Справа № 22ц-20077/10 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 34 (_3_) Костенко В.В.
Доповідач – Карнаух В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді – Ляховської І.Є.
суддів - Барильської А.П., Карнаух В.В.
при секретарі - Іванюк О.В.
за участю: позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4
представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Восток-26» - Гладких Григорія Миколайовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Житлово-будівельного кооперативу «Восток-26» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок затоплення квартири, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої затопленням квартири.
Позовні вимоги неодноразово уточнювались та змінювались, в остаточній редакції від 18 лютого 2009 року позивач ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 7618 грн. 56 коп., моральну шкоду в розмірі 12 000 грн. та судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 25 квітня 2007 року до участі у справі в якості співвідповідача притягнуто житлово-будівельний кооператив «Восток-26».
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 серпня 2009 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 Стягнуто з ОСОБА_3 на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1970 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 1500грн.. та судові витрати пропорційно частині задоволених на користь позивача вимог, а саме: витрати на правову допомогу в сумі 500 грн., судовий збір 8.50грн. та 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді 15 грн., витрати за проведення судових будівельних експертиз в сумі 525 грн. в іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд, оскільки судом не взято до уваги, що акти про затоплення від 18.10.2004 р., та 23.03.2005 р, були підроблені ОСОБА_2; на підставі них висновок ПП «Експоцентр» не може бути обґрунтованим; судом не встановлено особу, яка відкрила засувку на опалення.
Позивач ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду і винести по справі нове рішення , яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсягу: стягнути з ОСОБА_3 усього 21747,83 грн. та додаткові витрати за подачу апеляційної скарги. Вважає, що суд безпідставно не прийняв до уваги висновок експертизи від 26.01.2009року, яка визначила розмір збитків 7464 грн.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 позивач ОСОБА_2 зазначила, що факти затоплення підтверджені свідками по справі, які були членами комісії, що підписали акти про залиття. Крім того, залиття квартири сталося 17.10.2004 року, а акт про включення центрального опалення був складений контролером КПТМ 19.10.2004 року , що спростовує припущення відповідача про те, що хтось відкрив заслонку , що і спричинило затоплення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі та головою кооперативу «Восток -26«, в якому знаходиться квартира. Відповідач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 у цьому ж будинку на підставі договору міни від 07.06.1996., і зазначена квартира знаходиться над квартирою позивачки.
Квартира позивачки 17.10.2004. та 23.03.2005. була залита, пошкоджено майно.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, виходячи із положень ст..ст. 319, ч.1 ст.. 1166 ЦК України, дійшов правильного висновку, що в результаті неправомірних дій відповідача, який самочинно виконував ремонтні роботи в належній йому квартирі без дотримання технічних норм та правил, позивачці була спричинена матеріальна шкода.
Однак, вирішуючи питання про визначення суми матеріальної шкоди, в порушення вимог ч.2 ст. 1192 ЦК України, згідно яких розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, стягнув матеріальні збитки станом на 04.08.2005.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності вимог позивачки в частині залиття кухні її квартири, яке сталося від протікання води із квартири відповідача, 23 березня 2005 року, оскільки цей факт встановлено актами \ а.с. 7, 100\ та підтверджено в судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , а також актом , складеним представником Криворізької теплопостачальної компанії за участю ОСОБА_3, згідно якого при обстежені квартири відповідача виявлено, що система гарячого водопостачання демонтована, мається розрив на системі центрального опалення гарячого водопостачання; а також висновком судово-будівельно-технічної експертизи №107 від 19.05.2006. та доданими до нього фотознімками \ а.с. 107-110 т.1\.
При вирішенні питання про стягнення понесених позивачкою витрат у сумі 154,56 грн. на чистку паласу, на думку колегії суддів, суд першої інстанції також допустився помилки, пославшись на недоведеність факту, що він був забруднений саме в результаті затоплення, оскільки свідки ОСОБА_9 та Бур,янова В.Ф. підтвердили, що позивачка після затоплення 17.10.2004. виносила мокрий палас на вулицю для просушки. Вартість чистки паласу підтверджена квитанцією хімчистки \ а.с. 14 т.1 \.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що сума матеріальної шкоди, спричиненої позивачці, повинна визначатися згідно висновку судово-будівельно-технічної експертизи №7 від 26.01.2009. Тому рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди з відповідача повинно бути змінено із збільшенням суми цієї шкоди, з урахуванням витрат на чистку у в сумі 154,56 грн., із 1970 грн. - до 7618 грн. 56 коп. відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
Вирішуючи спір в частині стягнення моральної шкоди, суд дійшов правильного висновку щодо спричинення відповідачем позивачці моральної шкоди, оскільки вона переживала моральні страждання з приводу погіршення стану належної їй власності. Однак, визначаючи розмір цієї шкоди, суд виходив тільки з факту затоплення квартири 17.10.2004. Тому, на думку колегії суддів, з урахуванням того, що квартира була затоплена двічі, розмір моральної шкоди слід збільшити з 1500 грн. до 2000 грн.
Згідно ст.. 88 ЦПК України розмір судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки повинен бути збільшений, а саме: розмір судового збору – з 59,50 грн. до 126,75 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді- з 15 грн. до 120 грн., витрати на правову допомогуз 500 грн. до 800 грн., витрати на проведення судових експертиз з 525 грн. до 1214,77 грн.
В іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.
Доводи ОСОБА_3, викладені в його апеляційній скарзі, щодо недоведеності його вини в затоплені квартири позивачки, спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, ст..ст. 314, 316 ЦПК України колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 серпня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальної, моральної шкоди та судових витрат змінити.
Збільшити розмір майнової шкоди з 1970 грн. до 7618 грн. 56 коп., моральної шкоди – з 1500 грн. до 2000 грн., а також розмір судових витрат на правову допомогу з 500 грн. до 800 грн., судового збору -з 59,50 грн. до 126,75 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді – з 15 грн. до 120 грн., витрат на проведення судових експертиз – 525 грн. до 1214,77 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: