Справа № 199/6637/24

(2-о/199/283/24)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Авраменко А.М., ознайомившись із матеріалами заяви окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Державний нотаріус четвертої дніпровської нотаріальної контори Шугаєва Н.С., ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, - місця відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2024 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищевказана заява окремого провадження, ознайомившись із матеріалами якої, приходжу до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, згідно ст.293 ч.1 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом ст.293 ч.2, ст.315 ч.1 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, постанова Верховного Суду від 22 квітня 2020 року по справі №200/14136/17)

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. Наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року по справі №227/2188/21.

За змістом ст.ст.1216, 1217, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України.

За змістом норм ст.ст.1220, 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 ЦК України).

Згідно ст.1277 ч.ч.1-3 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Частиною 4 ст.315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Нормою ст.258 ЦПК України встановлено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Як вбачається зі змісту заяви окремого провадження ОСОБА_1 , остання просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що місцем відкриття спадщини після смерті її родички ОСОБА_3 , є наступна адреса: АДРЕСА_1 . При цьому заявник посилається, що окрім неї спадкодавцем є її брат ОСОБА_2 , який може успадкувати спадкове майно після смерті ОСОБА_3 нарівні із заявником.

Таким чином, з викладеного слідує, що з огляду на положення ст.1277 ЦК України та наявність перешкод в оформленні спадкових прав у заявника вбачається наявність спору право між заявником та відповідним органом місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а саме наявності у такого органу місцевого самоврядування можливості реалізації в порядку ст.1277 ЦК України права на набуття у власність спадкового майна, що позбавить заявника відповідного права на це спадкове майно. Крім того, з огляду на зміст заяви окремого провадження, спадкоємцем, який також претендує на прийняття спадщини, як і заявник, є заінтересована особа ОСОБА_2 , який обмежуватиме право заявника на спадкування всієї спадщини як спадкоємець тієї ж черги за законом.

Відтак, дану заяву окремого провадження слід оцінювати як таку, результати розгляду якої впливатимуть на подальше вирішення спору між заявником та відповідним органом місцевого самоврядування та/або рідним братом заявника щодо майбутнього власника спадкового майна.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, приймаючи до уваги наявність між заявником та відповідним органом місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або братом заявника спору про право, приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у цивільній справі окремого провадження на підставі ст.315 ч.4 ЦПК України.

Відповідно до ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції. З цієї підстави судовий збір повертається в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що заявником при зверненні до суду із даною заявою окремого провадження було сплачено судовий збір в розмірі 605,61 гривень, однак даною ухвалою судді відмовлено у відкритті провадження у справі, що за змістом норм Закону України «Про судовий збір» зумовлює виникнення у заявника права на повернення сплаченого нею судового збору в повному обсязі, приходжу до висновку про необхідність повернення заявнику судового збору у вищевказаному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 186, 187, 258-261, 263, 293, 315, 352-355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у цивільній справі за заявою окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Державний нотаріус четвертої дніпровської нотаріальної контори Шугаєва Н.С., ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, - місця відкриття спадщини - відмовити.

Повернути заявнику ОСОБА_1 сплачений нею при подачі до суду заяви окремого провадження, у відкритті провадження у справі за якою відмовлено цією ухвалою, судовий збір в розмірі 605,60 гривень, перерахований згідно квитанції (код квитанції №6448-0570-2113-4356) від 24 серпня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі постановлення ухвали без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя А.М. Авраменко