Справа № 22ц – 1101 Головуючий в І інстанції
Тіміргазін Е.Р.
Категорія 32 Доповідач Вадзінський П.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 травня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі:
Головуючого: Капітан І.А.,
Суддів: Вадзінського П.О.,
Колісниченко А.Г.,
при секретарі Пасько Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров’я, -
В С Т А Н О В И Л А:
В липні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеними позовом за захистом своїх інтересів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 15 липня 2006 року на 507 кілометрі автошляху Харків-Сімферополь з вини ОСОБА_3, який керував автомобілем марки ВАЗ 2104, реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода під час якої автомобіль відповідача скоїв наїзд на автомобіль марки ВАЗ 2111, реєстраційний номер НОМЕР_2 в якому знаходилась позивачка. Під час зіткнення позивачці було заподіяно легкі тілесні ушкодження з розладом здоров’я. Вважає, що ОСОБА_3 повинен відшкодувати їй матеріальні збитки у розмірі 237 гривень 48 копійок та моральну шкоду в розмірі 20 тисяч гривень. Просила стягнути з відповідача на її користь вказані суми.
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 лютого 2010 року заявлені позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково. З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягнено матеріальні збитки у розмірі 237 гривень 48 копійок та моральну шкоду в розмірі 10 тисяч гривень. В іншій частині заявлених вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухваленого рішення. Просив постановлене рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заявлених вимог у повному обсязі.
ОСОБА_4, у своїх запереченнях на апеляційну скаргу, наведені в ній доводи не визнала. Вважає постановлене рішення суду є обґрунтованим та законним. Просила подану апеляційну скаргу відхилити, а рішення по справі залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з’явилися до судового засідання, перевіривши законність та обгрунтованність рішення у визначених законом межах, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3, задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 15 липня 2006 року на 507 кілометрі автошляху Харків-Сімферополь, з вини відповідача ОСОБА_3, сталася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої позивачці ОСОБА_4 було заподіяно легкі тілесні ушкодження з розладом здоров’я. Затрати понесені на медичне лікування складають 237 гривень 48 копійок.
Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема якщо шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
гривень 13 копійок, що підтверджується наданими доказами.
На думку колегії суддів, оскаржуване рішення в частині відшкодування матеріальної шкоди, повною мірою ґрунтується на досліджених доказах та відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи.
Із матеріалів справи також вбачається, що позивачці завдано і моральної шкоди, що мала свій вираз у фізичних та душевних стражданнях, викликаних пошкодженням її здоров’я.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, а розмір грошового відшкодування такої шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення і глибини фізичних та душевних страждань позивача, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також ступеня вини особи яка завдала моральної шкоди.
Визначаючи розмір моральної шкоди, колегія суддів, враховуючи ступінь та характер негативних наслідків, що настали в результаті протиправних дій відповідача приходить до висновку, що розмір відшкодування визначений судом першої інстанції в розмірі десяти тисяч гривень є завищеним і не відповідає зазначеним критеріям.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що постановлене рішення суду, в частині стягнення суми компенсації за заподіяну моральну шкоду підлягає зміні, а саме у зменшенні суми стягнення з десяти тисяч гривень до п’яти тисяч гривень.
Доводи апелянта про те, що його вина не доведена в адміністративному порядку, спростовується матеріалами справи /а.с.23/. Адміністративне провадження Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області закрито по не реабілітуючим підставам.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3, підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст.ст. 1188, 23, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія судів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, задовольнити частково.
Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 лютого 2010 року, в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 10 тисяч – змінити, зменшивши суму стягнення до п’яти тисяч гривень.
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення, однак воно може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: