ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 761/14288/21

провадження № 61-12915св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: державне підприємство «Сетам», Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу державного підприємства «Сетам» на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Білич І. М., Мостової Г. І., Слюсар Т. А.,

від 27 червня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства ДП «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Святошинський РВ ДВС), ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів та акту державного виконавця про проведення електронних торгів.

2. Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08 травня 2007 року з нього стягувалися аліменти у розмірі 1/4 частини всіх доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_3 на утримання дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 16 липня 2007 року відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання зазначеного рішення суду.

3. У 2019 році він звернувся до суду з позовом про зобов`язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості по аліментам та зняття арешту з банківського рахунку. В межах вказаної справи Святошинським районним судом м. Києва від 12 лютого 2020 року в порядку забезпечення позову було зупинено стягнення у виконавчому провадженні

№ НОМЕР_1 від 16 липня 2007 року до розгляду справи по суті.

4. Однак незважаючи на те, що 12 лютого 2020 року судом було зупинено стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, головним державним виконавцем Святошинського РВ ДВС не було вжито заходів для зупинення проведення електронних торгів в межах цього виконавчого провадження, у зв`язку з чим 18 лютого 2020 року було протиправно реалізовано належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .

5. Також його не було ознайомлено з експертною оцінкою квартири, внаслідок чого він був позбавлений можливості її оскаржити.

6. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати електронні торги від 18 лютого 2020 року недійсними, скасувати протокол проведення електронних торгів № 466312 від 18 лютого 2020 року та акт державного виконавця про проведення електронних торгів від 12 квітня

2021 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва, у складі судді Петренко Н. О., від 17 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

8. Суд першої інстанції вказав, що ухвалою від 12 лютого 2020 року було зупинено стягнення у виконавчому провадженні, а не реалізація майна, а тому у ДП «Сетам» був відсутній обов`язок зупинити електронні торги. Дії державного виконавця при здійсненні своїх повноважень до призначення електронних торгів, зокрема щодо оцінки майна, не стосуються правил проведення торгів, а відтак не можуть бути підставою для визнання цих торгів недійсними. Позивач не посилається на будь-які порушення організатором торгів порядку реалізації арештованого майна, а обґрунтовує свої вимоги діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження.

Короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного суду

9. Постановою Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2021 року скасовано та ухвалене нове судове рішення про задоволення позову. Визнано електронні торги, які були проведені 18 лютого 2020 року недійсними, скасовано протокол проведення електронних торгів за № 466312

від 18 лютого 2020 року та акт державного виконавця про проведення електронних торгів від 12 квітня 2021 року.

10. Колегія суддів вказала, що електронні торги з продажу спірної квартири були проведені під час дії ухвали суду про зупинення стягнення у виконавчому провадженні, яка була обов`язковою для виконання, у тому числі, й державним виконавцем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. У касаційній скарзі ДП «Сетам»просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року,залишивши в силі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2021 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

12. 29 серпня 2023 року ДП «Сетам» подало касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року у справі № 761/14288/21.

13. Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у жовтні 2023 року надійшли до Верховного Суду.

14. Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

15. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

16. Вказує, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва

від 20 лютого 2020 року у справі № 759/458/19 скасовано заходи забезпечення позову, які вжитті згідно з ухвалою цього ж суду від 12 лютого 2020 року. При цьому зазначена ухвала на адресу ДП «Сетам» не надходила та нею не вирішувалось питання щодо зупинення реалізації спірного майна.

17. Звертає увагу, що арешт накладений на майно позивача та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

09 червня 2017 року має вищий пріоритет, ніж зупинення стягнення у виконавчому провадженні відповідно до ухвали суду від 12 лютого 2020 року.

18. Наголошує, що реалізація спірного майна відбулась без порушень правил проведення електронних торгів, а також порушень прав позивача.

19. Зауважує, що позивач не був стороною договору купівлі-продажу, укладеного на спірних електронних торгах, а тому обраний ним спосіб захисту шляхом визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу електронних торгів та акту про проведені електронні торги є неналежним та неефективним.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20. ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 31 грудня 2004 року на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 .

21. Постановою державного виконавця від 16 липня 2007 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1973, виданого 08 травня 2007 року Святошинським районним судом м. Києва, про стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку.

22. У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Святошинського РВ ДВС, ОСОБА_3 про зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості по аліментам та зняття арешту з особистої зарплатної банківської картки (справа № 759/458/19).

23. Постановою старшого державного виконавця від 27 вересня 2019 року здійснено опис та арешт майна боржника, а саме: квартири

АДРЕСА_1 .

24. 05 грудня 2019 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 до ДП «Сетам» подано заявку щодо реалізації нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 на праві власності.

25. Відповідно до протоколу № 457147 проведення електронних торгів,

02 січня 2020 року торги не відбулися.

