- 1 -
№ 2а-145/10-0407
П О С Т А Н О В А
Іменем України
23.11.2010р. м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Литвинової Р.А., при секретарі Заіка А.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську Дніпропетровської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська УДАІ УМВС України у Дніпропетровській області Бондаря В.В. про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська УДАІ УМВС України у Дніпропетровській області Бондаря В.В. про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що згідно викладених в постанові обставин його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 18.05.2010р. об 11.25год., керуючи а.м. ВАЗ-21063 д.н. НОМЕР_1 на перехресті пр. Леніна вул. Муратова, порушив правила зупинки та стоянки – зупинився ближче ніж 30 метрів від дорожнього знаку 5.41 «Місце зупинки автобуса».
Постанову він вважає незаконною, тому що ні він, ні пасажир, який знаходився в його автомобілі, ніяких дорожніх знаків не помітили. Після того, як інспектор ДАІ зупинив його автомобіль і він вийшов з нього, інспектор показав зазначений дорожній знак, який знаходився на відстані приблизно 35 метрів від місця зупинки його автомобіля та його було повністю закрито зеленими насадженнями – деревами та чагарниками. Оскільки в напрямку його руху зазначеного дорожнього знаку не було видно взагалі, то він зупинив автомобіль на відстані понад 30 метрів від зазначеного дорожнього знаку, тобто не порушив ПДР України, він висловив свої заперечення відповідачеві. Але він нічого слухати не став та склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП, в якому було зазначено, що він ніби-то порушив правила зупинки та стоянки – зупинився на відстані ближче 30 метрів від дорожнього знаку 5.41 «Місце зупинки автобуса», чим порушив п.13.9 ПДР України.
Незважаючи на його заперечення інспектором ДАІ за наслідками вказаного протоколу було винесено постанову серії АЕ №283024 від 18.05.2010р., згідно з якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 270грн. Але він вважає дії відповідача по складанню протоколу та постанови неправомірними, оскільки в даному випадку він зупинив керований ним автомобіль на відстані понад 30 метрів від дорожнього знаку 5.41 «Місце зупинки автобуса», ПДР України він не порушував, значить в його діях відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Інспектор ДАІ складав постанову в службовому автомобілі, в його відсутності, чим порушено ст.268 КУпАП, потім вручив йому вже винесену постанову з вимогою розписатися в ній. Крім того, йому не були роз`яснені його права та обов`язки, що позбавило його права скористатися послугами адвоката, оскільки він є юридично неграмотним, та не зміг повноцінно здійснити захист своїх прав при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення. Також він був позбавлений права надавати докази, що виразилось в тому, що відповідачем було проігноровано його клопотання про залучення до розгляду справи свідків та очевидців. Таким чином, відповідач виніс постанову безпідставно, в порушення норм законодавства.
Позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністра-
- 2 -
тивне правопорушення, винесену відносно нього та закрити провадження у справі.
В судовому засіданні позивач підтримав свій позов та наведені в ньому доводи в повному обсязі, просить його задовольнити.
Свідок Наливайко Р.Л. суду показав, що у вказаний в оскаржуваній постанові день він був разом з позивачем, тобто пасажиром керованого ним автомобіля. Їх зупинили працівники ДАІ за те, що ніби-то вони зупинились в зоні дії знаку «Зупинка автобуса». Однак, коли вони вийшли з автомобіля, то ніякого знаку видно не було, там була лише металева труба, а сам знак був вище, він був повністю закритий зеленими насадженнями, тобто у густих гілках і його зовсім не було помітно. Він також пояснив, що коли був у тому ж самому місці приблизно через місяць, то гілки на деревах були вже обрізані і знак було помітно.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про що є підтвердження в матеріалах справи, також є підтвердження про отримання їх відповідачем (а.с.9,13,15,17,19,22), але своїм правом прийняти участь в розгляді справи не скористався. Заяви про розгляд справи без його участі суду не надано. З врахуванням тієї обставини, що на запит суду з ВДВС надіслано для огляду виконавче провадження, в т.ч. оригінал оскаржуваної постанови, суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі відповідача.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Надаючи юридичну оцінку обставинам даної справи, суд керується наступними нормами права.
Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), неупереджено, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
За змістом оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення серії АЕ №283024 від 18.05.2010р. (а.с.5), оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, ОСОБА_1 18.05.2010р. об 11.25год., керуючи а.м. ВАЗ-21063 д.н. НОМЕР_1 на перехресту пр. Леніна вул. Муратова, порушив правила зупинки та стоянки – зупинився ближче ніж 30 метрів від дорожнього знаку 5.41 «Місце зупинки автобуса», чим порушив п.13.9 ПДР України, за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 270 грн.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 цього ж Кодексу доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показанням технічних приладів та технічних засобів , що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото– і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
- 3 -
Будь-яких доказів в підтвердження вини позивача відповідачем не надано, заперечень проти позову не надав.
Як слідує з матеріалів справи, відповідачем-інспектором ДАІ не надані належні докази, передбачені ст.ст. 251, 258 КУпАП того, що позивачем було здійснено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення від 18.05.2010р. серії АЕ № 277764 і постанова серії АЕ №283024 від 18.05.2010р. були складено відповідачем на підставі свого власного бачення ситуації, без врахування пояснень та заперечень позивача, без опитування свідка, без здійснення будь-яких замірів та складання схеми, з якої б вбачалось, що позивач дійсно здійснив зупинку в неналежному місці, при складанні постанови відповідач навіть не запросив до службового автомобіля позивача, а склав її одноособово.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачем Бондарем В.В. не було з’ясовано обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, у тому числі чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, не з’ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідач не зазначив доказів в підтвердження вини позивача.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз’яснюється, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник.
Доводи позивача про те, що він не порушував ПДР у вказаному в оскаржуваній постанові та в протоколі місці, суд вважає такими, що відповідають дійсності, оскільки до постанови не приєднані інші докази. Крім цього, при винесенні постанови порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, тому що він має право : знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, пояснення та заперечення позивача були відповідачем проігноровано та не взято до уваги, не було взято пояснення у свідка, про що заявлялось клопотання позивачем. Інспектор ДАІ поспішно, формально на протязі кількох хвилин склав протокол про адміністративне правопорушення, і на підставі нього, який не є належним доказом, виніс оскаржувану постанову.
Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (порушення правил зупинки та стоянки), у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, крім того відповідачем не було надано доказів відповідно до правомірності свого рішення.
Вирішуючи питання щодо закриття справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, про що просить в позові ОСОБА_1, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
У відповідності до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП; про закриття справи. В даному випадку суд не є органом, що виніс оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення. Згідно з ч. 3 ст. 17 КАС України це питання не відноситься до юрисдикції адміністративних судів. Тому з наведених підстав в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Позовні вимоги в частині скасування постанови по справі про адміністративне право-
- 4 -
порушення є обґрунтованими, законними, тому суд дійшов до впевненого висновку про їх задоволення.
Відповідно до частини 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України судові витрати по даній справі в розмірі 03.40грн. слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.2, 9, 71, 86, 87, 94, 158-163, 167, 171-2, 185, 186, 254 КАС України, ст.ст. 33 ч.2, 251, 252,256, 268, 280, 283, 284, 288 ч.5 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська УДАІ УМВС України у Дніпропетровській області Бондаря В.В. про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу задовольнити частково.
Визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ №283024 від 18.05.2010р., винесену інспектором ДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська УДАІ УМВС України у Дніпропетровській області Бондарем В.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 270.00 грн., а дії відповідача по складанню вказаної постанови визнати неправомірними.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Судові витрати у справі у вигляді судового збору в сумі 03.40грн. покласти на рахунок держави.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення, вона є остаточною і оскарженню не підлягає.
Копію постанови надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу не пізніше 3-х днів після її складення в повному обсязі.
Суддя Р.А.Литвинова