№2-а-1868/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2010 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі: головуючої судді – Кучеренко О.А., при секретарі Сєрбіній І.В., розглянувши у порядку письмового провадження в смт Велика Новосілка адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми щомісячної виплати на кожну дитину шкільного віку згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
В С Т А Н О В И В :
19.11.2010 р. позивач звернувся до суду з позовом до Великоновосілківської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми щомісячної виплати на кожну дитину шкільного віку згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Свої вимоги обґрунтовує тим, що він як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на відповідному обліку в УПСЗН. Є інвалідом 2 групи і перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації. На його утриманні знаходяться діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вони мають статус дитини, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, а тому на підставі ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щомісячну соціальну допомогу у вигляді 50 % мінімальної заробітної плати. Посилаючись на те, що зазначена доплата виплачується у розмірі меншому, ніж встановлений Законом України № 796-ХІІ, позивач просив визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з відповідача на користь позивача недоотриману суму грошової допомоги за період з вересня 2009 року по жовтень 2010 року в сумі 8774, 50 грн.
Позивач, повідомлений в установленому порядку про час та місце розгляду справи, подав до суду заяву про зміну позовних вимог, просив стягнути грошову компенсацію в межах строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст. 99 КАС України, тобто з 19.05.2010 р.
Від сторін до суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, на підставі п.10 ст.3, ч.3 ст.122 КАСУ суд ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, має 1 категорію, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.
Згідно із довідкою МСЕК 25.10.2010 року № 159728 йому встановлено повторно другу групу інвалідності у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. При огляді МСЕК 25.10.2010 року позивачу повторно встановлено 2 групу інвалідності безстроково у зв’язку з захворюванням пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. У експертному висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії від 14.07.1998 року № 17155/58-7 вказано, що захворювання позивача пов’язано з ЛПА на ЧАЕС.
На утриманні позивача знаходяться діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження. Вони мають статус дитини, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи.
Відповідачем надані заперечення за даною позовною заявою, у яких вказано, що в 2010 р. застосовуються розміри компенсаційних виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 20.04.2007 р., в зв*язку з чим вважає дії Управління праці та соціального захисту населення правомірними.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі – Закон України № 796-ХІІ).
Статтею 30 Закону № 796-ХІІ потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1 - 6 статті 27 цього Закону, та їх батькам передбачено надання гарантованих державою компенсацій та пільг.
При цьому відповідно до пункту 5 статті 27 вищезазначеного Закону діти, які народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Згідно з вимогами пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України № 796-ХІІ діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи, мають право на щомісячні виплати в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому надання законодавцем Кабінету Міністрів України права визначати порядок виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав таких осіб, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону.
Крім того, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати грошової допомоги.
Наявність у позивача права на призначення їй щомісячних виплат в розмірі 50 процентів мінімальної заробітної плати є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (частина 2 статті 46 Конституції України).
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами обґрунтовано суд визнає, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону № 796-ХІІ, а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.
Отже, на виконання ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем щомісяця виплачувалася позивачу передбачена цією статтею виплата в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За таких обставин, суд вважає неправомірними дії відповідача по виплаті позивачу щомісячної допомоги на дитину в розмірах, встановлених зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.
Таким чином, відповідачу необхідно було сплатити на користь позивача за травень 2010 р.: 884 х 50%х2 = 884 грн., за червень 2010 р.: 884 х 50%х1 = 444 грн.; за липень 2010 р.: 884х 50% х 1 = 444 грн.; за серпень 2010 р.: 884х 50% х 1 = 444 грн.; за вересень 2010 р.: 884х 50% х 1 = 444 грн.; за жовтень 2010 р.: 907 х 50% х 1 = 453 грн. 50 коп., загальна сума недоплати складає 3113 грн. 50 коп. і відмова відповідача у виплаті позивачу щомісячної соціальної виплати за дитину, що має статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи є неправомірною.
На підставі вищевикладеного та керуючисьст.ст.2,8,9,10,69-71,79,86,87,94,98,102,104,105,158-163,185,186,254 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми щомісячної виплати на кожну дитину шкільного віку згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити у повному обсязі.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 щомісячної соціальної виплати за дітей, що мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи – неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області на користь ОСОБА_2 недоотриману суму щомісячної соціальної допомоги на дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які мають статус дитини, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, недоотриману суму допомоги на кожну дитину шкільного віку за період з 01 травня 2010 р. до 31 жовтня 2010 року у сумі 3113 грн. 50 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду України через Великоновосілківський районний суд Донецької області з одночасним надсиланням її копії особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя : Кучеренко О.А.