ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2024 року

м. Київ

справа №640/22768/21

адміністративне провадження № К/990/3346/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №640/22768/21

за позовом ОСОБА_1

до Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство «Національні інформаційні системи»,

про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року (головуюча суддя: Безименна Н.В., судді: Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.)

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У серпні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність начальника Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевського Андрія Миколайовича, який в порушення пункту 8 розділу ІІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 5 серпня 2016 року №2432/5, не повідомив письмово адміністратора автоматизованої системи виконавчого провадження про звільнення з роботи 28 травня 2021 року старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кашицької Анастасії Юріївни;

- визнати протиправними дії начальника Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевського Андрія Миколайовича щодо передачі виконавчого провадження НОМЕР_1 в межах Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а саме: від старшого державного виконавця Кашицької Анастасії Юріївни до старшого державного виконавця Гаражи Михайла Геннадійовича ;

- зобов`язати Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії щодо обліку виконавчого провадження НОМЕР_1 за старшим державним виконавцем Кашицькою Анастасією Юріївною.

29 грудня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.

8 жовтня 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2021 року, скориставшись підсистемою ЄСІТС «Електронний суд».

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху.

Суд виснував, що апеляційна скарга подана з пропуском апеляційного строку, оскільки рішення суду першої інстанції надійшло до Електронного кабінету позивача 31 грудня 2021 року. Водночас суд зазначив, що апелянт не просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Для усунення недоліків апеляційної скарги суд надав позивачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Ця ухвала була доставлена до електронного кабінету позивача 24 жовтня 2022 року.

4 листопада 2022 року ОСОБА_1 подав через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» заяву про усунення недоліків апеляційної скарги. Позивач просив поновити строк на апеляційне оскарження, мотивувавши тим, що десятиденний строк для оскарження рішення суду першої інстанції в цій категорії справи починається з дня його проголошення, але у відкритому судовому засіданні 6 грудня 2021 року, на якому він був присутній, не було проголошено та вручено повний текст судового рішення, що унеможливлює обчислення строку на апеляційне оскарження. Також зазначав, що в матеріалах справи відсутнє поштове повідомлення, у якому проставлено дату про вручення позивачу паперової копії оскаржуваного рішення суду.

27 грудня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, відповідно до якої: відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2021 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на основі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд виходив з того, що скаржник не довів наявності поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

У цьому контексті суд зазначив, що рішення було складене 29 грудня 2021 року, підписане кваліфікованим електронним підписом судді 30 грудня 2021 року та надійшло до електронного кабінету позивача 31 грудня 2021 року. Також апеляційний суд зауважив, що 13 січня 2022 року позивач ознайомлювався з матеріалами справи. Водночас суд наголосив, що апеляційна скарга була подана 8 жовтня 2022 року, тобто після спливу строків, встановлених статтею 287, 295 КАС України. На тлі цього суд також вказав, що скаржник не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

З урахуванням цих обставин і міркувань апеляційний суд констатував відсутність підстав для поновлення пропущеного апелянтом процесуального строку.

Не погоджуючись з указаною ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_1 оскаржив її в касаційному порядку.

Скаржник просить Верховний Суд скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник покликається на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права. Стверджує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про недотримання ним строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не подали, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримали 31 березня 2023 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, дійшовши висновку, що скаржник не виконав вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в частині наведення належних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження і не зазначив об`єктивних та поважних причин пропуску цього строку й суд їх не встановлено, у зв`язку з чим наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Верховний Суд погоджується з цим висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

Згідно з частиною шостою статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Водночас за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Стаття 287 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, та частина шоста якої встановлює спеціальний у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Водночас статтею 287 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 цього Кодексу. Також на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 287 цього Кодексу строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.

Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їхньої поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

У справах цієї категорії, які є терміновими, у розумінні КАС України, надзвичайно важливим, в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження, є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням інших фактичних обставин.

Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини третьої статті 298 КАС України з метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.

Аналогічний висновок щодо застосування означеної норми процесуального права неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду, зокрема від 17 квітня 2019 року у справі №212/2354/18, від 19 червня 2019 року у справі №175/4952/18, від 2 жовтня 2019 року у справі №404/7875/18, від 4 березня 2021 року у справі №199/7454/17(6а/199/13/18), від 15 червня 2021 року у справі №160/13864/20, від 24 червня 2021 року у справі №380/7669/20, від 8 вересня 2021 року у справі №640/18091/20, від 29 жовтня 2021 року у справі №280/5014/20, від 23 грудня 2021 року у справі №640/26945/20.

Подібний висновок щодо порядку обчислення строку на апеляційне оскарження також викладений у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі №461/5908/18.

Положеннями частин п`ятої, шостої статті 251 КАС України (у редакції станом на момент ухвалення рішення судом першої інстанції) було передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення

Згідно із частиною першою, сьомою статті 18 КАС України (у редакції станом на момент ухвалення рішення судом першої інстанції) у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення, або довідки про доставку в електронному вигляді рішення суду до Електронного кабінету із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному КАС України.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження судових рішень в кожній конкретній справі залежить від вказаних у відповідній заяві причин, підтверджених належними доказами. Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин. Водночас суд може встановити наявність таких перешкод за умови подання відповідних доказів особою, яка пропустила процесуальний строк та клопоче про його поновлення.

Ця справа є справою з приводу дій, бездіяльності органу державної виконавчої служби.

29 грудня 2021 року суд першої інстанції розглянув справу й ухвалив рішення у порядку письмового провадження.

30 грудня 2021 року рішення було підписане кваліфікованим електронним підписом судді.

31 грудня 2021 року об 11:40 год рішення надійшло до електронного кабінету ОСОБА_1

4 січня 2022 року забезпечено надання загального доступу до вказаного рішення.

13 січня 2022 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи.

8 жовтня 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

За встановлених обставин цієї справи ОСОБА_1 був зареєстрований в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» і листування суд першої інстанції із позивачем здійснював за допомогою цієї підсистеми, зокрема, шляхом надіслання рішення суду від 29 грудня 2021 року в електронній формі.

Оскільки із 5 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а копія оскаржуваного судового рішення відповідно до приписів частини сьомої статті 18 КАС України доставлена позивачеві, який мав зареєстровану офіційну електронну адресу в ЄСІТС, то у суду першої інстанції не було обов`язку направляти оскаржуване судове рішення іншими засобами зв`язку.

Отже, 31 грудня 2021 року розпочався відлік строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду розпочався. На момент подання апеляційної скарги 8 жовтня 2022 року визначений статтями 287, 295 КАС України строк апеляційного оскарження (протягом десяти чи тридцяти днів) у будь-якому випадку закінчився.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визнання поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення від 29 грудня 2021 року, які були наведені позивачем у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали позивачу скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначив та не надав.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На цій основі Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції постановив законну й обґрунтовану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження і підстави для її скасування чи зміни відсутні.

У задоволенні касаційної скарги належить відмовити.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду