Справа №11-257, 2007року Головуючий в 1-й інстанції Савчук Р.І.
Категорія: ст. 115 ч.1 КК України Доповідач Дуфнік Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2007 року Колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Ковтуна В.П.
суддів Дуфнік Л.М., Цугеля І.М.
з участю прокурора Леськіва В.О.
потерпілої ОСОБА_2
представника потерпілої ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в розгляді справи, потерпілої ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 08 лютого 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого; -
засуджено за ст. 119 ч. 1 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому постановлено обчислювати з 08 лютого 2007 року; зараховано в цей строк час тримання під вартою з 08 лютого 2006 року по 07 лютого 2007 року
Запобіжний захід залишено попередній - тримання під вартою.
Цивільні позови задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 624 грн. матеріальних збитків та 25000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - по 10000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області 39 грн. 10 коп. судових витрат за проведення експертизи.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 вчинив вбивство ОСОБА_6 через необережність при наступних обставинах. 07.02.2006 року близько 22 год. в помешкання засудженого АДРЕСА_1 зайшли ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які разом з ОСОБА_1 розпили пляшку горілки. Близько 22 год. 30 хв. засуджений випровадив їх з дому, однак через деякий час ОСОБА_6 повернувся і між ним та ОСОБА_1 виникла сварка, в ході якої засуджений зайшов в кімнату будинку, взяв з сейфу мисливську рушницю ГЖ-54, зарядив її двома набоями та вийшов на веранду. Намагаючись налякати ОСОБА_6 та змусити його покинути домоволодіння, підсудний, ставши в дверях веранди, зробив перший постріл з
рушниці в землю поруч з ОСОБА_6, а другим пострілом, який був спрямований в сторону потерпілого в безпосередній близькості над його головою, ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_6 одне вогнепальне доторкане поранення лобної та тім'яної ділянок волосяної частини голови, яке проявилось раною м'яких тканин, переломами кісток склепіння та основи черепа, забоєм та розміжченням головного мозку, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, від якого настала смерть останнього.
В поданій апеляції прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 за ст.115 ч.І КК України покарання у вигляді 10 років позбавлення волі. Прокурор вказує, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, що потягло за собою застосування закону, який не підлягав застосуванню, безпідставну перекваліфікацію дій засудженого із ч. 1 ст.115 КК України на ч.І ст. 119 КК України, посилаючись на те, що засуджений ОСОБА_1, вчиняючи постріл з мисливської рушниці поверх голови потерпілого ОСОБА_6, усвідомлював суспільно-небезпечний характер та наслідки свого діяння, оскільки він є мисливцем зі значним стажем, та міг передбачити наслідки пострілу в бік людини.
Як вбачається із апеляції потерпілої ОСОБА_2, вона також просить скасувати вирок суду щодо ОСОБА_1, оскільки вважає, що суд безпідставно кваліфікував його дії за ст. 119 ч.І КК України, керуючись лише припущеннями про відсутність в нього умислу на вбивство, та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_1 за ст.115 ч.І КК України, призначивши покарання в межах санкції даної статті. Крім того, апелянтка просить задовольнити в повному обсязі її позовні вимоги про стягнення на її користь 30000 грн. моральної шкоди.
Засуджений ОСОБА_1 в апеляції просить врахувати, що він оборонявся від дій потерпілого, і пом'якшити призначене покарання, застосувавши ст.69 КК України.
В запереченні на апеляцію прокурора захисник ОСОБА_8 вказує на законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції, а тому просить залишити його без зміни.
Заслухавши доповідача, прокурора, потерпілу ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1, які підтримали подані ними апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що підстав для їх задоволення не вбачається.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину повністю підтверджуються зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами. Дії засудженого правильно кваліфіковані за ст.119 ч.І КК України.
Як в ході досудового слідства, в тому числі при відтворенні обстановки і обставин події, так і в суді засуджений ОСОБА_1, заперечуючи наявність у нього умислу на вбивство ОСОБА_6, пояснював, що 7 лютого 2007 року біля 22 год. в своєму будинку АДРЕСА_1 він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розпивав спиртні напої, а згодом між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник конфлікт і він вигнав їх з будинку. Через деякий час хтось почав стукати у двері веранди, висловлюватися нецензурними словами. Вийшовши на вулицю, він побачив ОСОБА_6 в чорній масці, який розмахував металевим ломом. Повернувшись в будинок, він зарядив мисливську рушницю двома набоями і з порогу вистрілив в землю біля ніг ОСОБА_6, який вже був без маски, щоб той покинув його двір. Однак замість
цього ОСОБА_6, розмахуючи ломом, кинувся до нього. Відскочивши у веранду і намагаючись налякати ОСОБА_6 та змусити його піти геть, здійснив другий постріл, спрямувавши рушницю над головою потерпілого. Однак в цей час ОСОБА_6, наближаючись до нього, піднявся на сходинку, і отримав вогнепальне поранення голови, внаслідок чого впав. Побачивши це, він одразу попросив сусідів викликати міліцію та швидку медичну допомогу.
Такі пояснення засудженого повністю узгоджуються з даними протоколу огляду місця події від 7 лютого 2006 року, протоколу відтворення обстановки і обставин події від 8 лютого 2006 року, висновком судово-медичної експертизи № 20 від 24 березня 2006 року, показаннями експерта ОСОБА_9, а також свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в судовому засіданні.
Так, свідок ОСОБА_7 підтвердив факт розпивання пляшки спиртного в будинку засудженого разом з ОСОБА_6 увечері 7 лютого 2006 року, пояснивши, що після цього ОСОБА_1 говорив їм йти додому, оскільки до нього хтось має прийти (а.с.252,267).
