Справа № 11- 256, 2007року Головуючий в 1-й інстанції фанда В.П.
Категорія: на постанову Доповідач Бойко Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого Ковтуна В.П.,
суддів Бойко Л.В., Бережного С.Д.,
з участю прокурора Кондратюка П.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали справи за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 31 жовтня 2006 року.
Цією постановою ОСОБА_1 відмовлено в звільненні його від відбування покарання на підставі Закону України „Про амністію" від 31.05.2005 року.
У своїй апеляції ОСОБА_1 просить скасувати вказану постанову суду у зв'язку з тим, що вона є незаконною та необгрунтованою, вказує, що в матеріалах справи відсутня постанова Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 08.09.1997 року про застосування щодо нього амністії, яку застосували без його згоди.
Заслухавши доповідача, ОСОБА_1, який просив постанову суду скасувати, думку прокурора про скасування постанови суду через неповноту судового слідства, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів,
Знаходить
Що апеляція ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п „ж" ст. 7 Закону України „Про амністію" від 31 травня 2005 року амністія не застосовується до осіб, до яких протягом 1995 - 2005 років було застосовано амністію незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисний злочин.
Проте, в матеріалах справи відсутні відповідні документи, які б підтверджували той факт, що до засудженого ОСОБА_1 раніше вже застосовувалась амністія.
В матеріалах справи наявні лише довідки-повідомлення начальника Коломийського MB КВІ УДДУПВП в Івано-Франківській області та голови Снятинського районного суду Івано-Франківської області про те, що за постановою вищезазначеного суду від 1.08.1997 року ОСОБА_1 був звільнений від відбування покарання по амністії згідно Закону України „Про амністію" від 1997 року. Однак ці повідомлення не можуть бути підставою для відмови у задоволенні прохання засудженого. Сам засуджений ОСОБА_1 категорично заперечує те, що на підставі закону про амністію він був звільнений від відбування покарання, призначеного за вироком суду від 4.09.1996 року, мотивуючи тим, що покарання у вигляді одного року виправних робіт він повністю відбув на протязі всіх 12 місяців з його заробітку регулярно проводили відрахування 15% .
В даному випадку для повного і всебічного з'ясування зазначених обставин необхідна постанова суду про застосування до нього раніше закону про амністію, яка являється основним і достовірним доказом, який підтверджує сам факт застосування амністії. Якщо оригінал такої постанови знищений у зв'язку із закінченням строку зберігання матеріалів, то її копія в силу Інструкції про діловодство повинна зберігатись у кримінальній справі засудженого. Проте, ці обставини не перевірені. Крім того, в матеріалах справи відсутня довідка з Щ УВВ в Івано-Франківській області.
Отже, в матеріалах справи відсутні достовірні докази, які підтверджують факт застосування
до засудженого Закону України „Про амністію" від 26.06.1997 року.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає необхідним скасувати постанову суду та запропонувати суду першої інстанції зобов'язати відповідні органи надати вищевказані документи.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляцію ОСОБА_1 частково задоволити, постанову Хмельницького міськрайонного суду від 31.10.2006 року щодо нього скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.