Справа №2-654/2007 p.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 травня 2007 року. Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі - головуючого судді Федосенко В.В.
при секретарі - Прядко Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові в приміщенні Дзержинського районного суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, треті особи Відділення Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дзержинського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні і розпорядженні квартирою шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_6, анулювання реєстрації ОСОБА_3, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ :
Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, інвалід ВВВ 1-ої групи звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні своєю квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3 та зняття з реєстрації ОСОБА_3. Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просить суд усунути перешкоди в користуванні і розпорядженні квартирою шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_6, анулювання реєстрації ОСОБА_3, а також стягнення матеріальної і моральної шкоди. В подальших змінах предмету позову позивач змінив позовні вимоги і просить суд усунути перешкоди в користуванні і розпорядженні квартирою шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_6, визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням і зобов'язати Відділення Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дзержинського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області зняти з реєстрації ОСОБА_3.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в жовтні 1979 року він вступив до Житлово-будівельного кооперативу „Олексіївський-3", у якому набув право власності на 2-кімнатну квартиру АДРЕСА_1
У спірній квартирі за цією адресою раніше був зареєстрований ОСОБА_7 - син позивача, нині покійний, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2р., а на цей час зареєстровані ОСОБА_4- онук позивача та відповідач ОСОБА_10, який згідно довідки ЖБК „Олексіївський-3" зареєстрований з 11.12.1996р. у якості кутонаймача.
Після смерті ОСОБА_7 - сина позивача в спірній квартирі залишилась і постійно проживає без реєстрації ОСОБА_2, а також в спірній квартирі періодично проживає її син ОСОБА_6 так само без відповідної реєстрації.
Ще за часи свого життя син позивача ОСОБА_7 дозволив тимчасово оселитись в спірній квартирі відповідачці ОСОБА_2, яка ніде не працює та зловживає спиртними напоями.
Відповідачка зареєстрована в законному шлюбі з громадянином ОСОБА_9, з яким має трьох спільних дітей : ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3року народження, ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження. Діти в спірній квартирі постійно не проживали, виховувались в інтернаті. Позивач весь час був проти проживання відповідачки та її дітей в його квартирі. Позивач ніколи не надавав згоди на реєстрацію в спірній квартирі сина відповідачки ОСОБА_10 і не має відомостей, на підставі яких документів проведено цю реєстрацію.
Після смерті сина позивач неодноразово вимагав, щоб ОСОБА_2 та ОСОБА_6 звільнили квартиру, а ОСОБА_10 знявся з реєстрації, але щоразу відповідачі відмовляли. Ця обставина спонукала позивача звернутись з позовом по цій справі до суду, у зв'язку з тим, що відповідачі перешкоджають йому, як власнику спірної квартири, вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.
При цьому позивач просить суд врахувати його похилий вік, а також те, що він і його дружина є інвалідами 1-ої групи, дружина протягом 16 років паралізована, не піднімається з ліжка, а позивач її самостійно доглядає. На цей час позивач та його дружина мають гостру потребу в ізольованому житлі, постійному сторонньому догляді і додаткових коштах, у зв'язку з чим вони бажають користуватися та розпоряджатись своєю власністю за власним розсудом.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились та не повідомив причини неявки, належним чином були повідомлений про час та місце розгляду справи про що свідчить їх підпис у явочному листі. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Третя особа ОСОБА_5 позов вважає обгрунтованим та просять його задовольнити, треті особи ОСОБА_4 та Відділення Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дзержинського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області просили розглядати справу за їх відсутності.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
У відповідності із п.2 ст.48 Закону України „Про власність" власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Статтею 391 Цивільного кодексу України закріплено норму про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, згідно якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Судом встановлено, що відповідно до пайової книги ЖБК „Олексіївський-3" (АДРЕСА_1) позивач ОСОБА_1 є його членом. 05.10.1979р. ним особисто було внесено перший пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1 в розмірі 2 337,00 руб. Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.09.2005р., виданого на підставі рішення Виконкому Дзержинської районної ради м. Харкова від 30.08.2005р. №120/34, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1. Зазначене право власності зареєстроване в КП „Харківське МіськБТІ" 14.10.2005р. за реєстраційним НОМЕР_1, про що свідчить витяг за НОМЕР_2.
У спірній квартирі був прописаний (зареєстрований) син позивача ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2р. На цей час у спірній квартирі зареєстрований онук позивача ОСОБА_4.
З пояснень позивача встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 оселилась у спірній квартирі без згоди позивача, але, як вона зазначає, за згодою сина позивача ОСОБА_7, у зв'язку з чим деякий час проживала разом з сином позивача.
Згідно довідки адресно-довідкового бюро Управління МВС України в Харківській області ОСОБА_2 до 18.03.2004р. була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2, і виписана (знята з обліку) за рішенням суду без зазначення адреси подальшої реєстрації.