26. Відповідно до протоколу № 462980 проведення електронних торгів,

28 січня 2020 року торги не відбулися.

27. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12 лютого

2020 року у справі № 759/458/19 за позовом ОСОБА_1 до Святошинського РВ ДВС, ОСОБА_3 про зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості по аліментам та зняття арешту, в порядку забезпечення позову зупинено стягнення у виконавчому провадженні

№ НОМЕР_1 від 16 липня 2007 року до розгляду справи по суті.

28. 18 лютого 2020 року відповідно до протоколу № 466312 проведення електронних торгів, переможцем торгів із продажу спірної квартири став ОСОБА_2 .

29. 12 квітня 2021 року начальником Святошинського РВ ДВС затверджено акт державного виконавця про проведенні електронні торги.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

30. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

31. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

32. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

33. Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

34. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

35. В пунктах 1-4 частини другої статті 16 ЦК України зазначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

36. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

37. Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

38. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

39. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

40. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

41. Частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

42. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а отже, є правочином.

43. Зазначений висновок узгоджується зі статями 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, згідно з якими публічні торги належать до договорів купівлі-продажу.

44. Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а тому така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).

45. Разом з тим, оскільки згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.

46. У постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2013 року, постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 677/994/16-ц зазначено, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином. Такий висновок узгоджується й з положеннями статей 650, 655 та частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги. Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті цього Кодексу).

47. Згідно з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс16, постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 911/494/17 та від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17 при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог щодо порядку проведення електронних торгів та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

48. Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 18, 153, 157 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

49. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

50. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

51. Верховний Суд України у постанові по справі № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року зазначив, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

52. Ураховуючи особливості мети забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, а примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

53. Правочин щодо відчуження майна, яке перебуває під арештом, може бути визнано недійсним за позовом заінтересованої особи, незалежно від того, чи було зареєстроване таке обтяження відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на час його укладення, якщо про встановлену заборону сторонам правочину було відомо.

54. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 543/730/14-ц,

у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 373/101/18-ц, від 14 грудня 2022 року у справі № 372/437/20, від 11 березня 2020 року у справі № 404/6619/17.

55. В тому разі, коли під час дії заборони відбувається відчуження такого майна особою, обізнаною про накладення арешту на майно чи заборону вчиняти дії, направлені на його відчуження, відповідний правочин може визнаватися недійсним. При цьому не має правового значення і не може бути перешкодою для визнання договору недійсним той факт, що ухвала суду про забезпечення позову таким шляхом на момент укладання правочину ще не була зареєстрована відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

56. Пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

57. Відповідно до частини перша статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

58. Відповідно до пункту 2 розділу XІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5) тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є: рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України «Про виконавче провадження»; відкладення проведення виконавчих дій; зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, відкладення проведення виконавчих дій; наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності.

59. У разі надходження постанови державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій або постанови про відкладення проведення виконавчих дій Організатор зобов`язаний негайно зупинити електронні торги (торги за фіксованою ціною) та поновити їх при одержанні постанови виконавця про продовження примусового виконання рішення чи закінчення строку відкладення виконавчих дій. У постанові виконавця в обов`язковому порядку зазначається номер лота, електронні торги щодо реалізації якого підлягають зупиненню або відновленню.

60. Згідно з абзацом першим пункту 3 розділу XІ Порядку № 2831/5 за наявності підстав, визначених у пункті 2 цього розділу, організатор негайно зупиняє електронні торги (торги за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом, про що складає акт про зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) з фіксацією підстави та рішення про їх зупинення. З моменту зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом строки електронних торгів автоматично зупиняються.

61. Апеляційний суд, встановивши, що в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини було реалізоване спірне нерухоме майно на електронних торгах, в той час, як ухвалою Святошинського районного суду

м. Києва від 12 лютого 2020 року у справі № 759/458/19 в порядку забезпечення позову було зупинено стягнення у вказаному виконавчому провадженні, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки оспорювані електронні торги порушують його права і законні інтереси, проведені із порушенням законодавства та всупереч заборони застосованої судом.

62. Такі висновки апеляційного суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10 липня 2024 року у справі

№ 193/182/21, та не суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17,

від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18, на які заявник посилається у касаційній скарзі.

63. Доводи касаційної скарги ДП «Сетам» загалом є аналогічними доводам відзиву на апеляційну скаргу, яким суд апеляційної інстанції надав належну оцінку, з якою погоджується і Верховний Суд.

64. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

65. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

66. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

67. Оскаржувана постанова апеляційного суду є достатньо вмотивованою та містить висновки суду щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

68. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

69. Зважаючи на викладене, Верховний Суд, переглянувши постанову апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

70. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411

ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державного підприємства «Сетам» залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович