Справа № 11-244/2007 року Головуючий: в 1-й інстанції: Луценко О.П.
Категорія: ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України Доповідач: Шершун В.В.
ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«4» квітня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді: Ковтуна В.П.,
суддів: Шершуна В.В., Бойко Л.В., з участю прокурора: Бірюченко С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у суді першої інстанції на вирок Ярмолинецького районного суду від «15» лютого 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженку с Глушківці, Ярмолинецького р-ну, Хмельницької обл., жительку АДРЕСА_1, українку, гр-ку України, з базовою середньою освітою, пенсіонерку, неодружену, має на утриманні одну дитину-інваліда, раніше не судиму
засуджено за ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 1700 грн.
До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід засудженій у вигляді підписки про невиїзд - скасовано.
Речовий доказ - гроші в сумі 500 грн. повернуто засудженій.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 6 січня 2007 року, близько 15 год., в приміщенні службового кабінету № 9 Ярмолинецького РВ УМВСУ в Хмельницькій обл., з метою уникнення адміністративної відповідальності у вигляді штрафу з конфіскацією тютюнових виробів за вчинене адміністративне правопорушення за ст. 156 КУпАП намагалася дати хабара в сумі 500 грн. старшому оперуповноваженому групи ДСБЕЗ Ярмолинецького УМВСУ в Хмельницькій обл. капітану міліції ОСОБА_2, який займався перевіркою цього правопорушення. ОСОБА_2 від отримання хабара відмовився і вжив заходів для повідомлення про дачу йому хабара у прокуратуру Ярмолинецького р-ну.
В апеляції прокурор просить скасувати вирок місцевого суду змінити в частині вирішення долі речових доказів.
При цьому апелянт посилається на істотне порушення судом кримінально-процесуального закону, так як, на думку прокурора, суд в порушення п. 4 ч. 1 ст. 81 КПК України та п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у
справах про хабарництво» № 5 від 26 квітня 2002 року, предмет хабара (гроші в сумі 500 грн.) постановив передати не в дохід держави, а - повернути засудженій.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримку своєї апеляції, пояснення засудженої ОСОБА_1 в заперечення апеляції, вивчивши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню.
Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винною у замаху на давання хабара.
Даний висновок суду підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і відповідає фактичним обставинам справи.
Так, сама ОСОБА_1 повністю визнала свою вину і пояснила, що намагалась дати працівнику міліції ОСОБА_2 хабар в розмірі 500 грн. з метою ухилення від адміністративної відповідальності за торгівлю тютюновими виробами без належної ліцензії.
Зізнавальні покази ОСОБА_1 повністю підтверджуються показами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Факт вилучення з кабінету ОСОБА_2 500 грн., які ОСОБА_1 намагалась передати йому як хабар, підтверджується протоколом огляду від 06.01.2007 року.
Факт торгівлі ОСОБА_1 тютюновими виробами без належної ліцензії підтверджено протоколом про порушення нею ст. 156 КУпАП від 06.01.2007 року.
Названим доказам суд першої інстанції дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 15, ст. 369 ч.І ККУ, оскільки вона намагалась дати хабара, але не довела свій умисел до кінця, з причин від неї не залежних.
Міра покарання Муляр призначена з дотриманням вимог ст. 65 КК України - з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винної та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в якості хабара капітану міліції ОСОБА_2 використала 500 грн., які суд, на підставі ст. 81 КПК України постановив повернути засудженій, як «законному володільцю».
Разом з тим, на підставі ч.4 ст. 81 КК України зазначені 500 грн., як предмет злочину, мають конфіскуватись.
Відповідно до роз'яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво, предмет хабара на підставі ч.4 ст. 81 КПК України має передаватися в дохід держави.
За таких обставин, повернення судом предмету хабара засудженій є неправильним, тому суд допустився неправильного тлумачення норм кримінально-процесуального закону.
Зважаючи на наведене, доводи апеляції про неправильність вирішення судом долі речових доказів - грошей в сумі 500 грн. - заслуговують на увагу.
Оскільки райсуд неправильно застосував кримінально-процесуальний закон, вирок суду, у відповідності до вимог ст. 365 КПК України підлягає зміні з підстав, передбачених п.4 ст. 373 КПК України.
Колегією суддів також встановлено, що у вступній частині вироку, суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15, ч.І ст. 368 КК України, допустивши таким чином, явну описку, оскільки за всіма матеріалами справи, ОСОБА_1 обвинувачувалась за ст. 15, ч.1 ст. 369 КК України. Цю помилку колегія суддів вважає за необхідне виправити в порядку ст. 365 ч.2 КПК України
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 365, 366, 373 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляцію прокурора задоволити.
Вирок Ярмолинецького районного суду від «15» лютого 2007 року відносно ОСОБА_1 в частині вирішення питання речових доказів змінити.
Речовий доказ по справі - гроші в сумі 500 грн. - конфіскувати в дохід держави.
В порядку ст. 365 ч. 2 КПК України замінити у вступній частині вироку запис про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 15, ч.І ст. 368 КК України на ст. 15, ч.І ст. 369 КК України.
В решті вирок суду залишити без зміни.