АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====================================================================
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2010 року м.Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого – Гошовського Г.М.
суддів- Вотьканича Ф.А., Машкаринця І.М.
з участю прокурора - Лендела І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляцією помічника прокурора міста Ужгорода на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 листопада 2010 року про відмову в обранні запобіжного заходу в вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2,-
встановив:
Постановою старшого слідчого СВ Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області від 8.11.2010 року відносно ОСОБА_2 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України за фактом збуту ним іншій особі 5.11.2010 року в м.Ужгороді близько 3 грам небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, канабісу (марихуани).
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 18 листопада 2010 року відмовлено в задоволенні подання слідчого про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу в вигляді взяття під варту.
Постанова суду умотивована тим, що обвинувачений має постійне місце проживання, характеризується позитивно, має на утриманні 2-х малолітніх дітей, свою вину в пред»явленому обвинуваченні визнає, даних про продовження ним злочинної діяльності, пререшкоджання встановленню істини в справі чи ухилення від досудового слідства й суду в судовому засіданні не здобуто.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді матеріалів судом першої інстанції, порушує питання про скасування постанови суду як незаконної.
Справа №Ў10-501/10 Номер рядка статистичного звіту:
Головуючий у першії! інстанції: Сочка В. І.
Доповідач: Машкаринець ЇМ.
Апелянт посилається на те, що відмовляючи в обранні обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу в вигляді взяття під варту судом не враховано, що ця особа
обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а тому перебуваючи на волі може перешкоджати подальшому розслідуванню справи, в тому числі щодо з»ясування джерел придбання ним наркотичних засобів та виявлення інших осіб, причетних до незаконного обігу наркотичних засобів, а також буде продовжувати злочинну діяльність
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення ОСОБА_2, який просить апеляцію залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, апеляційний суд відмовляє в задоволенні апеляції з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин, передбачених у статті 148 цього Кодексу, враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров»я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу в вигляді взяття під варту суд першої інстанції з дотриманням зазначений вимог кримінально-процесуального закону дослідив обставини, з якими закон пов»язує можливість обрання запобіжного заходу, дав їй належну оцінку та обґрунтував свій висновок.
Судом всебічно і повно досліджені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який вперше при тягається до кримінальної відповідальності, повністю визнає свою вину, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, утримує двох малолітніх дітей і прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для обрання цій особі запобіжного заходу в вигляді взяття під варту.
Висновок суду відповідає вимогам закону і узгоджуються з матеріалами справи, по якій досудове слідство закінчено, а справа направлена до суду з обвинувальним висновком.
Доводи апеляції про можливість обвинуваченого ухилитись від слідства й суду та займатись злочинною діяльністю жодними фактичними даними не підтверджені і такі є припущеннями, які не спростовують рішення суду першої інстанції.
За таких обставин тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_2 не може слугувати єдиною і достатньою підставою для обрання йому запобіжного заходу в вигляді взяття під варту, в зв»язку з чим оскаржена постанова підлягає залишенню без зміни, а апеляція прокурора без задоволення.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 листопада 2010 року про відмову в обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу в вигляді взяття під варту залишити без зміни, а апеляцію помічника прокурора міста Ужгорода про її скасування - без задоволення.
Судді:
Подання органу досудового слідства щодо обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу в вигляді взяття під варту мотивовано тим, що вказана особа вчинила тяжкий злочин і перебуваючи на волі може ухилитись від досудового слідства та суду, продовжити вчиняти нові злочини та перешкоджати встановленню істини у справі, тобто містить посилання на обставини,зазначені в ст.148 КПК України щодо мети і підстав застосування запобіжного заходу.
В той же час жодних даних, які б вказували на обставини, на які посилається орган досудового слідства як на підставу обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу в вигляді взяття під варту, подання не містить, такі не наведені прокурором при розгляді подання судом першої інстанції, відсутні такі і в апеляції прокурора.
Разом з тим, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що з згоди ОСОБА_5 проведено огляд належного йому автомобіля, де працівниками міліції виявлено та вилучено підроблені ним грошові банкноти, ОСОБА_5 дав досудовому слідству вичерпні зізнавальні покази про обставини виготовлення ним підроблених грошей, добровільно видав копіювальний пристрій, з допомогою яких їх виготовляв, жодного разу не ухилявся від явки до слідчого та не намагався змінити місце свого проживання, чи іншим чином ухилитись від слідства та суду.
Ці обставини свідчать про те, що обвинувачений, визнаючи свою вину, активно сприяє органу досудового слідства в розкриттю злочину, чим спростовуються доводи апелянта про те, що вказана особа, перебуваючи на волі, може ухилитись від досудового слідства та перешкоджати встановленню істини по справі.
Жодними даними не підтверджені і доводи апелянта про те, що обвинувачений ОСОБА_5 може продовжити займатись злочинною діяльністю.
Матеріали кримінальної справи містять дані про те, що ОСОБА_5 вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, проживає зі своєю сім»єю і має постійне місце проживання, страждає рядом хронічних захворювань, а тому доводи апелянта що ця особа, не працюючи, може продовжити займатись злочинною діяльністю для забезпечення свого існування, є припущеннями, які не ґрунтуються на матеріалах справи і спростовуються з»ясованими судом обставинами, які характеризують особу обвинуваченого.
За таких обставин тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5 не може бути єдиною і достатньою підставою для обрання йому запобіжного заходу в вигляді взяття під варту.
Враховуючи, що рішення про відмову в обранні обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу в вигляді взяття під варту судом першої інстанції прийнято з дотриманням вимог ст.ст.148,150 та 155 КПК України, а доводи апеляції не спростовують висновків суду, оскаржена постанова підлягає залишенню без змін, а апеляція прокурора без задоволення.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
апеляцію помічника прокурора м.Мукачево залишити без задоволення, постанову Мукачівського міськрайонного суду від 30 червня 2010 року про відмову в обранні обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу в вигляді взяття під варту залишити без зміни.
Головуючий:
Судді:
Керуючись ст.СТ.365,366 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Головуючий:
Судді:
підприємця, гр.-на України,
Апеляційний суд Закарпатської області у складі:
головуючого:
суддів:
при секретарі:
з участю прокурора:
адвоката:
засудженого: ОСОБА_7
перекладача:
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м.Мукачево на вирок Мукачівського міськрайонного суду від 1 червня 2010 року,яким
ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, мешканця АДРЕСА_1 гр.-на України,
визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 185 ч.2 та 15 ч.2-185 ч.2 КК України і засуджений:
-за ст.186 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі;
- за ст.185 ч.2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;
-за ст.ст.15-ч.2-185 ч.2 КК України на 1(один) рік позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_7 призначено покарання в вигляді позбавлення волі ст. роком на 4(чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з виробуванням, якщо він протягом 3-х років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до вимог ст.76 КК України обов»язки:
-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
-повідомляти ці органи пру місця проживання, роботи або навчання;
-періодично з»являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що 24.12.2009 року біля 19 год. біля під»їзду будинку №71 по вул.Писарева в м.Мукачево, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, відкрито викрав у неповнолітнього потерпілої ОСОБА_8 МРЗ-плеєр марки «SONI» вартістю 264 гривні.
Цим же вироком ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що 6.11.2009 року в період часу зх. 20 год.45 хв.до 21 години, перебувачи в стані алкогольного сп»яніння за попередньою змовою з ОСОБА_9
, без застосування фізичного насильства в кінці вересня 2009 року на полі поблизу винзаводу «Айсберг» в м.Берегово знайшов дикоростучий кущ коноплі, з якого зірвав листя та переніс до закинутої будівлі по вул.Фабричній в м.Берегово, де шляхом сушіння і подрібнення виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс (марихуану), який зберігав у цій будівлі для власного вживання.
22 березня 2010 року біля 14 год.30 хв. в приміщенні магазину «Свіжий хліб» по вул.Б.Хмельницького,93 в м.Берегово працівниками міліції в ОСОБА_10 було вилучено 7,5204 вказаного наркотичного засобу, який ОСОБА_10 в цей день носив при собі в паперовому згортку в зовнішній кишені штанів.
В апеляції помічник Берегівського міжрайонного прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи правильність встановлених судом першої інстанції фактичних обставин скоєного ОСОБА_10 злочину, доведеність вини
та кваліфікацію дій засудженого, порушує питання про скасування вироку у зв»язку з м»ягкістю призначеного покарання та неправильним застосуванням, з призначенням ОСОБА_10 більш суворого покарання.
В обґрунтування апеляції помічник прокурора посилається на те, що засудженому ОСОБА_10 судом першої інстанції призначено покарання з випробуванням без врахування в повній мірі даних що його характеризують,зокрема що вказана особа раніше неодноразово притягалась до кримінальної відповідальності за скоєння умисних злочинів з звільненням судом від відбування покарання з іспитовим строком, по закінченню якого ОСОБА_10 знову скоював нові умисні злочини, що свідчить про неефективність застосування до засудженого покарання з випробувальним строком, яким не досягається мета покарання щодо виправлення цієї особи і запобігання вчинення нею нових злочинів.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_10, який просить апеляцію визнати такою, що не підлягає розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та правильність кваліфікації судом суспільно небезпечного діяння підсудного ОСОБА_10 не оспорюється, а тому в силу ч.1 ст.365 КПК України апеляційним судом не перевіряється.
Винуватість підсудного ОСОБА_10.у вчиненні злочину, за встановлених судом першої інстанції обставин підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених судом та наведених у вироку доказів. Дії ОСОБА_10 за ч.1 ст.309 КК України кваліфіковано вірно.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених санкцією частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом»якшують та обтяжують покарання.
Керуючись ст.ст.323,324,366 та 378 КПК України, апеляційний суд,
засудив:
На вирок апеляційного суду прокурором може бути внесено касаційне подання, а засудженим подана касаційна скарга до Верховного Суду України, протягом одного місяця з моменту проголошення вироку.
Головуючий:
Судді: