти реального росту заробітної плати при здійсненні перерахунку щомісячних страхових платежів та визначено страхове відшкодування в розмірі 282,28 грн., що становило на день передачі особової справи до Відділення Фонду, та в зв`язку з чим Відділенням Фонду було проведено перерахунок розміру страхових виплат позивачу.
Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції як такими, що відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.
Відповідно п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993 року зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 1100 від 03.10.1997 року, перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) проводиться у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору. Перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника ( після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
При зростанні тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві з метою збільшення їх частки в середньомісячній заробітній платі в межах встановленого фонду споживання, при якому змінювалась лише структура заробітної плати (одночасно зменшувалися інші складові заробітної плати без зміни її загального розміру), не передбачено підстав для проведення перерахування щомісячних страхових виплат на коефіцієнт росту посадових окладів і тарифних ставок, що витікає з положень нормативно-правових актів, діючих на час виникнення спірних правовідносин, якими визначено порядок нарахування та перерахунку сум відшкодування шкоди працівникові у зв’язку із ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків.
Отже, госпрозрахункові підприємства, виходячи із своїх фінансових можливостей, самостійно визначають зростання коефіцієнтів тарифних ставок (посадових окладів) та терміни їхнього запровадження.
Районний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для перерахування розміру щомісячного відшкодування втраченого заробітку у зв’язку з ушкодженням здоров’я ОСОБА_3 до та після передачі особової справи до Відділення Фонду, оскільки відповідно до Положень ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», галузевих угод між Міністерством промислової політики, добровільними виробничими об'єднаннями і ЦК України профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, при зростанні тарифних ставок посадових окладів з метою збільшення їх частки в середньомісячній заробітній платі в межах встановленого фонду споживання, при якому змінювалась лише структура заробітної плати (одночасно зменшувалися інші складові заробітної плати) без зміни її загального розміру, підстав для проведення перерахування щомісячних страхових виплат на коефіцієнт росту посадових окладів і тарифних ставок не передбачено.
Підприємством вірно визначено розмір середньої зарплати та правильно застосовані коефіцієнти при здійсненні перерахування щомісячних виплат у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у розмірі що не перевищує середньомісячного заробітку відповідного працівника, що підтверджується довідками ВАТ «Суха Балка» (т.2 а.с. 45, 65), а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Крім того, не може бути підставою для скасування рішення суду розгляд справи у відсутності відповідача ВАТ «Суха Балка», оскільки ст. 27 ЦПК України передбачає право на участь у судовому засіданні, яким особа може скористатись на власний розсуд.
На думку колегії суддів, вирішуючи даний спір суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку й ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційна підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції – залишенню без змін, відповідно до ст. 308 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 – відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 червня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: