Справа № 11-236 /2007 року                                              Головуючий в 1-й інстанції Ходоровський Б.В.

Категорія ст. ст.. 186 ч2.,190 ч.2  КК України                                          Доповідач Суслов М.І.

УХВАЛА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

4 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:

Головуючої-судді Дуфнік Л.М., Суддів Суслова М.І., Цугеля І.М., з участю прокурора Бірюченко С.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Нетішинського міського суду від 22 січня 2007 року. Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Алчевськ Луганської області, мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого Нетішинським  міським судом:

17.12.2001 р. за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік;

-     4.07. 2003 р. за ст. ст. 185 ч.3, 186 ч.2, 70, 71 КК України на 5 років позбавлення

волі, 31.07.2006 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 18 днів,

-засуджено:

·        за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі;

·        за ст. 190 ч.2 КК України на один рік обмебження волі, а на підставі ст.70 КК України остаточно призначено 4 роки позбавлення волі

Згідно ст. 71 КК України приєднано частину невідбутого покарання за попереднім вироком і остаточно призначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі. Засуджений утримується під вартою.

ОСОБА_1 постановлено зарахувати в строк відбуття покарання час перебування під вартою, з 25 вересня 2006 року.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого слюсарем у „Шиномонтаж" м. Нетішина, раніше судимого Нетішинським  міським судом:

-     9.09.2005 р. за ст. 186 ч.2 КК України, з застосуванням ст.. 69 КК України на

120 годин громадських робіт;

13.03. 2006 р. за ст. ст. 389, 71 КК України на 45 діб арешту, -засуджено:

-    за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі;

Згідно ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено попередній - підписку про невиїзд.

Долю речових доказів вирішено згідно ст. 81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_1 і ОСОБА_2 засуджено за те, що вони 4 вересня 2006 року біля 15 години за попередньою змовою, перебуваючи в районі гуртожитку Нетішинського професійно-технічного ліцею, що знаходиться по проспекту Незалежності, нанесли удари в область грудної клітини ОСОБА_3 та ОСОБА_4, заподіявши фізичний біль і відкрито викрали в першого мобільний телефон „ЛД С-1150" вартістю 479 гривень, з двома стартовими пакетами вартістю 25 гривень кожен, а всього на загальну суму 529 гривень, а у другого -мобільний телефон „Самсунг Х-100" вартістю 250 гривень, зі стартовим пакетом вартістю 25 гривень та шкіряним чохлом вартістю 25 гривень, а всього на загальну суму 300 гривень.

Крім того, 23 вересня 2006 року близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння неподалік розважального комплекс „Нічне місто" в м. Нетішин, шляхом

обману заволодів в ОСОБА_5 мобільним телефоном   „Самсунг   Х-630"   вартістю   735 гривень із стартовим пакетом вартістю 25 гривень, а всього на загальну суму 760 гривень.

24 вересня 2006 року у м. Нетішин приблизно о 8 год. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в салоні автомобіля служби таксі „Зодіак", відкрито викрав у водія автомобіля ОСОБА_6 гроші в сумі 268 гривень.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування для перекваліфікувати його дії з ч.2 ст. 186 на ч.2 ст. 190 КК України. При цьому він посилається на те, що судове слідство проведено однобічно, не досліджено всі обставини вчиненого, не допитано всіх свідків, свої покази на досудовому слідстві він давав під фізичним та психологічним тиском працівників міліції. Одночасно він твердить про суворість вироку і те, що судом у недостатній мірі враховані обставини, які пом'якшують покарання. Зокрема , його батько помер у 2003 році, мати знаходиться у місцях позбавлення волі і важко хворіє, а у нього на утриманні перебувають пристаріла бабуся і молодший брат.

Засуджений ОСОБА_2 вирок не оскаржив.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, засудженого на підтримку доводів апеляції, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку, перевіривши та вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати

знаходить: апеляцію засудженого як таку, що задоволенню не підлягає.

Вина ОСОБА_1 у вчинених злочинах при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, в суді засуджений ОСОБА_1 показав, що 4 вересня 2006 року знаходився разом з ОСОБА_2 біля гуртожитку професійно-технічного ліцею, де побачили двох хлопців, до одного з яких підійшов ОСОБА_2, взяв з рук телефон і пішов в бік фонтану. Інший хлопець звернувся до нього з проханням повернути телефон, для цього надав свій мобільний телефон, щоб передзвонити на телефон, викрадений ОСОБА_2 Проте телефон виявився відключеним, а наданий ОСОБА_3 телефон взяв з собою, пояснивши, що ввечері поверне, але цього не зробив, оскільки останній не прийшов на обумовленими ними місце.

23 вересня 2006 року у вечірній час шляхом обману заволодів неподалік розважального комплексу „Нічне місто" мобільним телефоном ОСОБА_5, а 24 вересня 2006 року відкрито викрав в таксиста ОСОБА_6 з автомобіля 268 гривень.

Однак частковість його визнавальних показів було спростовано поясненнями потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, з змісту яких вбачаються обставини відкритого викрадення мобільних телефонів засудженими у перших двох потерпілих, заволодіння чужим майном шляхом обману щодо потерпілого ОСОБА_5 та відкритого викрадення грошей з автомобіля потерпілого ОСОБА_6

Об'єктивно вина ОСОБА_1 підтверджується довідками про вартість крадених мобільних телефонів, змістом судово-медичних експертиз потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з яких вбачаться обставини застосування до потерпілих насилля при заволодінні їх майном та іншими матеріалами кримінальної справи.

Проаналізувавши вчинене та оцінивши в сукупності усі докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого у вчинених злочинах, вірно кваліфікувавши його дії, у відповідності з скоєним, за ст. ст. 186 ч.2,190 ч.2 КК України.

Доводи ОСОБА_1 про необгрунтованність засудження за відкрите викрадення мобільного телефону потерпілого ОСОБА_3., оскільки останній добровільно передав йому вказану річ, не ґрунтуються на дійсних обставинах скоєного злочину та спростовуються показами як вказаного потерпілого, так і очевидця цього викрадення, іншого потерпілого ОСОБА_4, які вони давали в судовому засіданні.

Міра покарання йому обрана згідно вимог ст. ст. 50 і 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчинених злочинів, особистості винного, конкретних обставин по справі та невідбутого покарання за попереднім вироком.

При призначенні покарання судом враховані всі обставини, які його пом'якшують, в тому числі і ті, на які посилається засуджений .

Посилання засудженого про застосування до нього органами досудового слідства недозволених методів, під час яких він змушений був оговорити себе по епізоду грабежу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 при вчиненні цього злочину, не узгоджуються з показами як самих потерпілих, так і засудженого по цій справі ОСОБА_2, які підтвердили про факт заволодіння майном останніх без їх згоди (Т.2, а.с. 41, 5 3-зворот).

Оцінивши викладене, апеляційна інстанція не знаходить підстав для скасування вироку і направлення матеріалів справи на додаткове розслідування.

Керуючись ст. ст. 362,365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

ухвалила:

вирок Нетішинського міського суду від 22 січня 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення.