Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 грудня 2010 р. справа № 2а-25361/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ушенка С. В.
при секретарі Кутафіній К.Ю.
за участю представника позивача Трачук Ю.О. (за довіреністю),
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області до ОСОБА_2 про видворення громадянина Грузії за межі України у примусовому порядку, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Донецьке МУ ГУМВС України в Донецькій області, звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про видворення громадянина Грузії за межі України у примусовому порядку мотивуючи свої вимоги тим, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув на територію України з Грузії 21.05.2008 р. через КПП «Донецьк-аеропорт» за паспортом громадянина Грузії серії НОМЕР_1 у приватних справах. З того часу як приїхав, він проживав у свого знайомого громадянина України ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. По закінченню терміна тимчасового перебування (90 днів) відповідач своєчасно не звернувся до підрозділів СГІРФО ГУМВС України в Донецькій області для продовження терміну перебування в Україні, ніяких документів на право проживання в Україні не оформлював, за межі України не виїжджав, проживає на території Україні без реєстрації та документів на право проживання, тобто не законно, за що був складений адміністративний протокол за ст. 203 ч. 1 КУпАП № 637485 від 26.04.2010 р. На приймаючу сторону громадянина України – ОСОБА_4 був складений адміністративний протокол за ст. 205 КУпАП. Родичів, що законно мешкають на території України не має, не вчиться. За відсутністю коштів та постійного джерела існування, а також покриття витрат пов’язаних з перебуванням в Україні громадянин Грузії ОСОБА_2 був вимушений незаконно працювати підсобним робітником без дозволу на працевлаштування на території України. Підстав для подальшого перебування в Україні у громадянина Грузії ОСОБА_2 немає. 30.04.2010 р. Петровським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області відносно громадянина Грузії ОСОБА_2 було прийнято рішення про видворення за межі України, а також заборонено подальший в’їзд в Україну строком на 6 (шість) місяців, про що його було ознайомлено під підпис, а також роз’яснено наслідки невиконання даного рішення. Однак, до теперішнього часу громадянин Грузії ОСОБА_2 не виїхав, мотивуючи відсутністю коштів на придбання білету. Своїми діями громадянин Грузії ОСОБА_2 грубо порушує порядок перебування іноземців в Україні, а саме: тривалий час мешкає на території України без документів на право проживання з грубими порушеннями порядку реєстрації, переміщення та вибору місця мешкання на території України. Просить суд видворити громадянина Грузії ОСОБА_2 в примусовому порядку за межі України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просить суд задовольнити позов.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.
Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Таким чином, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши в судовому засіданні наявні докази суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.
Відповідач, громадянин Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув на територію України з Грузії 21.05.2008 р. через КПП «Донецьк-аеропорт» за паспортом громадянина Грузії серії НОМЕР_1 у приватних справах. З того часу як приїхав, він проживав у свого знайомого громадянина України ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. По закінченню терміна тимчасового перебування (90 днів) відповідач своєчасно не звернувся до підрозділів СГІРФО ГУМВС України в Донецькій області для продовження терміну перебування в Україні, ніяких документів на право проживання в Україні не оформлював, за межі України не виїжджав, проживає на території Україні без реєстрації та документів на право проживання, тобто не законно, за що був складений адміністративний протокол за ст. 203 ч. 1 КУпАП № 637485 від 26.04.2010 р. На приймаючу сторону громадянина України – ОСОБА_4 був складений адміністративний протокол за ст. 205 КУпАП. Родичів, що законно мешкають на території України не має, не вчиться. За відсутністю коштів та постійного джерела існування, а також покриття витрат пов’язаних з перебуванням в Україні громадянин Грузії ОСОБА_2 був вимушений незаконно працювати підсобним робітником без дозволу на працевлаштування на території України. Підстав для подальшого перебування в Україні у громадянина Грузії ОСОБА_2 немає.
Згідно ч. 5 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» суд, за зверненням органу внутрішніх справ, приймає рішення про примусове видворення іноземця або особи без громадянства, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення, або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
30.04.2010 р. Петровським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області відносно громадянина Грузії ОСОБА_2 було прийнято рішення про видворення за межі України, а також заборонено подальший в’їзд в Україну строком на 6 (шість) місяців, про що його було ознайомлено під підпис, а також роз’яснено наслідки невиконання даного рішення. Однак, до теперішнього часу громадянин Грузії ОСОБА_2 не виїхав, мотивуючи відсутністю коштів на придбання білету.
Таким чином, відповідач, не маючи підстав для подальшого перебування на території України, не покинув територію України у встановлений строк в добровільному порядку, проживає на території України нелегально, тобто з грубим порушенням встановленого порядку реєстрації, переміщення та вибору місця проживання, чим порушує вимоги п.п.18-33 «Правил в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 р. (з подальшими змінами та доповненнями).
Оскільки громадянин Грузії ОСОБА_2 ухиляється від виїзду з території України в добровільному порядку, у суду є обґрунтовані підстави вважати, що він і в подальшому також буде ухилятися від виїзду за межі України.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в’їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більш ніж шість місяців.
Таким чином, громадянин Грузії ОСОБА_2 підлягає розміщенню в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України у примусовому порядку, але не більш ніж шість місяців з дня початку розміщення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що громадянин Грузії ОСОБА_2 перебуває на території Україні без законних на це підстав, коштів для забезпечення свого проживання не має та ухиляється від виїзду з території України, а тому підлягає затриманню і видворенню з території України в примусовому порядку із забороною в’їзду на територію України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8 - 11, 71, 86, 160 – 163, 256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області до ОСОБА_2 про видворення громадянина Грузії за межі України у примусовому порядку – задовольнити в повному обсязі.
Затримати громадянин Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_1, який прибув на територію України з Грузії, та видворити в примусовому порядку за межі території України з подальшою забороною в’їзду на територію України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.
Суддя Ушенко С. В.