Таким чином, ОСОБА_2 до моменту її вселення у спірну квартиру проживала у службовій квартирі АДРЕСА_2, з якої її за рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.04.1990р. було виселено без надання іншого житла. Підставою для виселення із зазначеної службової квартири було її звільнення з посади двірника за прогули
згідно наказу від 15.12.1988р. В подальшому ОСОБА_2 ніде не працювала і не працює на цей час.
Саме примусове виселення ОСОБА_2 із службової квартири стало приводом для її тимчасового поселення в спірну квартиру за усною домовленістю із померлим сином позивача ОСОБА_7
Згідно довідки адресно-довідкового бюро Управління МВС України в Харківській області чоловік відповідачки ОСОБА_9 зареєстрований з 28.10.2003р. за адресою : АДРЕСА_3. З пояснень сторін судом встановлено, що ОСОБА_9 в спірній квартирі не проживає.
Згідно довідки адресно-довідкового бюро Управління МВС України в Харківській області син відповідачки ОСОБА_6 в м. Харкові і в Харківській області взагалі не зареєстрований, однак, за його поясненнями він періодично проживає з матір'ю в спірній квартирі, яка належить позивачу.
Згідно довідки адресно-довідкового бюро Управління МВС України в Харківській області син відповідачки ОСОБА_3 зареєстрований в спірній квартирі АДРЕСА_1, однак, за його особистими поясненнями він з 1996 року цією квартирою не користується і в ній не проживає. Прописка (реєстрація) йому була потрібна лише для працевлаштування. З пояснень позивача, він, як власник спірної квартири, взагалі не надавав згоди на прописку в ній ОСОБА_10, і про зазначену реєстрацію ОСОБА_10 йому нічого не було невідомо. У зв'язку із знищенням документів, які були підставою для прописки (реєстрації) відповідача ОСОБА_10 у спірній квартирі, суд вважає недоведеним факт її здійснення за згодою позивача ОСОБА_1, як власника спірної квартири.
Судом встановлено, що на час розгляду справи в спірній квартирі відповідачка ОСОБА_2 проживає постійно, а її син, відповідач ОСОБА_6, проживає періодично, чим відповідачі перешкоджають позивачеві в його проживанні із своєю дружиною у спірній квартирі, а також в проведенні позивачем ремонту спірної квартири.
Судом також встановлено, що відповідачі, користуючись спірною квартирою, не сплачують квартирну плату і відповідні комунальні платежі, у зв'язку з чим утворилась значна заборгованість. Так відповідно наданих довідок заборгованість за теплопостачання станом на 01.02.2007р. складає 4 471,31 грн., за електроенергію - 2 146,00 грн, за водопостачання - 2 259,94 грн. Позивач, як власник квартири, хоча і не користується ні спірною квартирою, ні комунальними послугами, вимушений їх сплачувати за власний рахунок, про що свідчить надана позивачем квитанція від 22.06.2005р., за якою ним було сплачено 1 508,97грн. в рахунок погашення заборгованості по квартплаті.
Згідно пояснень позивача спірна квартира була у встановленому законом порядку відключена від електропостачання за борги. Не зважаючи на це, відповідачі самочинно здійснили підключення до електромережі через розподільник, що несе загрозу виникнення пожежі в спірній квартирі та взагалі у будинку. Відповідно Акту обстеження технічного і санітарного стану квартири, складеного комісією ЖБК „Олексіївський-3" квартира доведена відповідачами до вкрай незадовільного санітарного стану, сантехнічне обладнання знаходиться в аварійному стані, у зв'язку з чим відбувається періодичний залив сусідніх квартир.
З пояснень позивача і його представника вбачається, що відповідачі вселились в спірну квартиру самоправно, без згоди власника житла, перешкоджають позивачеві вільно розпоряджатись, володіти і користуватись своєю власністю, чим грубо порушують його права, як власника, у зв'язку з чим ця перешкода повинна бути усунута. На підставі вимог ч.3 ст. 116 Житлового кодексу України відповідачі підлягають виселенню із спірної квартири без надання іншого житлового приміщення.
З матеріалів справи вбачається і підтверджується самим відповідачем, що ОСОБА_10 не проживає в квартирі протягом 10 років - з 1996 року. Відповідно до вимог ч.І ст.71 та ст.72 Житлового кодексу України він підлягає визнанню таким, що втратив право користування цією квартирою.
Відповідно до ч.7 ст.3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Відповідно до ч.І ст.7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного
рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Враховуючи, що ОСОБА_10 не проживає за адресою спірної квартири і дані про реєстрацію, внесені до його паспортного документа не відповідають дійсному місцю його проживання, він підлягає зняттю з реєстрації місця проживання за адресою спірної квартири АДРЕСА_1
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст. 11, 386 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 116 Житлового кодексу України, ст.48 Закону України „Про власність", ч.І ст.71 та ст.72 Житлового кодексу України, Законом України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", та керуючись ст.ст. 10,11,209, 212, 214,215, 224-226 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Усунути перешкоди в здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1шляхом виселення з вказаної квартири ОСОБА_2 і ОСОБА_6 без надання іншого жилого приміщення.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.
Зобов'язати Відділення Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дзержинського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області зняти з реєстрації ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.