Згідно з показаннями в суді свідка ОСОБА_12 (а.с.260) до приїзду швидкої медичної допомоги та міліції вона бачила, що ОСОБА_6 лежав на спині біля порогу будинку ОСОБА_1 ногами до вхідних дверей і ще подавав ознаки життя.
При огляді місця події 7 лютого 2006 року (а.с.5-6) на подвір'ї будинку засудженого були виявлені плями крові на відстані 150 см від сходового маршу, металева рейка довжиною 650 мм, в коридорі будинку - рушницю ІЖ-54 12 калібру із знятим запобіжником та двома відстріляними гільзами, а в кімнаті - відчинений сейф для зберігання мисливської зброї.
Під час відтворення обстановки і обставин події 8 лютого 2006 року (а.с.29 - 38) на місці, куди ,як пояснив ОСОБА_1, він здійснив перший постріл, на відстані 5,2 м від сходів було виявлено приплюснуту деформовану дробину та пиж з войлока.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 20 від 24 березня 2006 року причиною смерті ОСОБА_6, яка настала 8 лютого 2006 року о 2 год., було одне дотичне вогнепальне дробове поранення волосяної частини лобної та обох тім'яних ділянок голови, яке проявилося раною м'яких тканин голови, переломами кісток склепіння та основи черепа, забоєм та розміжченням головного мозку, і вказані ушкодження були несумісними із життям; дані тілесні ушкодження утворилися незадовго до смерті від компактної дії заряду вогнепального патрона - дробу , можливо, внаслідок одного пострілу з мисливської рушниці ІЖ-54 12 калібру, і за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. В момент настання смерті ОСОБА_6 знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння. Крім того, у висновку експерта зазначено, що в момент пострілу ОСОБА_6 знаходився обличчям по відношенню до дульного зрізу ствола мисливської рушниці на відстані в межах 5-15 см, але не більше 100 см від нього ; постріл було заподіяно у горизонтальному напрямку та спереду назад по відношенню до голови потерпілого (а.с.59-67).
Судово-медичний експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що постріл не був в упор, і підтвердив можливість заподіяння ОСОБА_6 виявлених в нього тілесних ушкоджень при обставинах, вказаних ОСОБА_1, пояснивши також,
що експериментально було встановлено, що відстань між ОСОБА_1 і потерпілим ОСОБА_7 в момент пострілу була не більше одного метра , тим самим фактично підтвердивши показання засудженого в тій частині, що потерпілий в момент здійснення другого пострілу наближався до нього, ступивши на сходинку (а.с.271 об.).
Свідок ОСОБА_10 пояснив в суді першої інстанції, що 7 лютого 2006 року у вечірній час, проходячи повз будинок засудженого почув два постріли та побачив, що біля будинку лежала людина, після чого ОСОБА_1 попросив його викликати міліцію та швидку медичну допомогу.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності суд першої інстанції, на думку колегії суддів, обґрунтовано перекваліфікував дії засудженого із ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України, оскільки характер і місце спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, причина припинення злочинних дій, а також поведінка ОСОБА_1 до і після скоєного, свідчать про відсутність у засудженого умислу на вбивство ОСОБА_6 Разом з тим, цілячись з мисливської рушниці поверх голови потерпілого та здійснюючи постріл з метою налякати останнього і примусити піти з двору, засуджений в ситуації, що склалася, повинен був і міг передбачити можливість настання смерті ОСОБА_6, який продовжував наближатися до нього, незважаючи на перший постріл з рушниці в землю біля його ніг.
Доводи прокурора в апеляції про те, що засуджений, маючи намір позбавити життя ОСОБА_6 приставляв мисливську рушницю дульними зрізами ствола в область лобної ділянки голови, спричинивши легкі тілесні ушкодження у вигляді саден лобної ділянки голови та спинки носа ( як зазначено в обвинувальному висновку, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Посилання прокурора в апеляції як на доказ цього обвинувачення на дещо суперечливі показання свідка ОСОБА_7, який на момент вчинення злочину перебував у стані алкогольного сп'яніння , і в суді заперечував показання ОСОБА_1 про те, що в будинку останнього між ним та ОСОБА_6 виник конфлікт, в процесі якого потерпілий міг отримати тілесні ушкодження, вказуючи, що видимих тілесних ушкоджень на обличчі ОСОБА_6 не було, колегія суддів вважає необгрунтованими. Показання засудженого в тій частині, що ОСОБА_6 повернувся до будинку через деякий час після того, як він з ОСОБА_7 пішов з помешкання ОСОБА_1 після розпивання спиртного, в суді не спростовані. Судово-медичний експерт ОСОБА_9 заперечив в судовому засіданні здійснення засудженим пострілу з рушниці в область голови потерпілого в упор. Крім того з пояснень експерта в суді ( а.с.271 об.) вбачається, що вказані легкі тілесні ушкодження могли утворитися і від дії інших предметів ( пальців рук, гілля дерев, кущів).Достовірних доказів щодо обставин отримання ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень в області лобної ділянки голови та спинки носа ні в ході досудового слідств, ні в суді не здобуто, а згідно з ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої.
Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також конкретних обставин справи, на які засуджений посилається в апеляції. Зокрема, судом першої інстанції враховано, що злочин вчинено в стані алкогольного сп'яніння, взято до уваги, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, доглядає за матір'ю похилого віку, а тому підстав для пом'якшення покарання не вбачається.
Колегія суддів також не знаходить підстав для збільшення розміру відшкодування
моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_2, враховуючи, що місцевий суд визначив його з врахуванням характеру злочину, яким заподіяна шкода, глибини та обсягу страждань, істотних вимушених змін в життєвих стосунках потерпілої.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів Судової палати
Ухвалила:
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 08 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляції прокурора, потерпілої ОСОБА_2 і засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.